Ухвала суду № 136905390, 28.05.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2105/18

Провадження № 6/456/44/2026

УХВАЛА

іменем України

28 травня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Дверій Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

Заявник просить замінити стягувача у виконавчому листі № 456/2105/18 від 18.04.2019, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс»; видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа №456/2105/18 від 18.04.2019 про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви покликався на те, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі та встановлено графік їх повернення. Вказує, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено та на виконання рішення видано виконавчий лист № 456/2105/18 від 18.04.2019 про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором.

22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином, кредитора за договором було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс». Окрім того, зазначає, що кредитний договір на момент звернення заявника з даною заявою є дійсним та не оскаржувався сторонами по справі.

На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 59094751 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 21.12.2019 державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Вказує, що станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

У зв`язку з вищенаведеним ТОВ «Капіталресурс» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права як стягувача. Щодо строків пред`явлення виконавчого листа вказує, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлено 3 роки, але у Перехідних положеннях ЗУ «Про виконавче провадження» вказано про те, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, тому строк на пред`явлення вищевказаного виконавчого документу пропущеним не вважається. Враховуючи наведене, просить видати дублікат виконавчого листа.

Представник ТОВ «Капіталресурс» клопотав про розгляд заяви за його відсутності.

Представник АТ КБ «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 та представник Стрийського ВДВС у Стрийському районі Львівської області в судове засідання не прибули, що за ч. 3 ст. 442 ЦПК України, зач. 3 ст. 433 ЦПК України, п. 17.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України не є перешкодою для вирішення питання про заміну стягувача його правонаступником та вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.07.2018 позов задоволено; ухвалено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_1 , виданий Стрийським МВ ГУДМС України у Львівській області 28.08.2013 року; ІПН НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д; ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) 117000,00 грн. (сто сімнадцять тисяч) заборгованості за кредитним договором та 1762,00 грн. судового збору.

Дане рішення набрало законної сили та на виконання даного рішення Стрийським міськрайонним судом Львівської області 18.04.2019 було видано виконавчий лист № 456/2105/18 від 18.04.2019 про стягнення боргу з ОСОБА_1 . На примусовому виконанні ВДВС перебувало виконавче провадження № 59094751 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 21.12.2019 державним виконавцем ВДВС виконавчий лист повернуто стягувачу.

22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до акту № 7 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань від 11.09.2025 за договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боргових зобов?язань № 7 від 11.09.2025. Згідно з Реєстром боргових зобов?язань № 7 від 11.09.2025 кількість основних договорів, за якими відступаються права вимоги, складає: 59185. Заборгованість боржників за правами грошової вимоги, що відступається згідно з Реєстром боргових зобов?язань № 7 від 11.09.2025, становить 475384193,05 грн.

Згідно з витягом з Реєстру боргових зобов`язань № 7 до договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 АТ КБ «ПриватБанк» відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» набуло право вимоги за кредитним договором б/н від 30.08.2013.

Таким чином, відповідно до умов договору № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами.

Відповідно до витягу з Реєстру боргових зобов`язань № 7 до договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 до вказаного договору факторингу, серед інших, до ТОВ «Капіталресурс» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за договором б/н від 30.08.2013.

Таким чином, вищезазначене дає підстави для обґрунтованого висновку про перехід права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 30.08.2013, а саме: до ТОВ «Капіталресурс».

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи зі змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме: право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів та осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII) визначено перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню. Їх можна поділити на три групи: а) «судові» - видані судами України, в тому числі на виконання судових рішень; - виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; - судові накази; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; б) «несудові» - видані іншими органами та посадовими особами як результат реалізації їх компетенції: - виконавчі написи нотаріусів; - посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; - постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; - постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; - рішення інших державних органів та рішення Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; - рішення ЄСПЛ з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішення інших міжнародних юрисдикцій органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; - рішення (постанови) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому, реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року в справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року в справі №201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року в справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 21 березня 2018 року в справі № 6-1355/10 та від 19 лютого 2020 року в справі № 2-3897/10.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що передання прав вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 30.08.2013 до ТОВ «Капіталресурс» за договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 є правонаступництвом, то правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Оскільки ТОВ «Капіталресурс» набуло всіх прав кредитора, у тому числі й на отримання виконання зобов`язань за кредитним договором, де боржником є ОСОБА_1 , а тому звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи, що передання кредитором до ТОВ «Капіталресур» своїх прав за договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну стягувача його правонаступником у відкритому виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду, оскільки наявність такого про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання рішення суду, які підлягають примусовому виконанню, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Відтак суд дійшов висновку, що заяву ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача його правонаступником слід задовольнити та замінити стягувача АТ КБ «ПриватБанк» його правонаступником ТОВ «Капіталресурс».

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз?яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішень про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

В силу положень пункту 17.4. Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Аналіз змісту п. 17.4 пункту розділу XIII Перехідних положень ЦПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання тощо) та звернення до суду стягувачем або державним виконавцем, приватним виконавцем із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Подібний висновок щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладено у постанові Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 344/13386/21.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) зроблено висновок про те, що «оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».

Верховний Суд у своїй постанові від 23 листопада 2022 року в справі № 718/1161/16-ц зазначив, що без оригіналу виконавчого документа (листа) виконавець не може вчиняти виконавчі дії, тобто здійснювати примусове виконання рішення суду, на виконання якого він виданий. Водночас Верховний Суд вже зазначав, що факт втрати виконавчого листа є свідченням неможливості виконання рішення суду, а обставини, за яких це сталось, не можуть негативно впливати на права стягувача. Відсутність виконавчого листа, своєчасно пред?явленого стягувачем, перешкоджає виконанню судового рішення та порушує права стягувача (постанова Верховного Суду від 08 березня 2023 року в справі № 2-2236/12).

У постанові ВС у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 2-1014/10 від 30 квітня 2025 року вказано, що у справі № 2-659/10 із заявою про видачу дубліката виконавчого листа звертався державний виконавець, оскільки мова йшла про фактичну відсутність оригіналу виконавчого документа у відкритому виконавчому провадженні через те, що він був втрачений виконавцями під час пересилання від одного державного виконавця до іншого. Верховний Суд вказав, що оригінал виконавчого листа, який був пред?явлений стягувачем до виконання у визначений законом строк, втрачений у ході проведення виконавчих дій після пред?явлення його до виконання та відкриття відповідного виконавчого провадження. Відомості щодо завершення цього виконавчого провадження чи повного виконання відповідного рішення суду відсутні, а тому наявні підстави для задоволення заяви державного виконавця про видачу дубліката виконавчого листа. Отже, якщо виконавець підтверджує втрату виконавчого документа у виконавчому провадженні його фактичну відсутність у цьому виконавчому провадженні, то за відсутності доказів протилежного суд не має підстав для відмови у задоволенні заяви (подання) виконавця щодо видачі дубліката виконавчого документа з метою продовження виконавчого провадження, результатом якого має бути виконання відповідного судового рішення та дійсний захист прав стягувача, що відповідає вимогам як Конституції України, так і вимогам Конвенції.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до діючого законодавства дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові від 25.09.2015 за № 8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» роз`яснив, що заява про видачу дубліката виконавчого документа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого документа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого документа, посилання на докази, якими підтверджувалась би втрата виконавчого документа.

З-поміж іншого, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 під назвою «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» було роз`яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Підставами для видачі дубліката виконавчого листа є саме втрата оригіналу виконавчого листа чи документа, що його замінює, при цьому, слід з`ясувати такі обов`язкові умови, як-от, чи виконавчий документ не виконано та чи не закінчився строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Відповідні правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року в справі №474/783/17 та від 10 жовтня 2018 року в справі № 2-504/11.

Враховуючи викладене, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов?язковому з?ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред?явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред?явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Згідно з приписами ч. 4, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред?явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв?язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред?явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв?язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Крім того, відповідно до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Відтак зазначений виконавчий лист дійсний для пред?явлення до виконання до припинення або скасування воєнного стану.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов?язкове до виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» №15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, interalia (серед іншого) захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов?язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Заява ТОВ «Кредитресурс» про видачу дубліката виконавчого листа обґрунтована тим, що після видачі його Стрийським міськрайонним судом Львівської області оригінал виконавчого листа втрачено при поверненні його державним виконавцем стягувачу.

Судом також встановлено, що виконавчий лист № 456/2105/18 від 18.04.2019, виданий Стрийським міськрайонним судом Львівської області, не виконаний. Строк, встановлений для пред`явлення зазначеного виконавчого документа до виконання, не закінчився.

Таким чином, з`ясовано усі три основні умови видачі дубліката виконавчого листа, а відтак перешкод для його видачі не вбачається.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 15.05.2026, є дата складення повного тексту судового рішення 28.05.2026.

Керуючись ст. 55, 442ЦПК України, ст. 512, 514 ЦК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д; ЄДРПОУ 14360570) у виконавчому листі № 456/2105/18 від 18.04.2019, виданому Стрийським міськрайонним судом Львівської області у справі №456/2105/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28А; ЄДРПОУ 43513923).

Видати дублікат виконавчого листа № 456/2105/18, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області 18.04.2019 в справі № 456/2105/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Повний текст ухвали складено 28 травня 2026 року.

Суддя Л.В.Гула