Рішення № 136904968, 25.05.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7300/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої судді

Гедз Б.М., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_3 адвоката Кецка Володимира Ярославовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справіза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_3 до ТзОВ "Торгово-видобувна компанія "Львівський мехсклозавод", за участю третіх осіб: ТОВ «Транс-Сервіс-1», ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

встановив:

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 05 травня 2026 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_3 до ТзОВ "Торгово-видобувна компанія "Львівський мехсклозавод", за участю третіх осіб: ТОВ «Транс-Сервіс-1», ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково.

Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-видобувна компанія «Львівський мехсклозавод» на користь ОСОБА_1 2 870 (дві тисячі вісімсот сімдесят) гривень витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, а також стягувати з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-видобувна компанія «Львівський мехсклозавод» на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі законного представника ОСОБА_3 по 41 189 (сорок одній тисячі сто вісімдесят дев`ять) гривень шкоди завданої внаслідок втрати годувальника кожному, щомісячно до досягнення ними повноліття.

Крім того, рішенням суду від 05.05.2026 ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-видобувна компанія «Львівський мехсклозавод» на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_5 особі законного представника ОСОБА_3 600 000 (шістсот тисяч) гривень завданої моральної шкоди кожному у рівних частинах, що становить по 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

12.05.2026 на адресу суду за допомогою підсистеми «Електронний Суд» представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Кецко В.Я. подав заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування відповідачем - ТОВ «Торгово-видобувна компанія «Львівський мехсклозавод» судових витрат позивачів на професійну правничу допомогу у розмірі 152 000,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог представник позивачів зазначає, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. На виконання вказаних вимог при зверненні із позовом до суду у 2022 році в першій заяві по суті спору (позовній заяві про відшкодування майнової та немайнової шкоди у кримінальному провадженні) позивачі зазначали про витрати на правову допомогу у розмірі 25000.00 грн та просили суд стягнути їх з відповідача. Представництво інтересів позивачів при первинному розгляді цивільної справи здійснював адвокат - Герасимів Б.І., якому позивачі сплатили зазначену суму грошових коштів, що підтверджується матеріалами цивільної справи. При повторному розгляді цивільної справи, який тривав у 2025 - 2026 роках, інтереси позивачів представляв адвокат Кецко В.Я. У першій заяві по суті справи при повторному її розгляді (заяві про зміну суб`єктного складу сторін та збільшення розміру позовних вимог) позивачі повідомляли суд про те, що попередній розрахунок судових витрат складається із витрат на оплату послуг професійної правової (правничої) допомоги, які вони очікують понести орієнтовним розміром 50000.00 грн на підставі Договору про надання правової допомоги № 3ц/25 від 24.04.2025, укладеного з адвокатом Кецко В.Я., а також тих, які вже були понесені позивачами на оплату послуг правової допомоги у розмірі 25000.00 грн на підставі Договору про надання правової допомоги від 06.05.2022, укладеного з адвокатом Герасимів Б.І. До завершення судових дебатів, які відбувалися у даній цивільній справі 20.01.2026 та 23.01.2026 перед виходом суду до нарадчої кімнати, представником позивачів зроблено заяву про те, що докази надання правової допомоги будуть подані на розгляд суду у визначеному процесуальним законом порядку після ухвалення рішення. З огляду на вказані обставини справи представник просить заяву про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити у повному обсязі та стягнути із відповідача судові витрати у розмірі на загальну суму 152 000,00 грн.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

За наведеного, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 270 ЦПК України щодо ухвалення додаткового рішення суду у тому самому порядку, що й судове рішення, суд вважає за можливе провести розгляд заяви представника позивачів адвоката Кецка В.Я. про ухвалення додаткового рішення у справі без виклику сторін та відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши доводи заяви та долучені до неї докази на підтвердження викладених в такій обставин, оглянувши матеріали цивільної справи № 462/7300/24 та матеріали кримінального провадження у справі № 462/2487/22, суд дійшов до таких висновків.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що позивачі звернулися до суду із цивільним позовом в кримінальному провадженні № 12022140000000130 про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України (справа № 462/2487/22) до "Торгово-видобувна компанія "Львівський мехсклозавод", ТОВ «Транс-Сервіс-1», ОСОБА_6 , АТ «СК «Інго» з позовними вимогами, які неодноразово уточнювалися.

Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 02.05.2024 ОСОБА_6 був засуджений, вирішено цивільний позов та долю речових доказів. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 30.07.2024 вирок Залізничного районного суду м. Львова від 02.05.2024 щодо ОСОБА_6 в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-видобувна компанія «Львівський мехсклозавод», Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» - скасовано, призначено новий розгляд цивільних позовів в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. У решті вирок залишено без змін.

Так, згідно із матеріалів кримінального провадження (справа № 462/2487/22, том № 1), при зверненні до суду 19.07.2022 із позовною заявою про відшкодування майнової та моральної шкоди у кримінальному провадженні позивачі у тексті позову серед іншого просили суд також вирішити питання стягнення понесених ними судових витрат у розмірі 25 000,00 грн та на підтвердження вказаної вимоги позивачі долучили до позову копію договору про надання правової допомоги № 06/05/22 від 06.05.2022, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Гарасимів Богданом Іллічем, додаткову угоду № 2 від 15 липня 2022 року до Договору про надання правової допомоги № 06/05/22 від 06.05.2022, якою погоджено надання адвокатом послуг, а також Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.07.2022 до Договору про надання правової допомоги № 06/05/22 від 06.05.2022, відповідно до якого сторонами погоджено надання адвокатом послуг ознайомлення із матеріалами, вартістю 3 000 грн, аналіз судової практики, опрацювання законодавчої бази, формування правової позиції вартістю 2 500,00 грн, написання заяви та клопотання слідчому, вартістю 1 500,00 грн, проведення автотоварознавчої експертизи вартістю 3 000,00 грн, написання позовної заяви та підготовка документів для подання позову до суду, вартістю 10 000 грн, представництво в суді вартістю 5 000,00 грн, а загальною вартістю 25 000 грн, та на підтвердження факту оплати понесених витрат на згадану суму у матеріалах позовної заяви міститься квитанція № 8751222014 від 19 липня 2022 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 30 липня 2024 року задоволено частково апеляційну скаргу представника цивільного відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-видобувної компанії «Львівський мехсклозавод» - адвоката

Вельгош Т.М. на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 02.05.2024.

Вирок Залізничного районного суду м. Львова від 02 травня 2024 року щодо ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-видобувна компанія «Львівський мехсклозавод», Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» скасовано та призначено новий розгляд цивільного позову в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Залізничного районного суду м. Львова від 20.09.2024 матеріали даного цивільного позову передано для розгляду судді Гедз Б.М. та 24.09.2024ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_3 до "Торгово-видобувна компанія "Львівський мехсклозавод", ТОВ «Транс-Сервіс-1», ОСОБА_6 , АТ «Страхова компанія «ІНГО» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

У межах повторного розгляду вказаного позову в порядку цивільного судочинства, позивачі звернувшись 18.06.2025 із заявою про зміну суб`єктного складу сторін та збільшення розміру позовних вимог повідомили суд про те, що попередній розрахунок судових витрат складається із витрат на оплату послуг професійної правової (правничої) допомоги, які вони очікують понести орієнтовно у сумі 50 000,00 грн, окрім раніше сплачених ними 25 000,00 грн під час розгляду цивільного позову в межах кримінального провадження.

У визначений вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України строк протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду позивачка звернувся до суду з приводу вирішення питання стягнення судових витрат.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.15 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону

№ 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України в разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Відповідно до висновку Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду викладеного у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Судом встановлено, що відповідно до договору про надання правничої допомоги № 3-ц/25 від 24.04.2025, укладеного між адвокатом Кецком Володимиром Ярославовичем та

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтерсах яких діє законний представник ОСОБА_3 , акта приймання-передачі послуг правової допомоги від 07.05.2026 по Договору № 3-ц/25 про надання послуг правової допомоги від 24.04.2025 позивачам у справі надавалась правнича допомога адвокатом Кецком В.Я., та відповідно до умов згаданого Договору № 3-ц/25 від 24.04.2025 погоджено порядок та тарифи надання послуг професійної правничої (правової) допомоги,

Так, відповідно до п. 2 Договору сторонами погоджено, що вартість юридичних послуг правової допомоги, які надаються адвокатом за умовами вказаного договору, визначається сторонами у розмірі 2 000,00 грн за 1 годину роботи та/або надання послуг адвокатом у справі.

Підставою для оплати наданих юридичних послуг правової допомоги є Акт наданих послуг правової допомоги, який підписується сторонами за наслідками виконання умов даного Договору.

Згідно із Акта приймання-передачі послуг правової допомоги від 07.05.2026 до Договору № 3-ц/25 про надання послуг правової допомоги від 24.04.2025 адвокат надав послуги клієнтам у межах вказаної справи щодо підготовки та подання до суду заяв про надання на ознайомлення матеріалів цивліьної справи № 462/7300/24 та матеріалів кримінальної справи № 462/2487/22 про обвинувачення ОСОБА_6 ; ознайомлення із матеріалах згаданих справ, аналіз чинного законодавства; комунікація з клієнтами; підготовки та подання заяви про зміну суб`єктного складу сторін та збільшення розміру позовних вимог; участь у судових засіданнях; підготовки та подання до суду письмових пояснень до відзиву, заперечень на клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи.

Згідно з приписами п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розподілу між сторонами підлягають не лише вже сплачені витрати, а й ті, що підлягають сплаті (тобто ще не сплачені фактично).

Також у постанові Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.

При цьому, ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача ; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд звертає увагу на те, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 05 травня 2026 року цивільний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_3 задоволено частково, відтак беручи до уваги вимоги п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України розподіл судових витрат між сторонами, у зв`язку із частковим задоволенням позову, повинен здійснюватись пропорційно розміру задоволених вимог.

Окрім того, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значенням справи для сторони.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

В той же час, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Частиною 5 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач правом подання заперечень на заяву представника позивачів адвоката Кецка В.Я. про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання стягнення судових витрат не скористався.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В постанові № 908/2702/21 від 12.01.2023 року Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Наведений підхід до вирішення питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу є сталим та неодноразово викладався у постановах Верховного Суду, зокрема, від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18, від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15ц (провадження № 14-382цс19), від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19 (провадження № 12-94гс20), від 19 листопада 2021 року у справі №752/16038/19 (провадження № 61-7905св21).

Дослідивши надані представником докази на підтвердження понесених позивачами витрат на професійну правничу допомогу адвоката, на переконання суду вбачається неспівмірність деяких послуг професійної правничої допомоги із вартістю та часом, витрачених на надання таких послуг, зокрема суд бере до уваги складність справи, необхідність та обсяг послуг адвоката щодо аналізу законодавства, пошуку практики, а також подання процесуальних документів по суті справи, з огляду на неодноразове уточнення позовних вимог, зміну позиції і т.ін., однак при цьому вбачається, що зазначення часу на виконання деяких із адвокатських послуг, з урахуванням характеру виконаних робіт, очевидно завищені, підготовка та подання до суду клопотань про ознайомлення із матеріалами справи, клопотань про відкладення судових засідань, які є стандартизованої форми, незначні за обсягом та змістом, подані за допомогою підсистеми «Електронний Суд» та не потребують від професійного адвоката значного часу для оформлення, разом з тим в акті виконаних робіт вказані із затратою часу на їх складення та подання по 1 год. на кожен документ, вартістю по 2 000 грн, відтак, на переконання, мають необґрунтовано завищену вартість.

Виходячи із встановленої реальної участі адвоката під час судового розгляду справи та її необхідності, беручи до уваги також і очевидну неспівмірність витрат на правову допомогу, понесених позивачами у порівнянні під час розгляду у межах кримінального провадження та із тривалістю та складністю справи під час розгляду в межах цивільного судочинства, із врахуванням задекларованих в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у рішеннях ЄСПЛ принципів пропорційності, розумності і співмірності, суд приходить до висновку за необхідне зменшити загальний розмір заявлених стороною позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 152 000,00 грн до 60 000,00 гривень, оскільки на думку суду, виходячи із складності вказаної справи, саме такий розмір витрат правової допомоги є необхідним і неминучим для позивачів, які у зв`язку із неможливістю врегулювання спору у досудовому порядку, були змушені до залучення професійної допомоги адвоката таподання позову, та водночас справедливим, зокрема, в контексті того, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованою у справі №127/9918/14-ц, а тому заява представника позивачів у справі адвоката Кецка В.Я. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 268, 270 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_3 адвоката Кецка Володимира Ярославовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справіза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_3 до ТзОВ "Торгово-видобувна компанія "Львівський мехсклозавод", за участю третіх осіб: ТОВ «Транс-Сервіс-1», ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-видобувна компанія «Львівський мехсклозавод» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_3 60 000 (шістдесят тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 та малолітні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які зареєстровані і проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ТзОВ "Торгово-видобувна компанія "Львівський мехсклозавод", ЄДРПОУ 38472765, Львівська область, с. Великі Глібовичі, вул. Біберська.

Третя особа: ТОВ «Транс-Сервіс-1», ЄДРПОУ 32602104, Львівська область, Пустомитівсткий район, с. Ставчани.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2

Повний текст рішення складено 25.05.2026.

Суддя (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно. Оригінал рішення знаходиться у справі № 462/7300/24

Суддя: Б.М.Гедз