Ухвала суду № 136904760, 28.05.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1726/25

Номер провадження 2-с/438/16/2026

УХВАЛА

28 травня 2026 року м. Борислав

Суддя Бориславського міського суду Львівської області Дудар О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Бориславського міського суду Львівської області із заявою про скасування судового наказу.

У заяві ОСОБА_1 посилається на те, що про оскаржуваний судовий наказ, який був винесений Бориславським міським судом Львівської області 5 листопада 2025 року, вона дізналася лише у застосунку «Дія» і з`ясувала, що це відбулося на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від № 81097255. Таким чином, ОСОБА_1 раніше не було відомо про виданий судовий наказ, оскільки їй особисто він не надсилався, вона не знала про його існування, так як на момент винесення судового наказу та протягом останніх років вона фактично проживає за межами України у Республіці Польщі. Зазначає, що вона є особою позбавленою батьківського піклування та фактично не проживає за адресою реєстрації протягом тривалого часу. У зв`язку з цим вона не отримувала поштову кореспонденцію та не була належним чином повідомлена про існування судового наказу і виконавчого провадження. У зв`язку з наведеними обставинами строк на подання заяви про скасування судового наказу був пропущений пропущений з поважних причин. Просить поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу у справі №438/1726/25.

Вивчивши заяву про скасування судового наказу, матеріали справи, суддя прийшов до наступного висновку.

Частинами 1 та 2 статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Заява підписується боржником або його представником (частина 4 статті 170 ЦПК України).

Відповідно до частини 8 статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Однак, надіслана на електронну пошту суду заява про скасування сувдого наказу не скріплена електронним підписом особи, яка її подала, а отже є не підписаною заявником.

Електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис (пункт 12 частини1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина 4 статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22) зазначено, що законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду. Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІКС в обов`язковому порядку.

Згідно з частиною 6 статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.

Частиною 5 статті 272 ЦПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1)день вручення судового рішення під розписку; 2)день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 серпня 2020 у справі № 904/2584/19).

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).

Копію судового наказу від 5 листопада 2025 року у справі №438/1726/25, надіслано на адресу боржника: АДРЕСА_1 , яка згідно отриманих на запит суду відомостей відділу реєстрації Бориславської міської ради Львівської області є її місцем реєстрації. Аналогічна адреса вказана у заяві про скасування судового наказу.

Отже, виходячи із зазначеного, судовий наказ у справі №438/1726/25 від 5 листопада 2025 року є таким, що вручено боржнику 9 грудня 2025 року.

Тому, відповідно до частини 1 статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

У заяві про скасування судового наказу № 438/1726/25 ОСОБА_1 просить про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу. Поважною причиною пропущених строків вказує перебування за межами України, а саме тимчасове проживання на території Республіки Польщі. Проте, на підтвердження наведених обставин до заяви не додано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про фактичне перебування заявниці за кордоном у відповідний період. За таких обставин наведені доводи не можуть бути визнані належним обґрунтуванням поважності причин пропуску процесуального строку.

Відповідно до частини 5 статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подачу до суду заяви про скасування судового наказу встановлено ставку судового збору - 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час подачі заяви складає 166,40 грн.

У порушення вимог вищевказаних положень заявником не додано до заяви документів, що підтверджують сплату судового збору за її подання, а також не надано документів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи те, що заявником не дотримано встановлених вимог щодо форми та змісту поданої заяви, а також з урахуванням того, що клопотання про поновлення строку на її подання не містить належного обґрунтування та не підтверджене відповідними доказами, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення.

За таких обставин заява про скасування судового наказу підлягає поверненню заявнику та залишення даної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 170, 171, 353 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - залишити без розгляду та повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що він не позбавлений права повторного звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, після усунення обставин, що стали підставою для її повернення без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Олена ДУДАР