Ухвала суду № 136904630, 27.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/296/26 1-кс/335/1992/2026

УХВАЛА

про арешт майна

27 травня 2026 року слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000061 від 09 квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 301 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 старший слідчий Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025080000000061 від 09 квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 301 Кримінального кодексу України (далі КК України).

Досудовим розслідуванням встановлено, що у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 301 КК України обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , який за попередньою змовою з іншими особами у період часу з травня до червня 2025 року вчинив низку злочинів щодо виготовлення з метою збуту і збут зображень порнографічного характеру через всесвітню мережу Інтернет. Крім того, ОСОБА_4 , маючи умисел на набуття, володіння та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, достовірно знаючи про походження грошових коштів, діючи умисно, у період з травня 2025 року до червня 2025 року вчинив низку злочинів щодо легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом на суму не менше 46 151 долару США, що згідно курсу національного банку України становить 1 919 907 гривень.

25.05.2026 ОСОБА_4 у межах цього кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 301 КК України.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 має у власності 1/5 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності у рівних частинах належить ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

Відповідно до санкції ст. 209 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Враховуючи, що санкцією інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України передбачено як обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, слідчий, посилаючись на положення ст.ст. 170, 173 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), просить накласти арешт на вищезазначене майно, з метою забезпечення його конфіскації, клопотання розглянути у відсутність власника майна.

Слідчий подав заяву, відповідно до якої просив клопотання розглянути за його відсутності, клопотання підтримує у повному обсязі, просить його задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважав за можливе розглянути клопотання сторони обвинувачення про арешт майна без повідомлення власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час його розгляду слідчим суддею не здійснювалась.

Вивчивши клопотання, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною першою ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025080000000061 від 09 квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 301 КК України.

25.05.2026 ОСОБА_4 у межах цього кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 301 КК України.

Водночас, з наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження випливає, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 має у власності 1/5 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності у рівних частинах належить ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

Санкцією інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України передбачено як обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна

З урахуванням викладених обставин та положень чинного законодавства, слідчий суддя доходить висновку про наявність достатніх підстав вважати, що вищезазначене майно може бути конфісковане за наслідками розгляду судом кримінального провадження у разі призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 209 КК України, а тому вказане майно підлягає арешту.

Слідчий суддя дійшов висновку, що необхідно накласти арешт на майно саме шляхом тимчасового обмеження права на відчуження та розпорядження відповідним нерухомим майном, з метою запобігання можливості його передачі/відчуження на користь третіх осіб, оскільки такі ризики не є вочевидь необґрунтованими.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути безповоротну його втрату.

Поряд з цим слідчий суддя зауважує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник обмежується у реалізації правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, а тому відповідні обмеження є розумними і співмірними, з огляду на завдання кримінального провадження та, з урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні, потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.

Таким чином, всі обставини, проаналізовані в сукупності, свідчать про можливість і необхідність накладення арешту на майно в цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав.

За наведених обставин клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170, 172, 173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 задовольнити.

В рамках кримінального провадження № 12025080000000061 від 09 квітня 2025 року, накласти арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на 1/5 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження та розпорядження ним.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а власником майна в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1