Ухвала суду № 136904035, 28.05.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/737/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

23 березня 2026 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №8801646 від 25.02.2025 року в сумі 23100 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 25 лютого 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Договір про надання споживчого кредиту №8801646 (далі Кредитний договір) на суму 10500 грн.

На виконання умов Кредитного договору, 25 лютого 2025 року ТОВ «Авентус Україна» ініціювало переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «Пейтек» на платіжну картку відповідача №5168-74XX-XXXX-1838.

ТОВ «Авентус Україна» виконало свої зобов`язання щодо надання відповідачу грошових коштів у повному обсязі.

03 грудня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №03122025, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Позивач ТОВ «Юніт Капітал» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №8801646 від 25.02.2025 року в сумі 23100 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту у сумі 10500 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у сумі 12600 грн., а також судові витрати на загальну суму 9662,40 грн., з яких 2662,40 грн. сплачений судовий збір та 7000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Іршавського районного суду від 25.03.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

13 травня 2026 року відповідач подав до суду квитанцію від 11.05.2026 року про сплату тіла кредиту в сумі 10500 грн.

14 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 подала клопотання про закриття провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору. Дане клопотання мотивовано тим, що відповідач частково визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 10500 грн. Водночас у частині стягнення відсотків позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям під час дії особливого періоду не нараховуються штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом (з урахуванням визначених законом винятків).

Відповідач брав участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, є учасником бойових дій, що підтверджується відповідними документами (довідка МСЕК серії 12ААА №120054 від 14.08.2023 року та посвідчення серії НОМЕР_1 від 01.01.2025 року). Тому на нього поширюються пільги, передбачені ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і він звільнений від нарахування та сплати процентів за кредитним договором. Кредитна установа під час дії особливого періоду не мала права їх нараховувати, а у випадку нарахування зобов`язана була їх списати.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за Кредитним договором №8801646 від 25.02.2025 року в сумі 12600 грн. задоволенню не підлягають.

Разом з тим, 11 травня 2026 року ОСОБА_1 повністю оплатив заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 10500 грн., тому на даний час відсутній предмет спору.

25 травня 2026 року представник позивача ОСОБА_3 подала заяву, в якій зазначила, що позивач погоджується з тим, що вимоги про стягнення відсотків не підлягають задоволенню, оскільки на відповідача поширюються гарантії, передбачені ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Також позивач підтверджує, що 11.05.2026 року відповідачем було сплачено основну суму заборгованості у розмірі 10500 грн., у зв`язку з чим предмет спору щодо стягнення основного боргу на даний час відсутній.

Проте позовна заява про стягнення заборгованості була подана позивачем у зв`язку з тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання в добровільному порядку. Погашення заборгованості відповідачем відбулося вже після подання позову, що свідчить про виконання зобов`язання саме у зв`язку з ініціюванням судового розгляду. Разом із позовною заявою позивач заявив вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. та сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. Для підтвердження цих витрат до матеріалів справи долучено Акт прийому-передачі наданих послуг та Договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року.

З урахуванням того, що відповідач виконав свої зобов`язання лише у зв`язку з поданням позовної заяви та не сплатив витрати, пов`язані з розглядом справи, суд повинен розглянути заявлену позивачем вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. та сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. Це відповідає принципу відшкодування витрат, понесених для захисту порушених прав у судовому порядку.

Представник позивача ОСОБА_3 просила судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. покласти на відповідача.

У судове засідання представник позивача Кукса К.О. не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Згідно прохальної частини позовної заяви позивач просив розглянути справу без участі сторони позивача (а.с.9).

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду були належним чином повідомлені, подали заяву, згідно якої просили розглянути клопотання про закриття провадження у справі без їхньої участі (а.с.194).

Дослідивши клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, заяву представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №8801646 від 25.02.2025 року в сумі 23100 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 10500 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 12600 грн.

14 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 подала клопотання про закриття провадження у справі, мотивуючи таке тим, що відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, на нього поширюються пільги, передбачені ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тому він звільнений від нарахування та сплати процентів за кредитним договором.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 11.05.2026 року сплатив заборгованість за тілом кредиту в повному обсязі в сумі 10500 грн., вважала, що по справі відсутній предмет спору.

25 травня 2026 року представник позивача ОСОБА_3 подала заяву, в якій підтвердила, що 11.05.2026 року відповідачем було сплачено тіло кредиту у сумі 10500 грн., а відсотки не підлягають стягненню відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тому предмет спору щодо стягнення основного боргу відсутній.

Згідно з п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі з підстави, передбаченої п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, можливе лише у випадку, коли предмет спору існував на момент виникнення спору і припинив існування у процесі розгляду справи.

Оскільки представник відповідача ОСОБА_2 подала клопотання про закриття повадження у справі через відсутність предмету спору, а представник позивача ОСОБА_3 підтвердила, що на даний час між ТОВ «Юніт Капітал» і ОСОБА_1 відсутній предмет спору, суд вважає відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України провадження по справі закрити.

Представник позивача ОСОБА_3 також у поданій заяві просила покласти на відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Згідно з ч.2 ст.255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи наведене, оскільки позивач не підтримує своїх позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі, суд вважає, відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України стягнути з відповідача 2662,40 грн. судових витрат, що складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду (а.с.1).

Згідно з ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі №205/5969/15-ц (провадження №61-12669св23).

На підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суду надано:

- копію Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, укладеного між Адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» і ТОВ «Юніт Капітал» (а.с.31-34);

- копію Додаткової угоди №25771507374 від 21.01.2026 року до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року (а.с.35);

- копію Акту прийому-передачі наданих послуг АО «Тимошенко та Партнери» клієнту ТОВ «Юніт Капітал» від 15.02.2026 року на суму 7000 грн. щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Кредитним договором №8801646 від 25.02.2025 року, з яких: 1) складання позовної заяви 5000 грн. за 2 год.; 2) вивчення матеріалів справи 1000 грн. за 2 год.; 3) підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок позичальника 500 грн. за 1 год.; 4) підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок позичальника 500 грн. за 1 год. (а.с.36).

Однак, з огляду на ціну позову, на складність справи та виконані адвокатом роботи, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 3000 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на загальну суму 5662,40 грн., що складаються з судового збору, який був сплачений позивачем при пред`явленні даного позову до суду в сумі 2662,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Керуючись ст. 141, 142 ч.3, 247 ч.2, 255, 353 ЦПК України,

у х в а л и в :

Провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163, судові витрати в сумі 5662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 28 травня 2026 року.

Головуюча: М. О. Пітерських