Ухвала суду № 136903794, 28.05.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/19299/23

Провадження №1-кп/127/583/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

судді-доповідача ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою та третьою статті 307, частиною першою статті 309, частиною третьою статті 28 частиною другою статті 306 Кримінального кодексу України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 307, частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2022 за № 12022020000000345,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою та третьою статті 307, частиною першою статті 309, частиною третьою статті 28 частиною другою статті 306 Кримінального кодексу України (далі КК), та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 307, частиною першою статті 309 КК, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2022 за № 12022020000000345.

Адвокат ОСОБА_4 подав заяву про відвід прокурора ОСОБА_3 . Заява мотивоване тим, що прокурор ОСОБА_3 був призначений у цьому кримінальному провадженні з порушенням визначеного порядку, оскільки є відрядженим до обласної прокуратури з окружної без прийняття відповідного рішення про його переведення. У зв`язку з цим сторона захисту вважає, що прокурор ОСОБА_3 не може виконувати процесуальні повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні.

Захисник обвинуваченого здійснив посилання на те, що згідно з 37 КПК у разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 3 КПК керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Частиною другою статті 17 Закону України «Про прокуратуру» (далі Закон № 1697-VII) передбачено, що Генеральний прокурор має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що с обов`язковими до виконання всіма прокурорами.

Керівник обласної прокуратури мас право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов`язковими до виконання першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної обласної прокуратури та керівниками окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.

Керівник окружної прокуратури мас право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов`язковими до виконання його першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної окружної прокуратури.

Перші заступники та заступники керівників органів прокуратури відповідно до розподілу обов`язків мають право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов`язковими до виконання підлеглими прокурорами відповідного органу прокуратури.

Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії. що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Генеральний прокурор мас право давати вказівки будь-якому прокурору (пункту 2 частини третьої статті 17 Закону № 1697-VII прокурором вищого рівня є:

- для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів окружної прокуратури - керівник окружної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподіл) обов`язків:

- для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів обласної прокуратури - керівник обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків;

- для керівника окружної прокуратури, його першого заступника та заступників - керівник відповідної обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків:

- для керівника обласної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Офісу Генерального прокурора - Генеральний прокурор чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків:

- для першого заступника та заступника Генерального прокурора - Генеральний прокурор.

У зв`язку з наведеним, на переконання захисника, прокурор ОСОБА_3 не може бути уповноваженим прокурором у цьому кримінальному провадженні, оскільки він був відряджений з Вінницької окружної прокуратури до Вінницької обласної прокуратури і був включений до групи прокурорів у кримінальному провадженні саме як відряджений прокурор. Тому, захист вважає, що керівник Вінницької обласної прокуратури, заступник керівника Вінницької обласної прокуратури, відповідно до вищевказаних норм КПК та Закону № 1697-VII не наділений повноваженнями у конкретному кримінальному проваджені визначати групу прокурорів із включенням до її складу прокурорів іншого рівня - прокурорів відділу окружної прокуратури, оскільки виходячи зі змісту статті 17 Закон № 1697-VII у процесуальному розумінні повноважень прокурора не є для вказаного прокурора, прокурором вищого рівня.

При цьому захисник обвинуваченого зауважив, що відповідно до статті 77 КПК прокурор не мас права брати участь у кримінальному провадженні, якщо існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Прокурор вважає, що подана заява про його відвід безпідставна, оскільки він був відряджений до Вінницької обласної прокуратури на підставі відповідного наказу й у подальшому був включений до групи прокурорів у кримінальному провадженні на підставі відповідного рішення керівника органу прокуратури.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_5 подану заяву про відвід прокурора підтримали та просили її задовольнити, здійснюючи посилання на обставини, викладені у заяві.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для відводу прокурора, суд вважає за доцільне зауважити, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїй прецедентній практиці нагадував про існування у питанні безсторонності судді (суду) об`єктивного та суб`єктивного критерію. Зокрема, у справі «Олександру-Маріан Янку проти Румунії» (заява № 60858/15), «Паунович проти Сербії» (заява №54574/07) ЄСПЛ нагадав, що під суб`єктивним критерієм безсторонності маються на увазі особисті переконання і поведінка судді чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі Під об`єктивним критерієм мається на увазі, чи дотримав суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості; чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.

Слід при цьому зауважити, що застосовуючи суб`єктивний тест, ЄСПЛ неодноразово постановляв, що особиста неупередженість судді повинна вважатись присутньою, доки не доведено протилежного («Ле Комт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії»); повинно бути визначено, окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти , що можуть поставити під сумнів його безсторонність («Морель проти Франції», «Пескадор Валеро проти Іспанії», «Лука проти Румунії»). Об`єктивний тест, згідно з практикою ЄСПЛ, стосується переважно ієрархічних та інших зв`язків між суддею та іншими особами у справі («Межнаріч проти Хорватії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Хоча наведені висновки зроблені щодо упередженості судді, суд вважає їх прийнятними у цьому провадженні, оскільки питання відводу прокурора у кримінальному провадженні суд здійснює згідно з правилами, визначеними для відводу судді.

Об`єктивні відомості, які б свідчили про упередженість прокурора з точки зору наведеного вище об`єктивного критерію, суду не надані. Разом з тим, оцінюючи доводи сторони захисту в частині недотримання порядку прийняття процесуального рішення про призначення прокурора у цьому кримінальному провадженні, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Обставини, на які захисники обвинувачених здійснили посилання в якості підстави для відводу прокурора, мають бути оцінені судом у сукупності з іншими матеріалами, наданими суду сторонами кримінального провадження.

Обставини, які підлягають доказуванню, визначені частиною першою статті 91 КПК.

При цьому частиною першою статті 94 КПК визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд враховує, що частиною першою статті 91 КПК визначено перелік питань, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, а статтею 92 КПК визначено обов`язок доказування зазначених обставин. Разом з тим, порядок подання доказів суду та їх подальше дослідження регламентований § 3 Глави 28 КПК, тобто під час розгляду кримінального провадження по суті.

Отже, вирішення питання щодо здійснення досудового розслідування та подальшої участі у судовому розгляді кримінального провадження уповноваженим прокурором потребує дослідження наданих суду матеріалів у їх сукупності. Натомість, на цей час розгляд кримінального провадження по суті не закінчений, а тому вирішення вказаного питання на цій стадії судового процесу є передчасним і може призвести до порушення приписів, закріплених у частині шостій статті 22 КПК, якою регламентовано, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З огляду на викладене суд вважає, що правові підстави для відводу прокурора крізь призму об`єктивного критерію, зазначеного у наведених вище рішеннях ЄСПЛ, відсутній. Однак суд вважає, що з точки зору суб`єктивного критерію в стороннього спостерігача може виникнути враження про упередженість прокурора ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні. Тому з метою забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження на здійснення судового розгляду саме неупередженим складом суду, суд вважає за доцільне заяву задовольнити.

Керуючись статтями 81, 371 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Відвести прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою та третьою статті 307, частиною першою статті 309, частиною третьою статті 28 частиною другою статті 306 Кримінального кодексу України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 307, частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2022 за № 12022020000000345,

Запропонувати керівнику Вінницької окружної прокуратури вирішити питання щодо доручення участі у зазначеному кримінальному провадженні іншому прокурору.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: