Рішення № 136903241, 04.05.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/650/2026

130/3972/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Грушковської Л.Ю.,

за участі секретаря Ящук К.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Директор ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» Велікданов С.К. звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області із даною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за за Договором кредиту №ДП 0010351 в розмірі 4 112,00 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.01.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №ДП 0010351, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 2 000,00 грн. строком на 84 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.9 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 30% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 600,00 грн.). Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання/введення позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 4WaH3k15, що був надісланий на вказаний Відповідачем/Позичальником номер телефону - НОМЕР_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №ДП 0010351 від 13.01.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ПрофітГід» (PSP Platon) діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (надавач платіжних послуг/фінансовий посередник залучається кредитором для здійснення операцій з перерахування коштів на платіжну карту фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку Кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Наведене вище, підтверджується квитанцією № 43679-45020-89664 від 13.01.2025 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом. Довідкою №1012-206 від 10.12.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «МАЙБІЗ», повідомляє, що в порядку та на виконання умов Договору кредиту №ДП 0010351 - здійснено перерахування коштів в розмірі 2 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , на підставі квитанції № 43679-45020-89664. Перерахування коштів здійснено за посередництвом надавача фінансових послуг ТОВ «ПрофітГід» (PSP Platon), яка надає платіжні послуги Позивачу на підставі договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-922 від 19.03.2024 р. р., укладеного між Компанією/ТОВ «ПрофітГід» (PSP Platon) та ТОВ «Фінансова компанія «МАЙБІЗ»/Позивач. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44280974) уклали Договір факторингу № 14/10/25 від 14.10.2025 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №ДП 0010351 від 13.01.2025. Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невідємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача - є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги]. Відповідно до Реєстру прав вимог №14/10/25 від 14.10.2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №14/10/25 від 14.10.2025 року в тому числі до Відповідача в сумі 4 112,00 грн. з яких 2 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 512,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 600,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 0 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 22.01.2026 року відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Щербаківський Г.Г. подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що не відповідає дійсності твердження позивача про те, що 13.01.2025 між ПАТ «Деал фінанс груп» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №ДП 0010351 в розмірі 2000 грн. Даний Кредитний договір в силу приписів ч. 1 ст. 654, ч. 2 ст. 1055 ЦК України є нікчемним, отже не може бути належним та достовірним доказом. В матеріалах справи відсутня невід`ємна складова кредитного договору, - Правила надання фінансових кредитів (послуг) ПАТ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП». З огляду на відсутність візуального відображення достовірного підпису кредитодавця відповідача на кредитному договорі, неузгодженість долучених позивачем доказів між собою, відсутність у справі Правил надання фінансових кредитів (послуг) ПАТ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», не вбачається можливим пересвідчитись, що між первісним кредитором та відповідачем виникли кредитні правовідносини саме на умовах кредитного договору, долученого позивачем. Для доведення існування ймовірної заборгованості та встановлення розміру даної ймовірної заборгованості відповідача перед первісним кредитором, позивач зобов`язаний був надати банківські виписки, платіжні доручення, меморіальні ордери та/або інші первинні бухгалтерські документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Відповідно до кредитного договору, ПАТ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», зобов`язувався на умовах, визначених кредитним договором, надати кредит 2000,00 грн. строком на 84 дні, із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,9 % які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 30% від суми наданого Кредиту, що у грошовому виразі складає 600,00 грн. При цьому розрахунок не містить порядку поденного нарахування процентів, відсутнє зазначення процентної ставки та правової природи нарахування заборгованості за кожен день. Дану інформацію містить відомість про щоденні нарахування та погашення, оформована первісним кредитором. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі. Відповідно до законодавства та судової практики, після спливу 84 днів строку кредитування, первісний кредитор не мав права нараховувати проценти. Позивачем не надано інформацію на якій законній підставі чинного законодавства України первісний кредитор облікував за відповідачем часткове погашення заборгованості та пролонгацію, а також нарахував комісію за пролонгацію та проценти згідно Кредитного договору, на підставі якого саме пункту Кредитного договору первісний кредитор облікував факт пролонгації. Відповідач не вчиняв жодних дій стосовно продовження строку кредиту з власної ініціативи, більше того, жодного належного доказу вчинення таких дій Позивачем не надано. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). 13.01.2025 року між Публічним акціонерним товариством «ДЕАЛ ГРУП» та ОСОБА_1 було неналежно укладено Договір кредиту №ДП 0010351 в розмірі 2000,00 грн., в силу приписів ч. 1 ст. 654, ч. 2 ст. 1055 ЦК України такий Кредитний договір є нікчемним, отже не може бути належним та достовірним доказом. В матеріалах справи відсутня невід`ємна складова кредитного договору,- Правила надання фінансових кредитів (послуг) ПАТ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП». Відповідач не був повідомлений про зміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, в такому разі первісний кредитор, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» несе весь ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Предствник ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» - адвокат Ткаченко Ю.В. подала відповід на відзив, в якій просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначила, що Посилання представника Відповідача, щодо не укладання договору позики №ДП 0010351 є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи, оскільки вказаний договір позики Відповідачем підписано (акцептовано) оферту) одноразовим ідентифікатором (4WaH3k15), чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти Договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису Договору, а тому на думку Позивача між сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строку та умов кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення укладання такого договору шляхом вивчення дій зазначених вище. Таким чином, посилання Відповідача на те, що в матеріалах справи відсутні докази укладення договору позики є надуманими, оскільки вказаний договір підписаний електронним підписом (одноразовий ідентифікатор є видом Електронного підпису відповідно до З.У. «Про електронний цифровий підпис»), що у свою чергу додатково підтверджуєтеся довідкою про ідентифікацію, яка міститься в матеріалах справи. Між тим, використання одноразового ідентифікатора - є не можливим без проходження Відповідачем попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення позичальником входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, що у свою чергу кореспондується з висновками, які викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 (справа№732/670/19), від 12.01.2021(справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа №280/4456/20), від 09.02.2023 (справа №640/7029/19)). У свою чергу, доказів того, що персональні дані Відповідача (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариствами для укладення договорів від її імені, Відповідачем до суду не надані. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій Відповідач не звернувся, як і не оскаржив правомірність укладеного договору. Договір № ДП 0010351 був укладений не з ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», а з ТОВ «ФК «МАЙБІЗ», яке є первинним кредитором за зазначеним договором. Твердження представника Відповідача, стосовно ненадання позивачем доказів перерахування коштів на картковий рахунок Відповідача - не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи містяться наступні документи, які підтверджують перерахування коштів на картковий Відповідача: - Електронна платіжна інструкція № 43679-45020-89664 від 13.01.2025 року видана ТОВ «ПрофітГід» (PSP Platon) (фінансова компанія, яка діє на підставі ліцензії, яка видана Національним банком України на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку - платіжний інструмент/платіжна система) [документ виданий платіжною системою]; - Лист № 1012-206 від 10.12.2025 р. виданий Позикодавцем/ТОВ «ФК МАЙБІЗ», що підтверджує видачу/перерахування на банківську карту Відповідача/Клієнта онлайн-позики на підставі платіжної інструкції № 43679-45020-89664 від 13.01.2025 року [документ виданий Позикодавцем]. Між тим, посилання представника Відповідача у відзиві на позовну заяву зводяться до того, що зазначені вище документи не є належними та допустимим доказами, оскільки не відповідають положенням ст. 9 З.У. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», «Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 4 липня 2018 року №75» та розрахунок суми заборгованості, а отже не підтверджують факт передачі коштів, то з цього слід зазначити наступне. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових рахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг. Оскільки, всі кошти за даними договорами надавались на особистий картковий рахунок вказаний Відповідачем, то всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайором регулюються Законом України «Про платіжні послуги» та Постановою НБУ №705 від 05 листопада 2014 року «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів», відповідно до положень якого вбачається, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань. (п.5 розділу VII зазначеної вище Постанови НБУ № 705 від 05.11.2014р. вказано, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань). Таким чином, в матеріалах цивільної справи містяться докази перерахування коштів Відповідачу, а посилання представника Відповідача стосовно відсутності доказів зарахування коштів на картковий рахунок Відповідача є безпідставні, оскільки саме боржник/Відповідач має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і він мав/має можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів. Саме по собі посилання представника Відповідача у відзиві на те, що Позивач не надано докази перерахування коштів на картковий рахунок Відповідача, на думку позивача - не заслуговують на увагу. ОСОБА_1 , будучи стороною вказаного правочину, мав можливість надати суду відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження того, що відповідні кошти не зараховувались на його карткові рахунки, указані у договорах, у період часу, про який стверджує позивач, або того, що карткові рахунки йому не належать, оскільки лише Відповідач має доступ до свого рахунку. У разі заперечень проти позову, обов`язок доведення їх відповідними доказами покладено саме на Відповідача відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України. Щодо нарахування процентів за договором кредиту №ДП 0010351 від 13.01.2025 року: Умовами договору про надання коштів у кредит № ДП 0010351 від 13.01.2025 року встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 2 000,00 грн. строком на 84 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.9 % які нараховується за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку Кредиту, вказаного в п.3 цього Договору, Комісія за надання Кредиту становить: 600 грн, яка нараховується одноразово в день підписання цього Договору, за ставкою 30% % від суми наданого Кредиту. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Також твердження представника Відповідача щодо нарахування пені або інших штрафних санкцій є хибними та не відповідають фактичним обставинам справи. Умовами кредитного договору не передбачено нарахування пені, штрафів чи будь-яких інших штрафних санкцій за порушення зобов`язань. Заявлена до стягнення сума складається виключно з основного боргу, нарахованих процентів та комісії що прямо передбачені умовами договору. Отже, посилання Відповідача на наявність у складі заборгованості пені чи штрафів є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи. Слід зазначити, що Відповідач/представник Відповідача - доказів на підтвердження або спростування позовних вимог позивача до відзиву долучено не було (виписку із карткового рахунку Відповідача в якій відображено отримання/неотримання кредитних коштів, відповіді банку про не належність зазначеної у договорі карти Відповідачу, доказів не укладання зазначеного договору, контр розрахунок, тощо..), а тому відзив ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з доказами Позивача та їх оцінки, тоді як оцінка доказів є виключною компетенцією суду. (ст. 89 ЦПК України). Позивач вважає, що Відповідач та представник Відповідача, заперечуючи отримання коштів/укладання договору, застосували концепцію «негативного доказу» при вирішенні цього спору (постанова ВС від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13), оскільки належних доказів таких тверджень ОСОБА_1 - не надано при тому, що Відповідач має безперешкодний та повний доступ до своїх банківських даних та інформаційно телекомунікаційної системи позикодавця (для надання оферти з якою ознайомлювалась, від). Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Отже, сторона Відповідача, а саме представник Відповідача, висловлюючи заперечення проти певних обставин та не надаючи доказів, які підтверджують ці доводи, не може перекладати на позивача обов`язок їх доведення. Проте, замість надання доказів/пояснень по суті справи, представник Відповідача надав набір правових висновків, які на думку позивача є помилковими, оскільки зміст цих правовідносин(права й обов`язки сторін спору) та спільні риси між спірними правовідносинами є відмінними та не тотожними із даною справою.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 13.01.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №ДП 0010351, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 2 000,00 грн. строком на 84 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.9 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 30% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 600,00 грн.). Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання/введення позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 4WaH3k15, що був надісланий на вказаний Відповідачем/Позичальником номер телефону - НОМЕР_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №ДП 0010351 від 13.01.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ПрофітГід» (PSP Platon) діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (надавач платіжних послуг/фінансовий посередник залучається кредитором для здійснення операцій з перерахування коштів на платіжну карту фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку Кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Наведене вище, підтверджується квитанцією № 43679-45020-89664 від 13.01.2025 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом. Довідкою №1012-206 від 10.12.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «МАЙБІЗ», повідомляє, що в порядку та на виконання умов Договору кредиту №ДП 0010351 - здійснено перерахування коштів в розмірі 2 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , на підставі квитанції № 43679-45020-89664. Перерахування коштів здійснено за посередництвом надавача фінансових послуг ТОВ «ПрофітГід» (PSP Platon), яка надає платіжні послуги Позивачу на підставі договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-922 від 19.03.2024 р. р., укладеного між Компанією/ТОВ «ПрофітГід» (PSP Platon) та ТОВ «Фінансова компанія «МАЙБІЗ»/Позивач.

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу № 14/10/25 від 14.10.2025 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №ДП 0010351 від 13.01.2025.

Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невідємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача - є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].

Відповідно до Реєстру прав вимог №14/10/25 від 14.10.2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №14/10/25 від 14.10.2025 року в тому числі до Відповідача в сумі 4 112,00 грн. з яких 2 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 512,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 600,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 0 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Суд не приймає відзив, поданий представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Щербаківським Г.Г., так як він спростовується дослідженими судом матеріалами.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

Частиною 1 ст.205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правилами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

У силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «ФК «МАЙБІЗ» та ОСОБА_1 кредитного договору №ДП 0010351 від 13.01.2025, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.

ТОВ «ФК «МАЙБІЗ» виконало взяті на себе зобов`язання та надало відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору.

Однак, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість по тілу кредиту та заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Наявними у матеріалах справи доказами також підтверджується факт переходу права вимоги від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» за кредитним договором, укладеним між ТОВ «ФК «МАЙБІЗ» та відповідачем.

Як встановлено судом, відповідач після укладання кредитного договору належним чином не виконував свого зобов`язання, в тому числі новому кредитору, із здійснення платежів, чим допустив порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів, а тому допустив порушення виконання своїх зобов`язань.

Надані позивачем докази в сукупності мають взаємний зв`язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором).

З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.

Крім цього, позивач просить стягнути на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 4500 грн.

Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).

Судом встановлено, що 22.08.2025 між ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна» укладено договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ. На підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 гривень позивачем надано витяг з акту №2-ДІЛ від 01.12.2025 та акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги та платіжну інструкцію №579936562.1 від 11.12.2025 на суму 157500 грн. відповідно до яких вартість послуг, які надавались, складається з наступного: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви, вартістю 500 грн.; судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді (адвокат самостійно подає позовну заяву від імені клієнта, представляє інтереси як представник клієнта в суді), вартістю 4000 грн. Загальна вартість робіт (послуг) складає 4500,00 грн.

Оскільки позивачем ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» в передбаченому ЦПК України порядку надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу, враховуючи задоволення позовних вимог, суд прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 (чотири тисячі пятсот) гривень.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974) суму заборгованості за Договором кредиту №ДП 0010351 в розмірі 4112 грн., судовий збір в сумі 2422,40 грн. та 4500 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя