Ухвала суду № 136903198, 28.05.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2191/26

УХВАЛА

28 травня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану та підписану представником згідно з ордером ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Нідзельська Ірина Євгенівна, Якушинецька сільська територіальна громада, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

УСТАНОВИВ:

25.05.2026 до Вінницького районного суду Вінницької області подано вищевказану позовну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

При вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі оглядом матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 установлено, що вона не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Установлено, що у позовній заяві не зазначено ціну позову; не зазначено про наявність технічного паспорту на спірне нерухоме майно, виготовленого станом на момент звернення до суду; не зазначено про наявність / відсутність будь-яких арештів / заборон на спірне нерухоме майно.

Крім того, у позовній заяві не зазначено про докази, які підтверджують належність спірного майна ОСОБА_6 (у копії довідки КП «ВООБТІ» №5 від 26.03.2024 зазначено, що «право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , зареєстровано за колгоспним двором, головою якого є « ОСОБА_7 », а з долучених до позовної заяви копій погосподарських книг убачається, що головою двору записана « ОСОБА_8 »).

Слід також зазначити, що долучена до позовної заяви копія свідоцтва про смерть (додаток 8) є зовсім нечитабельною, у зв`язку із чим суд позбавлений можливості установити його зміст.

У частині четвертій статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

У статті 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Закон України «Про судовий збір» визначає, крім іншого, ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн); за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640,00 грн).

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Зі змісту позовних вимог убачається, що позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлено вимогу немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру (визнання права власності).

Відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Вимога немайнового характеру є об`єктом справлення судового збору у розмірі 1 331,20 грн.

Оскільки дану позовну заяву подано двома позивачами, тому, з урахуванням вимог частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір», кожному позивачу слід сплатити судовий збір за вимогою немайнового характеру по 1 331,30 грн (двома окремими платіжними документами).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

У частині другій статті 176 ЦПК України встановлено, що, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову, а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при подачі позову не надали технічного паспорту на спірне нерухоме майно, виготовленого станом на момент звернення до суду, суд на даному етапі не може пересвідчитися, чи відповідає висновок про вартість об`єкту оцінки, долучений до позовної заяви, дійсній вартості спірного майна, тому суд попередньо визначає позивачам розмір судового збору за вимогами майнового характеру у загальній сумі 2 662,40 грн, який позивачам необхідно сплатити пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Слід також зазначити, що позивачами зазначено, крім інших, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Якушинецьку сільську територіальну громаду.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальна громада жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Якушинецька сільська територіальна громадане має статусу юридичної особи.

Відповідності до ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

З огляду на вказані норми законодавства, представляти відповідну територіальну громаду та здійснюють від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування може лише відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід залишити без руху, надати позивачам термін усунути недоліки позовної заяви, а саме: позивачам необхідно погодити свою позовну заяву відповідно до вимог чинного законодавства, надавши примірник позовної заяви, у якій викласти її зміст у послідовному порядку з посиланням на докази обґрунтування своїх позовних вимог, врахувавши зауваження, викладені у даній ухвалі; зазначити у своїй позовній заяві належну третю особу; надати копію такої позовної заяви відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб, а також сплатити судовий збір за вимогою немайнового характеру по 1 331 (одній тисячі триста тридцять одній) грн 20 коп. (двома окремими платіжними документами) та за вимогами майнового характеру у загальному розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. (пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом) на рахунок Вінницького районного суду Вінницької області (реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у Він.обл./Вінницьк.р-н/22030101, Код ЄДРПОУ: 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Рахунок: UA688999980313131206000002071, Код класифікації доходів бюджету: 22030101), надати суду докази на підтвердження сплати судового збору або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас суд не вимагає від позивачів надання відповідних доказів у справі, оскільки питання надання суду доказів врегульовано статтями 83, 84 ЦПК України, а лише роз`яснює необхідність зазначення у позовній заяві про те, які саме докази підтверджують зазначені позивачами обставини.

Керуючись статтями 175-177, 185 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану та підписану представником згідно з ордером ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Нідзельська Ірина Євгенівна, Якушинецька сільська територіальна громада, про визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 3 (трьох) днів з дня отримання ними даної ухвали, роз`яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ