Рішення № 136902212, 28.05.2026, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/258/26

Номер провадження 2/948/351/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026

Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Тимофєєвої Г.Л.,

з участю секретаря

судового засідання Порохні І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У СТАНОВИВ:

26 березня 2026 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №13.08.2025-100001519 від 13.08.2025 в розмірі 56 980,00 грн та судових витрат.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 13.08.2025 уклали кредитний договір (оферти) №13.08.2025-100001519, відповідно до умов якого останньому було надано кредит у розмірі 20 000 грн. на строк189 днів з дати його надання з 13.08.2025 по 17.02.2026 з незмінною фіксованою процентною ставкою «Стандарт» у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших п`яти чергових періодів користування кредитом та процентною ставкою «Економ» у розмірі 0,5% за один день користування, яка застосовується протягом наступних періодів, комісією за надання кредиту у розмірі 7% від суми кредиту 1400,00 грн та комісією за обслуговування кредитної заборгованості 1400,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

16.08.2025 між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити суму кредиту на 1 000,00 грн, строк на який надається другий транш 183 дні з дати його надання та комісією за надання другого траншу у розмірі 7%, що дорівнює 70 грн. Сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 22 000,00 грн, комісія за обслуговування 1540,00 грн.

Також, 19.08.2025 між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити суму кредиту на 1 000,00 грн, строк на який надається другий транш 186 днів з дати його надання та комісією за надання другого траншу у розмірі 7%, що дорівнює 70 грн. Сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 21 000,00 грн, комісія за обслуговування 1470,00 грн.

Позивачем умови договору виконанні належним чином та в повному обсязі. Усвою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, в зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 56980,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Разом з тим, відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, зокрема була проведена часткова сплата по кредитному договору у розмірі 6730,83 грн. 04.09.2025.

17.04.2026 ухвалою Машівського районного суду Полтавської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 57).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення електронних листів до його електронного кабінету та його представника (а.с.58,59,64,65). У позовній заяві представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечував щодо заочного розгляду справи (а.с.12 на зв).

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання втретє та повторно не з`явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно, шляхом направлення судової повістки рекомендованими листами з повідомленням за зареєстрованим місцем проживання, яку він отримав 30.04.2026 (а.с.66).

Відповідно до ч.1ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та надавши їм належну оцінку, судом установлено наступне.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

13.08.2025 ОСОБА_1 підписав пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) та заявку кредитного договору № 13.08.2025-100001519 (далі Заявка), за умовами якої ОСОБА_1 надано кредит у сумі 20 000,00 грн (п. 2); строком на 189 днів (п.3); дата повернення кредиту 17.02.2026 (п.4); процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 5 чергових періодів (п.6); процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» (п.7); комісія, пов`язана з наданням кредиту 7% від суми Кредиту та дорівнює 1400,00 грн (п.8); комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1400,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом (п.9); денна процентна ставка 0,89% (п.12) (а.с.26-32).

Договір укладено в електронній формі та підписано ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е365.

16.08.2025 ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором К268 Пропозицію про укладення додаткового договору (оферти) до кредитного договору, за умовами якої ОСОБА_1 надано другий транш у розмірі 1000,00 грн шляхом перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4731-21ХХ-ХХХХ-6637, строком на 186 днів з дати його надання(п.1.2), комісією за надання кредиту у розмірі 7%, що дорівнює 70,00 грн (п.1.3) та комісією за обслуговування у розмірі 1470,00 грн (п.1.4) (а.с.35 на зв.-37).

19.08.2025 ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором К759 Пропозицію про укладення додаткового договору (оферти) до кредитного договору, за умовами якої ОСОБА_1 надано третій транш у розмірі 1000,00 грн шляхом перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4731-21ХХ-ХХХХ-6637, строком на 183 днів з дати його надання(п.1.2), комісією за надання кредиту у розмірі 7%, що дорівнює 70,00 грн (п.1.3) та комісією за обслуговування у розмірі 1540,00 грн (п.1.4) (а.с.40 на зв.-42).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає:

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Частиною першою статті 627 ЦК України, визначено, що у відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), заявка кредитного договору №13.08.2025-100001519 та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №13.08.2025-100001519 підписано 13.08.2025 о 15:29 електронним підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором Е365, код з смс-повідомленням було направлено на номер 0953494904 (а.с.26-32).

Примірна Пропозиція про укладення додаткового договору (оферти) до кредитного договору №13.08.2025-100001519 та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №13.08.2025-100001519 підписано 16.08.2025 електронним підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором К268, код з смс-повідомленням було направлено на номер 0953494904 (а.с.35 на зв.-37).

19.08.2025 відповідачем ОСОБА_1 була підписана Примірна пропозиція про укладення додаткового договору (оферти) до кредитного договору №13.08.2025-100001519 та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №13.08.2025-100001519 підписано 19.08.2025 електронним підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором К759, код з смс-повідомленням було направлено на номер 0953494904 (а.с.40 на зв.-42).

Також ОСОБА_1 електронним підписом, за допомогою одноразового ідентифікатора А365 13.08.2025 підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.23-25).

Відповідно до п.1.14 Пропозиції, примірник укладеного сторонами договору направляється на електронну адресу Позичальника, яку він вказав при реєстрації у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця, а також відбувається автоматичне завантаження договору в особистому кабінеті позичальника в браузері, позичальнику надається можливість з дати укладення договору до дати виконання ним повністю всіх зобов`язань за договором в особистому кабінеті Позичальника на вебсайті кредитодавця завантажити Договір та/або надіслати його на будь-яку електронну адресу, яку вкаже позичальник власноруч у момент ініціалізації відправлення (а.с.26).

ОСОБА_1 при заповнені заяви вказав свої персональні дані та був обізнаний з умовами кредитування, а також виявив своє бажання у отриманні кредиту на суму 20000,00 грн. (а.с.29). Крі мтого, між сторонами були погоджені додатковий договір від 19.08.2025, відповідь кредитодавця , що були укладені в електронному вигляді, на суму 22000,00 грн (а.с.40зв, 42)

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами, суд зазначає наступне.

За вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Як визначено в ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Судом установлено, що за договором № 13.08.2025-100001519 від 13.08.2025, та від 19.08.2025 відповідач отримав кредит в у загальному розмірі 22 000,00 грн.

Доказів на повернення тіла кредиту в повному обсязі, відповідачем не надано.

Отже, відповідач зобов`язання за кредитним договором щодо повернення тіла кредиту не виконав.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 22 000,00 грн є законними.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку користування кредитом.

Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено, крім ст. 1048 ЦК України, і самим Договором.

Аналіз викладених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (позиція Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018року у справі № 202/4494/16-ц).

Проценти за «користування кредитом» нараховані після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження N12-16гс22).

З розрахунку заборгованості за договором № 13.08.2025-100001519 від 13.08.2025, вбачається, що заборгованість за відсотками складає 23 100,00 грн. (а.с.20), нарахування процентів здійснювалось виходячи з розміру відсоткової ставки визначеної п. 6 договору та у межах дії кредитного договору, після закінчення дії договору позивач не здійснював нарахування відсотків, що відповідає вимогам закону.

Суд зазначає, що приймаючи пропозицію про укладення кредитного договору, позичальник погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеними умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язаний неухильно дотримуватись умов Кредитного договору.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами у сумі 23 100,00 грн законні та підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України в розмірі 10340,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що сума заборгованості неустойки за кредитним договором в розмірі 10 340,00 грн нараховані відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором неустойки в розмірі 10 340,00 грн задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором 1540,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості суд зазначає таке.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено судом, Договору та додатковими договорами передбачена комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1540,00 грн починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом (а.с.40 на зв.)

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Представник позивача у позові зазначив, що немає підстав вважати умову кредитного договору про встановлення плати за управління кредитом нікчемною, оскільки ця умова є недійсною як оспорювана.

Надаючи оцінку вказаним твердженням, суд зазначає таке.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїх постановах формує єдину судову практику, надаючи обов`язкові для всіх правові позиції та висновки щодо застосування норм права, що забезпечує сталість та однаковість у правосудді, а ці висновки є важливим джерелом для судів нижчих інстанцій та інших суб`єктів владних повноважень .

Верховний Суд у вказаній постанові зокрема зазначив, що у кредитному договорі не лише потрібно зазначити перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, а й надати докази їх понесення.

Приймаючи до уваги те, що у кредитному договорі ТОВ «Споживчий центр» не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язані з видачею кредиту, суд дійшов висновку, що положення п. 8 та п.9 Кредитного договору № 13.08.2025-100001519 від 13.08.2025 та пункти 1.3, 1.4 додаткових договорів, є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1540,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості до задоволення не підлягає.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивач підлягають задоволенню на суму 45 100,00 грн, де 22 000,00 грн суми заборгованості за основною сумою боргу та 23 100,00 грн суми заборгованості за відсотками, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Вирішення питання стягнення судових витрат.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 56 980,00 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 45 100,00 грн що становить 79,15 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 107,29 грн, що складає 79,15 % від 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2,19,76-81,89,133,141,258,259,263-265,268,273,352 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, заборгованість за кредитним договором № 13.08.2025-100001519 від 13.08.2025 у розмірі 45 100,00 грн (сорок п`ять тисяч сто гривень 00 коп), де 22000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 23 100,00 грн заборгованість за процентами.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 судовий збір у розмірі 2 107,29 грн (дві тисячі сто сім гривень 29 коп).

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833);

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.Л.Тимофєєва