Ухвала суду № 136902176, 27.05.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 548/2265/19

Провадження № 1-кп/539/137/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Лубни кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62018170000000002 від 05.12.2018 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.1 ст.371, ч.1 ст.366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Лубенського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.371, ч.1 ст.366 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 , посилаючись на порушення у даному кримінальному провадженні норм кримінального процесуального законодавства та невідповідність вказаного обвинувального акту вимогам КПК України, заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

В обґрунтування вказаного клопотання захисником зазначається, зокрема, те, що прокурором у кримінальному провадженні №62018170000000002 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було вручено обвинувальний акт 31.05.2021 року тільки під час підготовчого судового засідання, яке відбувалось в Хорольському районному суді Полтавської області, а оригінал вказаного обвинувального акту був долучений головуючим суддею у судовому засіданні до матеріалів справи №548/2265/19.

Вказаний обвинувальний акт містить значні недоліки та не відповідає вимогам ст.291 КПК України, а саме: обвинувальний акт містить інформацію щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у зв`язку з порушенням прокурором вимог КПК України під час досудового розслідування даного кримінального провадження.

На думку захисника, всупереч вимогам ст.217 КПК України в ході досудового розслідування прокурором грубо порушено вимоги КПК України та прийнято рішення про об`єднання кримінальних проваджень, відкритих відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дії яких взагалі не пов`язані між собою, що потягло за собою порушення права ОСОБА_4 на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Захисник вважає, що в даному випадку за принципом територіальної підсудності справу відносно ОСОБА_4 повинен розглядати Октябрський районний суд м. Полтави, який є судом, що встановлений законом.

Однак незаконне, безпідставне об`єднання кримінальних проваджень відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 призвело до грубого порушення цього принципу.

Крім того, він зауважує, що обвинувальний акт містить ствердження посадової особи - слідчого другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_7 , з яким погодився, затверджуючи обвинувальний акт прокурор Генеральної прокуратури ОСОБА_8 , про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили злочини.

Дотримання презумпції невинуватості є одним із головних критеріїв оцінки об`єктивності та неупередженості слідчого судді, судді, суду.

Але внаслідок зазначення вказаних тверджень про вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочинів та порушення презумпції невинуватості, це може негативно вплинути на думку суду при прийнятті рішення щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по вказаній справі.

Відповідно до вимог КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів, диспозитивність судового провадження.

Завданнями кримінального провадження, наряду із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, застосування до них лише належної правової процедури.

Частиною 1 ст.91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті даної статті, має відображатися у обвинувальному акті відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно ч.4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього кодексу.

Тому призначення судового розгляду за наявності викладених вище недоліків і порушень закону з їх усуненням прокурором на наступних стадіях провадження законом не передбачено.

Повернення прокурору перевіреного судом обвинувального акта по кримінальному провадженні №62018170000000002 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.1 ст. 371, ч.1 ст. 366 КК України, буде відповідати вимогам ст.2 КПК України, за якою завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з допущеними порушеннями норм кримінально-процесуального законодавства, та права на захист ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які не можуть бути усунуті в ході судового розгляду, це у подальшому може призвести до прийняття судом необґрунтованого рішення по даній справі.

На підставі викладеного захисник вважає, що призначення судового розгляду за наявності вказаних недоліків КПК України неможливе, а тому просить суд повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника, одночасно заявивши клопотання про повернення обвинувального акту і з інших підстав.

Так, з 1 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким врегульовано особливості досудового розслідування кримінальних проступків та їх судового розгляду.

Відповідно до ст.11 КК України (в редакції Закону № 2617-VІІІ), кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Статтею 12 КК України (в редакції Закону №2617-VIII) визначено класифікацію кримінальних правопорушень. Так, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Таким чином, поданий до Хорольського районного суду Полтавської області обвинувальний акт по кримінальному провадженні №62018170000000002, який разом з матеріалами справи передано до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області та яким йому інкримінується ніби то вчинення злочину за ч.1 ст.371 КК України, відповідно до ст.12 КК України (в редакції Закону №2617- VIII) визначено як кримінальний проступок, щодо якого передбачено особливий порядок здійснення досудового розслідування та судового розгляду.

На даний час вищевказаний обвинувальний акт ще не призначений до судового розгляду.

Згідно п.5 абзацу 4 Розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.

Метою такого повернення відповідно до положень Закону № 2617-VIII є лише внесення обвинувального акта з урахуванням визначеної главою 25 КПК процедури, якою передбачено, що за встановлених у ст. 302 КПК умов прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Таким чином, підставою повернення обвинувального акта за підпунктом 5 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2617-VIII є невідповідність закону процедури внесення цього обвинувального акта.

Аналогічної думки дотримувався Голова ОСОБА_9 , який зазначив у відповідь на запитання: за якою процедурою відбувається провадження, якщо особі інкримінують порушення, одне з яких підпадає під кримінальний проступок, і інше - під злочин: «...у Перехідних положеннях закону про кримінальні проступки визначили процедуру досить чітко. У них зазначено, що справи, які надійшли до суду за старою процедурою з обвинувальним актом і розгляд яких не розпочато, підлягають поверненню прокурорам для їх оформлення відповідно до нових правил.».

ч.1 ст.5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Таким чином, вищенаведені положення свідчать що Закон № 2617-VIII містить імперативну норму щодо обов`язку суду повернути прокурору обвинувальний акт для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальних провадженнях про правопорушення, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду.

Положення КПК України та Закону № 2617-VIII не наділяють суд правом вирішувати питання об`єднання в одне провадження чи роз`єднання у різні провадження щодо кримінального проступку та щодо злочину у справах, обвинувальні акти в яких скеровані до суду, але не призначені до судового розгляду станом на 01.07.2020 року, і визначають чіткий алгоритм дій, який починається з прийняття рішення про повернення обвинувального акту прокурору, а у подальшому прийняття одного з рішень, відповідно до вищеописаної процедури встановленої у наведених вище положеннях.

Крім того, слід відзначити, що процедури судового розгляду щодо злочину і кримінального проступку, відповідно до положень КПК України, мають істотні розбіжності і регламентовані різними главами КПК України.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" Конвенція про захист прав та основоположних свобод і практика Європейського суду з прав людини, є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - ЄКПЛ) гарантує право на справедливий суд. Таке «право» включає в себе низку обов`язкових елементів, зокрема: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому рішенням ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України", визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Окрім того питання вказаної імперативної норми щодо обов`язку суду повертати обвинувальний акт досліджувалося Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №161/7092/20, яка у своїй постанові від 01 листопада 2021 року зазначала наступне: «разом із тим, Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 2617-VIII) внесено відповідні зміни до КПК, зокрема до глави 25 КПК, якою визначено особливості досудового розслідування кримінальних проступків. При цьому згідно з підпунктом 5 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2617-VIII обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК. Відтак метою такого повернення відповідно до положень Закону № 2617-УШ є лише внесення обвинувального акта з урахуванням визначеної главою 25 КПК процедури, якою передбачено, що за встановлених у ст. 302 КПК умов прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні».

Окрім того обвинувальний акт, який розглядається Лубенським міськрайонним судом Полтавської області містить інші недоліки, які неможливо виправити на стадії підготовчого судового засідання та судового розгляду.

Зокрема вказаний обвинувальний акт містить відомості щодо затримання ОСОБА_10 до якого він взагалі не має ніякого відношення та особа якого йому невідома.

Вказане порушення допущене в ході проведення досудового розслідування прокурором, який з порушенням вимог КПК України прийняв рішення про об`єднання матеріалів кримінального провадження, яке відкрите за заявою ОСОБА_11 з матеріалами кримінального провадження, яке відкрите за заявою ОСОБА_10 .

Ч.1 ст. 217 КПК України встановлено, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Внаслідок прийняття вказаних рішень прокурором вищевказані матеріали об`єднані в єдине провадження під №62018170000000002 та в ньому на даний час призначаються підготовчі судові засідання в Лубенському міськрайонному суді Полтавської області.

Статтею 314 КПК України передбачено:

- після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження;

- підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку юдо можливості призначення судового розгляду.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника і обвинуваченого ОСОБА_5 .

Прокурор заперечував проти задоволення клопотань, вважаючи їх необґрунтованими.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дійшов такого висновку.

Відповідно до п.5 розділу II Прикінцеві та перехідні положення ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 2617-VIII від 22.11.2018 року, що набрав законної сили 01.07.2020 року, обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.

Метою такого повернення відповідно до положень Закону № 2617-VIII є лише внесення обвинувального акта з урахуванням визначеної главою 25 КПК процедури, якою передбачено, що за встановлених у ст. 302 КПК умов прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Таким чином, підставою повернення обвинувального акта за підпунктом 5 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2617-VIII є невідповідність закону процедури внесення цього обвинувального акта, на відміну від положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК, де йдеться про недоліки самого підсумкового документа досудового розслідування обвинувального акта.

Приписи підпункту 5 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2617-VIII про повернення обвинувального акта, на відміну від положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК, викладено як імперативну та безумовну вимогу до суду (Постанова ОП ККС ВС у справі № 161/7092/20 від 01.11.2021).

Враховуючи ті обставини, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 371 КК України, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, крім того, дане кримінальне провадження не призначено до судового розгляду, за таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування даного кримінального провадження, слід повернути прокурору, для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України.

У зв`язку з викладеним вище, клопотання захисника ОСОБА_6 та клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 в частині інших недоліків обвинувального акта є передчасними і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.314-316 КПК України, п.5 розділу II Прикінцеві та перехідні положення ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 2617-VIII від 22.11.2018 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору задовольнити частково.

Обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 62018170000000002 від 28 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 1 ст. 366 КК України, повернути прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та проголошений 28.05.2026 р.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1