Ухвала суду № 136902042, 28.05.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/381/26

Провадження № 1-кп/533/58/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 42025172010000033 за обвинуваченням:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: село Бреусівка Козельщинського району Полтавської області; місце проживання: АДРЕСА_1 ; освіта повна вища; одружений; раніше не судимий; на утриманні має неповнолітню дитину 2012 року народження; не є особою з інвалідністю; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Козельщинського районного суду Полтавської області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

За обвинувальним актом, затвердженим 22 квітня 2026 начальником Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, вчиненого, зокрема, за таких обставин.

19.02.2019 ОСОБА_5 подав до Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області заяву про затвердження раніше розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення, площею 2,00 га, з кадастровим номером 7425583100:03:000:7131.

Рішенням двадцять восьмої сесії сьомого скликання Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 19.04.2019 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності зі цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 - на земельну ділянку на території Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, площею 2,00 га та кадастровим номером 7425583100:03:000:7131.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7425583100:03:000:7131 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.06.2019.

Таким чином ОСОБА_5 у вказаний спосіб реалізував своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки зі земель державної або комунальної власності у розмірі 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з чим, в силу вимог ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, право на повторне отримання земельної ділянки у розмірі 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у подальшому не мав.

З метою незаконного придбання права на майно, а саме права приватної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, достовірно знаючи, що право на безоплатне отримання земельної ділянки зі земель державної або комунальної власності у розмірі 2,00 га для ведення особистого селянського господарства ним вже реалізоване, ОСОБА_5 27.02.2019 з метою придбання права приватної власності на земельні ділянки, шляхом обману, звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яке розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Затишна, 23, із клопотанням про надання йому дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, за межами населеного пункту.

19.07.2019 ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що право передбачене ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України ним реалізовано, усвідомлюючи, що він не має права на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства вдруге, переслідуючи корисливі мотиви, спрямовані на заволодіння земельною ділянкою державної форми власності шляхом обману, діючи умисно, звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з метою затвердження проєкту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 5322080400:00:001:2037, для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області.

На підставі поданої ОСОБА_5 заяви, будучи впевненими в обов`язковості передачі земельної ділянки останньому, відсутності підстав для відмови у виділені ділянки, правдивості наданої інформації, Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області видано наказ № 5672-СГ від 06.08.2019 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким затверджено раніше розроблений проєкт землеустрою та передано у власність земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 5322080400:00:001:2037) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5322080400:00:001:2037 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.08.2021.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_5 довів правопорушення до кінця, отримав можливість володіти та розпоряджатися майном у виді земельної ділянки на території Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322080400:00:001:2037, якою в подальшому розпорядився на власний розсуд шляхом укладення договору оренди землі від 20.12.2022.

Умисними протиправними діями ОСОБА_5 , що полягали у придбані права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5322080400:00:001:2037 площею 2,00 га, державі в особі Козельщинської селищної ради завдано збитки у розмірі 86600,00 грн.

За даним фактом органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_5 , які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України.

23 квітня 2026 року обвинувачений ОСОБА_5 подав до суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України у зв`язку зі закінчення строків давності, яке у судовому засіданні підтримав та прохав задовільнити.

Прокурор та представник потерпілого у судовому засіданні погодилися зі заявленим клопотанням та не заперечували проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття провадження.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення учасників судового засідання, суд дійшов таких висновків.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (ч. 4 ст. 286 КПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК України).

Згідно зі ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим законом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно зі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, а який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, минуло три роки.

За змістом ст. 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку зі закінченням строків давності застосовується за таких умов:

1) вчинення особою кримінального правопорушення;

2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності;

3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду;

4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку зі закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.

Отже системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст. 49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому таке клопотання подається стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов`язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Саме такий правовий висновок зробив Верховний Суд при розгляді справи № 192/3301/16-к.

ОСОБА_5 обвинувачується, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, яке відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України віднесено до кримінального проступку, санкцією якого визначено покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Судом встановлено, що інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КК України, згідно з обвинувальним актом вчинено у період з 19 липня 2019 року по 11 серпня 2021; перебіг передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України трирічного строку давності не переривався і не зупинявся, а відтак на цей час строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності закінчився.

Судом належним чином роз`яснені обвинуваченому підстави та наслідки закриття провадження у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності за закінченням строку давності, безумовної можливості продовження судового розгляду провадження з його вирішенням по суті. Обвинувачений не заперечував проти закриття провадження з відповідних підстав. Також обвинуваченому роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України не є реабілітуючою підставою.

Обвинувачений заявив, що підстави та наслідки звільнення за ст. 49 КК України йому зрозумілі і просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності.

Суд приходить до висновку, що обвинувачений, розуміючи зміст процесуальних дій, що відбувалися під час судового засідання, маючи безумовне та гарантоване законодавством право на судовий розгляд провадження та перевірку судом обґрунтованості обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, таким правом не скористався та не заперечував проти закриття провадження з нереабілітуючих підстав.

Окрім того, суд згідно з вимогами ч. 8 ст. 284 КПК України враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 погодився на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з цих підстав.

На підставі наведеного, приймаючи до уваги, що з часу вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення і по день розгляду справи минуло більше 3-х років, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про його ухилення обвинуваченого від слідства та суду або про скоєння ним нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку, що викладені обставини справи у їх сукупності вказують на наявність достатніх правових підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 190 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження № 42025172010000033 від 20.10.2025.

Витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні складають 12722,40 грн.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 12.09.2022 № 203/241/17 (51-4251кмо21) висловила таку правову позицію: якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Зважаючи на наведене суд не стягує з обвинуваченого процесуальні витрати у справі у розмірі 12722,40 грн, понесені органом досудового розслідування на проведення експертизи.

Речові докази відсутні. Арешти не накладалися.

Цивільний позов не заявлявся. Майнова шкода відшкодована шляхом повернення земельної ділянки у власність Козельщинської територіальної громади.

На підставі викладеного, керуючись ст. ч. 2 ст. 12, ст. 44, п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 1 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 284, 285, ч. 4 ст. 286, 288, 369-372, 392 КПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку зі закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 42025172010000033, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.10.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали негайно після проголошення вручити сторонам кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1