Ухвала суду № 136901015, 28.05.2026, Романівський районний суд Житомирської області

Україна

Романівський районний суд Житомирської області

290/97/26

У Х В А Л А

28 травня 2026 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» - адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2026 року через підсистему «Електронний суд» товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (далі ТОВ «ІННОВА-НОВА») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 22 липня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (далі ТОВ «ІННОВА ФІНАНС»), яке змінило назву на ТОВ «ІННОВА-НОВА», та відповідачем було укладено договір надання грошових коштів у кредит № 8744400725, за умовами якого позичальнику надано кредит в розмірі 5000,00 грн строком кредитування на 360 днів (до 17 липня 2026 року) зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1 % на день, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів, та в розмірі 0,87 % на день, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня і до закінчення строку дії договору.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконує, позивач просить стягнути з неї заборгованість в сумі 25141,50 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом 5000,00 грн, заборгованість за відсотками 9391,50 грн, заборгованість за комісією 750,00 грн та 10000,00 грн заборгованості за пенею.

27 квітня 2026 року Романівським районним судом Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ухвалено рішення, яким позов ТОВ «ІННОВА-НОВА» задоволено частково та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА-НОВА» 15141,50 грн заборгованості за кредитним договором та 1603,56 грн судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

11 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представником ТОВ «ІННОВА-НОВА» - адвокатом Андрущенком М.В. подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. До вказаної заяви адвокат Андрущенко М.В. долучив свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, рішення ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» від 05.09.2025 (щодо перейменування), копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ТОВ «ІННОВА-НОВА», акт № 3472215824 про приймання-передачу наданих послуг від 06.05.2026, заявку № 3472215824 про надання послуг від 07.01.2026, картку руху документу, підтвердження відправлення заяви на винесення додаткового рішення відповідачу та платіжну інстукцію про сплату професійної правничої допомоги від 08.05.2026 на суму 5000,00 грн.

У частині першій статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

За змістом пунктом 2 частини п`ятої статті 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення суду зазначається, серед іншого, розподіл судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу сторона у справі зобов`язана надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Питання про судові витрати, понесені ТОВ «ІННОВА-НОВА» на правничу допомогу в Романівському районному суді Житомирської області, судом у рішенні від 27 квітня 2026 року не вирішувалось, відповідної вимоги у позовній заяві ТОВ «ІННОВА-НОВА» не заявляло.

Водночас, у позовній заяві ТОВ «ІННОВА-НОВА» зазначено, що позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн, документальне підтвердження понесення таких судових витрат буде направлено до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення в строк, встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, що не перевищує 5 днів з моменту винесення судом рішення у справі.

Докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у суді, як і остаточний розрахунок суми таких витрат, подано представником ТОВ «ІННОВА-НОВА» - адвокатом Андрущенком М.В. до суду лише 11 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд».

Будь-яких причин неможливості подання таких доказів до суду до закінчення судового розгляду ні у позовній заяві від 01.02.2026, ні у заяві від 11.05.2026 представником позивача не зазначено.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22) містяться висновки про те, що аналіз норм статті 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду. Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.

Згідно з частинами першою і другою статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З огляду на наведені норми права підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Вказаний строк є процесуальним і за певних підстав може бути поновлений, а при відсутності таких підстав настають наслідки, передбачені статтею 126 ЦПК України, згідно із частиною другою якої документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частинами першою-третьою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

У суду відсутні повноваження для поновлення такого строку з власної ініціативи.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини третя статті 137 ЦПК України).

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18)).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 83 ЦПК України).

Верховний Суд уже зауважував, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат (постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21).

Тлумачення частини першої статті 246 ЦПК України та частини восьмої статті 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. А у разі закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України (п`ять днів після ухвалення рішення суду), - також і поважні причини пропуску цього строку. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат (постанова Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 757/33206/22-ц).

Матеріалами справи підтверджується, що в даній справі рішення Романівського районного суду Житомирської області ухвалено 27 квітня 2026 року та було доставлено в електронний кабінет ТОВ «ІННОВА-НОВА» та представника ТОВ «ІННОВА-НОВА» - адвоката Андрущенка М.В. 01 травня 2026 року. Ураховуючи норми частини восьмої статті 141 та частини третьої статті 124 ЦПК України, останнім днем подання заяви про ухвалення додаткового рішення з відповідними доказами є 04 травня 2026 року. Заява про ухвалення додаткового рішення з підтверджуючими їх доказами подана до суду через підсистему «Електронний суд» 11 травня 2026 року, тобто з пропуском установленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України строку, і питання про поновлення цього строку заявник не порушує.

Попри те, що заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з відповідними доказами подана з порушенням п`ятиденного строку на подання такої заяви та доказів, заявник не порушує питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Факт отримання заявником рішення Романівського районного суду Житомирської області від 27 квітня 2026 року 01 травня 2026 року не впливає на перебіг процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Враховуючи, що адвокат Андрущенко М.В. не обґрунтовує жодним чином причин неможливості подання ним доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу до закінчення розгляду справи в суді, суд приходить до висновку, що заявник не дотримався встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України порядку та строку подання доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку із чим у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.

Керуючись статтями 137, 141, 246, 258, 265, 268, 270, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» - адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя М.В. Ковальчук