Рішення № 136900968, 28.05.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/485/26

Номер провадження 2/289/885/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2025 представник позивача звернувся до суду з даним позовом, мотивувавши його тим, що 22.01.2019 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3-010-850-2-19-Г, на виконання якого кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою в сумі та на умовах, визначених договором, які позичальник зобов`язалася повернути кредитодавцю та сплатити проценти за користування кредитом. Банк свої зобов`язання за цим договором виконав в повному обсязі, надавши кредитні кошти, однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення заборгованості та сплати відсотків, комісії виконала не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення платежів, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 23405,43 грн., що складається з : 13730,94 грн. заборгованість за кредитом, 65,22 грн. заборгованість по сплаті відсотків, 9609,27 грн заборгованість по сплаті комісії.

03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до позивача. В подальшому 27.12.2024 між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» було укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно з яким до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3-010-850-2-19-Г від 22.01.2019 на суму 23405,43 грн., яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1 разом із судовими витратами по справі : 2662,40 грн. сплачений судовий збір та 11200,00 грн. на оплату професійної правничої допомоги адвоката.

В позовній заяві позивач просить розглядати справу без участі представника позивача, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує (а.с.8).

Ухвалою від 19.03.2026 відкрито спрощене провадження у справі та ухвалено розглядати справу з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 17.04.2026 (а.с.70), в зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання розгляд справи відкладено на 28.05.2026.

В судове засідання позивач не з`явився, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти постановлення по справі заочного рішення (а.с.76).

У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.

З іншого боку, відповідачу частиною першою статті 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом (Постанова ВС від 13.10.2025 у справі №572/3022/24).

Відповідача ОСОБА_1 , про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином (а.с.74,85), повторно направлена судом кореспонденція повернулася до суду не врученою відповідачу з поміткою «адресат відсутній», що згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Окрім направлення судової повістки про виклик до суду на зареєстровану адресу місця проживання відповідача, останній направлялася судова повістка на вказаний у позовній заяві номер телефону відповідача, однак SMS-повідомлення не доставлено з причини «Некоректно вказано номер телефона» (а.с.75,82), таким чином судом вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала, заяв чи клопотань від нього не надходило.

За таких обставин, з урахуванням положень ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, судом протокольно ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Урівноваженням прав відповідача є його право на перегляд заочного рішення, подачу всіх доказів, які він міг подати у судовому засіданні, а також на нову оцінку наявних у справі доказів з урахуванням його позиції.

В зв'язку з неявкою учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

Із матеріалів справи вбачається, що 22.01.2019 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3-010-850-2-19-Г (а.с.9).

Вказаним договором передбачено такі умови: п. 2.2 - кредит надається на строк з 22.01.2019 по 21.01.2021 включно; п. 2.3 - загальний розмір кредиту складає 21551,72 грн.; п. 2.4 - процентна ставка за користування Кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) складає 15,00% річних; п. 2.8 - розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, складає 2,7 %; п. 2.9 - розмір щомісячного платежу, грн, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, складає 1631,24 грн.; п. 3.2.1. позичальник зобов'язується повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16-00 години 21.01.2021; п. 4.1 - повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячними ануїтетними платежами передбаченими договором; п. 4.2 - Платіжний період - календарний місяць.

Перший платіжний період - перший місяць користування кредитом, який починається з дня надання кредиту та закінчується останнім днем цього календарного місяця. Розмір першого ануїтетного платежу дорівнює розміру нарахованих процентів за користування кредитом у перший платіжний період. Останній платіжний період - останній місяць користування кредитом, який починається першого дня цього календарного місяця та закінчується в термін, вказаний в пункті 2.2. Договору. Розмір останнього ануїтетного платежу визначається рівним повному фактичному об`єму зобов'язань позичальника на дату вказаного платежу;

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 21.01.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за ним (п. 7.1).

Згідно із Графіком платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до кредитного договору № 3-010-850-2-19-Г від 22.01.2019 загальна вартість кредиту складає 39751,10 грн., з яких: 21551,72 грн. - сума кредиту за договором, 3651,88 грн. - проценти за користування кредитом, 14547,50 грн. комісія за обслуговування кредитної заборгованості (а.с.10).

22.01.2019 ОСОБА_1 підписала заяву №148090 на отримання кредиту на споживчі цілі у АТ «МЕГАБАНК», в якій зазначені її персональні дані (а.с.11), а також Паспорт споживчого кредиту «Споживчий кредит готівкою» та Графік платежів Додаток №1 до паспорту споживчого кредиту, чим підтвердила те, що отримала і ознайомилася з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надану їй виходячи із обраних ним умов кредитування (а.с.14).

До матеріалів справи долучено заяву на видачу готівки № TR. 1939415.3191.46 від 22.01.2019, відповідно до якої ОСОБА_1 отримала кредит згідно договору № 3-010-850-2-19-Г від 22.01.2019 у сумі 21551,72 грн. (а.с. 15).

Відповідач користувалася кредитними коштами, що підтверджується виписками з особового рахунку за період з 22.01.2019 по 02.12.2022 (а.с.32-35), з 03.12.2022 по 03.09.2024, відкритого відповідачу в АТ «Мегабанк» (а.с.26-31).

Відповідно до Довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 3-010-850-2-19-Г від 22.01.2019, розмір заборгованості відповідача станом на 03.09.2024 склав 23405,43 грн., що складається із заборгованості за основним боргом 13730,94 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 65,22 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями 9609,27 грн. (а.с.36).

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 (а.с.16), між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, на підставі чого ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги до боржників за кредитними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 3-010-850-2-19-Г від 22.01.2019 (а.с.18-20).

За цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами (п. 2 договору).

Відповідно до платіжної інструкції № 66895 від 31.07.2024 ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» перерахувало АТ «Мегабанк» належну плату за договором відступлення прав вимоги № GL1N426240 (а.с.17).

На підтвердження обставини переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором № 3-010-850-2-19-Г від 22.01.2019 від АТ «Мегабанк» до ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», надано витяг з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № GL1N426240 від 03.09.2024, відповідно до якого загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) становить 23405,43 грн., з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 13730,94 грн., заборгованість по процентам 65,22 грн., заборгованість по комісії 9609,27 грн. (а.с.22).

27.12.2024 між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено договір про відступлення прав вимог № 1/12, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відступає, а ТОВ «ФК Єврокредит» набуває право грошової вимоги, що належить первісному кредитору на підставі договору про відступлення прав вимог № GL1N426240 від 03.09.2024, що укладений ним з попереднім кредитором боржників АТ «Мегабанк» (а.с.21-22).

Право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору та додатку №1 (п. 2).

Відповідно до платіжних інструкцій № 1074 від 27.12.2024, № 1091 від 31.01.2025 та № 1822 від 22.09.2025 ТОВ «ФК Єврокредит» перерахувало ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» належну плату за договором про відступлення прав вимог № 1/12 від 27 грудня 2024 року (а.с.23).

На підтвердження обставини переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором № 3-010-850-2-19-Г від 22.01.2019 від ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» до ТОВ «ФК Єврокредит», надано витяг з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № 1/12 від 27.12.2024, відповідно до якого загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) становить 23405,43 грн., з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 13730,94 грн., заборгованість по процентам 65,22 грн., заборгованість по комісії 9609,27 грн. (а.с.24).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступних положень закону.

Згідно положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні. Так, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Докази прав нового кредитора у зобов'язанні передбачені статтею 517 ЦК України, згідно якої первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Висновки суду по суті спору.

Судом установлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов'язався повернути позику, сплатити відсотки та комісію за користування нею, однак свого зобов'язання вчасно не виконав, позику не повернув, відсотки та комісію не сплатив.

Надалі, на підставі укладених договорів про відступлення прав вимоги, право вимоги про повернення коштів, отриманих відповідачем в кредит, відсотків та комісії перейшло до позивача.

Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконала своєчасно та належним чином, та з урахуванням переходу права вимоги про повернення боргу за кредитним договором на підставі договорів про відступлення прав вимоги до позивача, то суд дійшов висновку про необхідність захисту порушеного права ТОВ «ФК Єврокредит» та стягнення з відповідача розміру несплаченої заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи зазначені вище норми законодавства суд прийшов до висновку, що з наданих та досліджених судом доказів слід вважати обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту за кредитом, враховуючи при цьому, що відповідач доводи позивача про наявність заборгованості не спростував, доказів сплати заборгованості за кредитним договором до суду не подав як і доказів неотримання кредитних коштів.

Що стосується стягнення з відповідача суми нарахованої комісії за кредитним договором, то суд вважає, що у задоволенні такої вимоги належить відмовити виходячи з наступного.

Як передбачено п. 2.7. Кредитного договору № 3-010-850-2-19-Г від 22.01.2019, розмір комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування, в % від суми кредиту сплачується у день надання кредиту 0.

В п. 2.8. Кредитного договору № 3-010-850-2-19-Г від 22.01.2019 зазначено, що розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного дня - 2,7%.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на момент укладення договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідні висновки містяться у постанові Великої палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Так, нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків. Нікчемний правочин є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу /набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

Такі висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 359/12165/14-ц.

Тлумачення ч. 1 ст. 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених ст. 4 ЦК України. Втім більшість законодавчих актів носять комплексний характер і в них поряд із приватно - правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно - правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно - правових нормах.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 613/1436/17.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення п. 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачу нарахована заборгованість за несплаченими комісіями за кредитним договором № 3-010-850-2-19-Г від 22.01.2019 у розмірі 9609,27 грн. Розмір комісії «за обслуговування кредитної заборгованості» нараховувався з 31.01.2019 по 21.01.2021 по 581,90 грн. щомісячно (а.с.10), однак із матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги Банку, пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія.

Банк дійсно може самостійно встановлювати процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги, однак лише у випадках коли це не суперечить чинному законодавству.

При цьому, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості не є процентами за користування кредитними коштами та не може використовуватися як механізм подвійного стягнення плати за кредит.

Позикодавець не був позбавлений можливості надати докази на підтвердження справедливості умов договору щодо встановленої комісії, зокрема з урахуванням переліку та обсягу послуг, які надаються банком за таку плату.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, тому положення п. 2.8. Кредитного договору № 3-010-850-2-19-Г від 22.01.2019 та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 727/5461/23).

Враховуючи викладене вимога позивача про стягнення з відповідача 9609,27 грн., які нараховані як комісія за обслуговування кредитної заборгованості, є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо питання розподілу судових витрат.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 11200,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано: копію договору про надання правничої допомоги №1/07 від 1 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК Єврокредит» та АО «Альянс ДЛС», вартість послуг (прейскурант) від 01.07.2025 (а.с.43-48), реєстр боржників від 01.12.2025 (а.с.49), акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12075099 від 05.01.2026 по Боржнику ОСОБА_1 на загальну суму 11200,00 грн. (а.с.50), копії ордеру на надання правничої допомоги (а.с.51), свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5817 (а.с.53), довіреність у порядку передоручення (а.с.52).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо, на її думку, є недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, а також у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19.

Разом з тим, сторона відповідача не скористалася правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених у судах першої та апеляційної інстанцій.

Сплата позивачем судового збору у розмірі 2662,40 грн. підтверджується наявною у справі платіжною інструкцією №6413 від 11.03.2026 (а.с.65).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: судовий збір в розмірі 1569,33 грн. (13796,16 /23405,43 х 2662,40); витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6601,76 грн. (13796,16 / 23405,43 х 11200,00).

Керуючись ст.ст. 2, 19, 81, 141, 263-265, 274-279, 280-284, 289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (адреса: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за Кредитним договором № 3-010-850-2-19-Г від 14.04.2023 у розмірі 13796,16 грн. (тринадцять тисяч сімсот дев`яносто шість грн. 16 коп.) та судовий збір в розмірі 1569,33 грн. (одна тисяча п`ятсот шістдесят дев`ять грн. 16 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6601,76 грн. (шість тисяч шістсот одна грн. 76 коп.), а всього 21967,25 грн. (двадцять одна тисяча дев`ятсот шістдесят сім грн. 25 коп.).

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом 20 днів з дня вручення учасникам справи повного заочного рішення суду не подано заяву про перегляд заочного рішення або протягом 30 днів не подано апеляційні скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Наталія СІРЕНКО