Ухвала суду № 136900617, 14.05.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10829/19

4-с/295/58/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомир в складі головуючого судді Перекупка І.Г. за участю секретаря судового засідання за участю секретаря судового засідання Черній А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою адвоката Капустинської Ганни Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Самійлик Віти Володимирівни, -

В С Т А Н О В И В :

До Богунського районного суду м. Житомира 08 травня 2026 р. звернулася адвокат Капустинська Г.О. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Самійлик В.В. просить визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Самійлик Віти Володимирівни, щодо не зняття арешту з зарплатного рахунку ОСОБА_1 за виконавчим провадженням № 63651935. Скасувати постанову державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Самійлик Віти Володимирівни про арешт коштів боржника від 17.09.2024 р. в частині накладення арешту на зарплатний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 , відкритий на його ім`я у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Представник скаржника подала до суду заяву про слухання скарги без її участі та участі скаржника. Просила скаргу задовольнити в повному обсязі.

Представник Богунського ВДВС у м. Житомир до суду не з`явився, направив до суду відзив з якого свідчить, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 63651935 з примусового виконання листа № 295/10829/19 виданого 05.02.2020 р. Богунським районним судом м. Житомира, про зміну розміру аліментів, визначених рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 23.07.2015 р., та стягувати з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили (29.10.2019 р.) до досягнення дитиною повноліття.

За вищевказаним виконавчим провадженням станом на 23.04.2026 заборгованість по аліментам перевищує суму платежів за три місяці.

За даним виконавчим провадженням є діюча постанова від 30.06.2023 про арешт коштів боржника. В постанові зазначено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Документальні підтвердження від банківської установи, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом до Відділу не находили.

В довідці, що надано до скарги вказано, що на рахунок НОМЕР_1 , відкритий на його ім`я у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 отримує заробітні виплати. Також вказано, що на вказаний рахунок може бути зарахована будь-яка виплата.

Окрім, цього 06.09.2024 р. державним виконавцем по даному рахунку була винесена постанова про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій.

Відповідно до статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно матеріали скарги, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у скарзі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. (а. с. 92-98).

Судом встановлено.

На виконанні у Богунському відділі державної виконавчої службі у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № ВП №63651935 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини в розмірі частини всіх доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитини відповідного віку, щодо виконання виконавчого листа Богунського районного суду м. Житомира по справі № 295/10829/19 від 26.09.2019 р.

Постановою Державного виконавця Самійлик Вітою Володимирівною Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), від 30.06.2023 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.

Так, зокрема за виконавчим провадженням накладено арешт на кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , який відкритий на його ім`я у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Між тим, 03.07.2023 року у Богунським відділом державної виконавчої службі у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої, зокрема постановлено: 1) звернути стягнення на доходи боржника що отримує дохід у Військовій частини НОМЕР_2 . 2) Проводити щомісячне часткове утримання заборгованості до повного погашення . Загальний розмір всіх відрахувань при кожній виплаті доходів не може перевищувати 50 %. У разі, якщо доходу не вистачатиме для сплати відповідних платежів решту рахувати як заборгованість. 3) Зобов`язати підприємство, установу, організацію, фізичну особу, фізичну особу підприємця, які здійснюють відрахування із доходів боржника: - здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховувати кошти у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення.

У зв`язку із переведенням ОСОБА_1 до іншої військової частини 01.04.2024 державним виконавцем у Богунським відділом державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої, зокрема постановлено: 1) звернути стягнення на доходи боржника що отримує дохід у Військовій частини НОМЕР_2 . 2) Проводити щомісячне часткове утримання заборгованості до повного погашення . Загальний розмір всіх відрахувань при кожній виплаті доходів не може перевищувати 50 %. У разі, якщо доходу не вистачатиме для сплати відповідних платежів решту рахувати як заборгованість. 3) Зобов`язати підприємство, установу, організацію, фізичну особу, фізичну особу підприємця, які здійснюють відрахування із доходів боржника: - здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховувати кошти у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення.

Відповідно до інформаційної довідки виданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 07.05.2026 р. на рахунок № НОМЕР_1 здійснюється зарахування зарплатних виплат, на ім`я ОСОБА_1 .

14 квітня 2026 року до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено заяву про зняття арешту, які перебувають на зарплатному рахунку боржника до зазначеної заяви долучено довідку АТ КБ «Приват Банк» від 07.05.2026 р. на підтвердження того, що на зазначений картковий рахунок нараховується зарплатні виплати.

27 квітня 2026 року на електронну пошту представника скаржника надійшла відповідь №34286 від 24.04.2026 у якій зазначено, що підставою для зняття арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме: арешт з майна (коштів) може бути знятий після отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Разом з тим, рекомендовано звернутись до суду з відповідною заявою про зняття арешту з коштів боржника.

Дана скарга розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Правовідносини, які виникають у процесі виконання судового рішення регулюються, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», а також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 р. № 2832/5, зареєстрованої цим же Міністерством 2.04.2012 р. за № 489/20802 (далі Інструкція).

Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1)верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону)

Згідно до ч.1 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, зокрема подання ними заяви (п. 2 ч. 4 ст.71 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання.

Відповідно до ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолодженою зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:

1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;

2) використання боржником транспортного засобу у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;

3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;

4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом (ч.10 ст.71 Закону).

Отже зазначені положення Закону дозволяють державному виконавцеві за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці встановити боржнику вище вказані обмеження.

Проте Закон не визначає з якого часу має вираховуватись розмір такої заборгованості боржника зі сплати аліментів.

Дане питання врегульоване вище згаданою Інструкцією, зокрема п.6 розділу ХVI згідно з яким за наявності заборгованості зі сплати аліментів, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці (у випадках, визначених абзацом шостим частини дев`ятої статті 71 Закону, - три місяці), державний виконавець виносить вмотивовані постанови, передбачені пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 Закону, які виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.

Таким чином, підставою для застосування державним виконавцем до боржника обмежень, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 Закону є наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, починаючи з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

У більшості випадків виїзд за межі України під час несення служби заборонений, оскільки військові повинні захищати національні інтереси держави та негайного виконувати накази.

Основні обмеження для військовозобов`язаних включають в себе: заборону на виїзд без спеціального дозволу. Військовим, які перебувають на службі, заборонено виїжджати за кордон без попереднього погодження та отримання дозволу від командування; обмеження виїзду для мобілізованих та резервістів. Громадяни, які знаходяться в резерві або мобілізовані для виконання службових обов`язків, також підлягають обмеженням щодо виїзду за кордон; обмеження для військовослужбовців під час відпустки. На період офіційної відпустки військовослужбовці можуть мати обмеження щодо виїзду за кордон, але це залежить від ситуації в Україні та специфіки їхньої служби.

Винятком з правил військовослужбовцям може бути дозволено виїхати за кордон, незважаючи на загальні обмеження, у разі: участі у міжнародних навчаннях та операціях дозволяється виїжджати за кордон для участі в навчаннях, спільних операціях або інших заходах, організованих за домовленістю між країнами; лікування за кордоном. За потреби в спеціалізованому медичному лікуванні, яке неможливо отримати в Україні, військовослужбовцям може бути надано дозвіл на виїзд за кордон для отримання необхідної медичної допомоги; сімейних обставин, наприклад, для догляду за тяжко хворими родичами або в разі смерті близької особи, військовослужбовець може отримати дозвіл на короткостроковий виїзд за кордон.

Приписи п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України мають на меті захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Разом з тим, введення воєнного стану в Україні жодним чином не вплинуло на обов`язок батьків по утриманню дитини. Як і в мирний час один з батьків, з яким проживає дитина і який одноосібно утримує дитину, має право звернутись до суду, з метою стягнення аліментів, а рішення суду по утриманню аліментів має обов`язково виконуватись.

Військовослужбовці зобов`язані сплачувати кошти на утримання дитини як і будь-які інші громадяни. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» передбачено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

Наказом Міністерства оборони України від 15.05.2013 р. № 316 затверджено перелік додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, здійснених у грошовій формі, що не підлягають облікові при відрахуванні аліментів з військовослужбовців Збройних Сил України. До переліку віднесено наступні виплати: одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби; одноразова допомога на початкове обзаведення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; грошова компенсація за піднайм (найм) жилих приміщень; грошова компенсація у розмірі вартості набору продуктів особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом; суми витрат, що відшкодовуються під час відряджень; польові виплати; грошова премія як вид заохочення, встановлений Дисциплінарним статутом Збройних Сил України; допомога в проведенні поховання і компенсація матеріальних витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробків; грошова допомога для оздоровлення; винагорода за тривалість безперервної військової служби; підйомна допомога та добові за час перебування в дорозі; допомога у зв`язку з вагітністю та пологами; грошова компенсація за невикористані дні відпустки; грошова компенсація військовослужбовцям за належне їм для отримання жиле приміщення.

Керуючись ст. ст. 259-261, 450, 451,353, 354 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу адвоката Капустинської Ганни Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Самійлик Віти Володимирівни, задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Самійлик Віти Володимирівни, щодо не зняття арешту з зарплатного рахунку ОСОБА_1 за виконавчим провадженням № 63651935.

Скасувати постанову Державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Самійлик Віти Володимирівни про арешт коштів боржника від 30.06.2023 р. в частині накладення арешту на зарплатний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 , який відкритий на його ім`я у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Представник заявника: Капустинська Ганна Олександрівна, РНОКПП: НОМЕР_3 , яка проживає: АДРЕСА_1 .

Орган, дії якого оскаржуються: Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35021511, місце знаходження: майдан С.П. Корольова, 3/14, м. Житомир, 10014.

Повний текст ухвали виготовлений 18 травня 2026 року.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка