Ухвала суду № 136899611, 27.05.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

27 травня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/595/26

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 7647/26 від 22.05.2026 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка. УА» (01103, м. Київ, б-р Миколи Міхновського, 8-А; код ЄДРПОУ 37193071) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 147364,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Розетка. УА» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 147364,00 грн.

В обґрунтування позову заявник зазначає обставини щодо набуття позивачем прав вимоги належного виконання зобов`язань (повернення попередньої оплати) до відповідача, що виникли на підставі трьохсторонніх договорів про відступлення права вимоги, які були укладені між позивачем, відповідачем та цедентами (покупцями), яким відповідач не поставив товар, а саме на підставі наступних договорів від 16.05.2025 р. № 2025/237201/Р, № 2025/237204/Р, № 2025/237184/Р, № 2025/237187/Р, № 2025/237209/Р, № 2025/237210/Р, № 2025/237206/Р, № 2025/237198/Р, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 147364,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи (вх. № 7647/26 від 22.05.2026 р.), суд зазначає наступне.

Так, приписами ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак, на думку суду, зазначені позивачем договори відступлення права вимоги жодним чином не пов`язані між собою, оскільки укладені між різними сторонами та за різними основними договорами, зокрема:

- договір відступлення права вимоги від 16.05.2025 р. № 2025/237201/Р укладено між позивачем (цесіонарій), відповідачем (боржником) та цедентом (покупцем) ОСОБА_2 ;

- договір відступлення права вимоги від 16.05.2025 р. № 2025/237204/Р укладено між позивачем (цесіонарій), відповідачем (боржником) та цедентом (покупцем) ОСОБА_3 ;

- договір відступлення права вимоги від 16.05.2025 р. № 2025/237184/Р укладено між позивачем (цесіонарій), відповідачем (боржником) та цедентом (покупцем) ОСОБА_4 ;

- договір відступлення права вимоги від 16.05.2025 р. № 2025/237187/Р укладено між позивачем (цесіонарій), відповідачем (боржником) та цедентом (покупцем) ОСОБА_5 ;

- договір відступлення права вимоги від 16.05.2025 р. № 2025/237209/Р укладено між позивачем (цесіонарій), відповідачем (боржником) та цедентом (покупцем) ОСОБА_6 ;

- договір відступлення права вимоги від 16.05.2025 р. № 2025/237210/Р укладено між позивачем (цесіонарій), відповідачем (боржником) та цедентом (покупцем) ОСОБА_7 ;

- договір відступлення права вимоги від 16.05.2025 р. № 2025/237206/Р укладено між позивачем (цесіонарій), відповідачем (боржником) та цедентом (покупцем) ОСОБА_8 ;

- договір відступлення права вимоги від 16.05.2025 р. № 2025/237198/Р укладено між позивачем (цесіонарій), відповідачем (боржником) та цедентом (покупцем) ОСОБА_9 .

При цьому слід зазначити, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права. Разом з тим дозволяється об`єднувати вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов`язку.

В свою чергу заявлені вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Об`єднання вимог за підставою виникнення означає, що вони походять від загальної підстави. Відтак, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві вимоги до одного відповідача, за умови, що ці вимоги пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

До того ж за вказаним приписами ГПК України позовні вимоги повинні виходити з одних і тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги і об`єднання позовних вимог можливе, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються не подібними, а тими самими доказами.

Разом з тим, порушенням правила об`єднання вимог є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Наразі господарський суд зазначає, що правовідносини за кожним зі спірних договорів є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав та обов`язків. Встановлення обставин щодо виконання кожного договору і наявності підстав щодо укладення спірних договорів засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою.

При цьому позивачем в обґрунтування заявлення в одному позові вимог про стягнення коштів у розмірі 147364,00 за вісьмома договорами про відступлення права вимоги від 16.05.2025 р. жодних підстав не наведено.

Водночас суд зауважує, що такі критерії як тотожність договорів та одні й ті самі особи в якості цесіонарія та боржника не є достатніми для застосування правил об`єднання позовів у розумінні статті 173 ГПК України. Оскільки для вирішення по суті даного спору суд повинен буде дослідити та вивчити кожний зі спірних договорів, які покладені у підставу позову, надати оцінку умовам кожного з укладених договорі про відступлення права вимоги, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, встановити наявність або відсутність заборгованості, залучити до участі у справі третіх осіб (цедентів), оскільки рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки, що суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.

Як зазначено в Постанові Верховного суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.03.2023 у справі № 910/21280/21, за змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги: (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

В даному випадку заявлені в позовній заяві вимоги не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними) та не співвідносяться між собою як основна та похідна (задоволення однієї вимоги не залежить від задоволення іншої позовної вимоги), тому суд доходить висновку про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог.

Згідно приписів п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Крім того, суд зазначає, що об`єднання позовних вимог є правом, а не обов`язком суду, а тому суд приходить до висновку, що об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки для виконання всіх завдань господарського судочинства, встановлених в статті 2 Господарського процесуального кодексу України, додержання яких превалює над будь-якими іншими доводами учасників судового процесу, зокрема сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи по суті. Аналогічна позиція висловлена в Постанові Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 910/3569/18.

Враховуючи те, що відсутні підстави для застосування положень ст. 173 ГПК України, і заявником порушено правила об`єднання позовних вимог, суд вважає, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка. УА» до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 147364,00 грн. підлягає поверненню заявнику.

Також суд звертає увагу заявника на те, що у даному випадку його права не порушуються, оскільки згідно частини восьмої статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з відповідними позовами до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Оскільки позовна заява надійшла до суду у вигляді електронного документа через підсистему "Електронний суд", позивачу надсилається лише копія ухвали про повернення позовної заяви.

Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 174, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка. УА» до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 147364,00 грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Ухвалу підписано 27.05.2026 року.

Суддя Л.М. Ільєва