Ухвала суду № 136899540, 28.05.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.05.2026 Справа № 914/1530/26

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали

за заявою:Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, 79008, м. Львів, пл. Галицька, буд. 15 (ідентифікаційний код 25558625)до боржника:Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ПЛЮС», 79057, м. Львів, вул. Коновальця, буд. 103, кв. 412 (ідентифікаційний код 37655810)про:видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості у розмірі 2 003,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради з вимогою про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ПЛЮС» заборгованості у розмірі 2 003,25 грн за Договором на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд №Л-2471-20 від 04.03.2020, а також судового збору в розмірі 266,24 грн.

Розглянувши подану заяву відповідно до вимог розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), суд зазначає наступне.

В силу приписів частини першої та другої статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно господарського процесуального законодавства, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці (ч.ч. 1, 2 ст. 147 ГПК України).

Відповідно до статті 150 ГПК України законодавцем чітко визначено вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу, недотримання яких є підставою для застосування процесуальних наслідків, передбачених законом.

Згідно з пп. 1 п. 1 розд. І Закону України від 07.04.2026 № 4833-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження», який набрав чинності 24.04.2026, законодавцем внесено зміни, зокрема, до статті 150 Господарського процесуального кодексу України, а саме доповнено частинами шостою та сьомою такого змісту:

"6. Якщо заявником є юридична особа, у заяві зазначаються реквізити рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Якщо заявником є фізична особа або фізична особа - підприємець, у заяві зазначаються реквізити рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про відсутність такого рахунку. За відсутності рахунку заявник зазначає у заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення заяви.

7. У разі зазначення в заяві реквізитів рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку".

Отже, заявником порушено вимоги ч.ч. 6, 7 ст. 150 ГПК України, адже у заяві не зазначено реквізитів рахунку Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, відкритого в банку або небанківському надавачі платіжних послуг, а також не надано документа на підтвердження наявності такого рахунку.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

З огляду на викладене та керуючись статтями 147, 150, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у видачі судового наказу.

2. Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

3. Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Ухвалу складено та підписано 28.05.2026.

Суддя Мазовіта А.Б.