Ухвала суду № 13689869, 27.01.2011, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2/0108/70/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011 р.

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді - Захарової К.П.

при секретарі Прокопець М.А.

за участю: позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом оскільки вважає, що відповідач незаконно заволоділа її майном, яке знаходилося у квартирі АДРЕСА_1. Вказану квартиру позивач винаймала у відповідача ОСОБА_2 для проживання зі своїм малолітнім сином, однак відповідач без її згоді змінила замки у квартирі і перешкоджає позивачеві здійснювати права власності на її речи, яки знаходились у середині цієї квартири. Окрім речей, яки позивач вказала у письмовому переліку (а.с. 12-18), відповідач заволоділа також, її документами: трудовою книжкою на прізвище: ОСОБА_1, свідоцтвом про народження на прізвище ОСОБА_1, свідоцтвом про закінчення Професійного училища НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_1, паспортом на прізвище ОСОБА_1, ідентифікаційним кодом на прізвище ОСОБА_1, свідоцтвом про розірвання шлюбу з ОСОБА_4 Окрім того, позивач вказує, що протиправні дії щодо протиправного заволодіння відповідачем її майном завдали їй моральних страждань, яки виразилися у тому, що вона не могла користуватися та розпоряджатися своїми речами, її дитина розпочала хворіти на простудні захворювання, оскільки усі речі дитини, залишилися у вищезгаданої квартирі. Позивач також вказує, що не має можливості влаштуватися на роботу, через відсутність в неї документів, яки посвідчують особу.

У судовому засіданні позивач зменшила позовні вимоги, виключивши з них вимогу про витребування паспорту громадянина України на прізвище ОСОБА_1, оскільки вказаний документ вона вже відновила, на задоволенні усіх інших позовних вимог наполягала, пояснивши, що документів на придання носильних речей, зазначених у списку, долученому до матеріалів справи в неї не збереглося. Просила суд стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечувала, надавши суду письмові заперечення. У яких вказала, що дійсно надавала позивачу можливість деякий час проживати у вказаній квартирі, однак ні яких меблів у її квартиру позивач не купувала, однак, оскільки між ними були приятельські стосунки, вона не вимагала, щоб позивач повернула їй ключі від вказаної квартири. Відповідач також пояснила, що зараз вона більшу частину часу проводить у Києві, оскільки там працює її чоловік, тому позивач, знаючи про це, могла тимчасово проживати у цієї квартирі без її дозволу. Зараз у вказаній квартирі проживає дочка відповідача і ні яких речей, яки б належали позивачу у квартирі немає. З цих підстав просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши сторони, свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи та було встановлено у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 дійсно тимчасово проживала у квартирі АДРЕСА_1 яка належить на праві приватної власності за договором купівлі продажу від 08.08.1995 року ОСОБА_13 (а.с. 90 93). Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу з ОСОБА_14 наданім відповідачем, після вступу у шлюб узяла прізвище ОСОБА_14 (а.с. 122 )

Суд не може погодитися з доводами позивача про те, що усі носильні речи та меблі, зазначені у списку, долученому до матеріалів справи (а.с.12 -18), незаконно утримаються відповідачем у квартирі АДРЕСА_1, оскільки ці доводи не знайшли свого підтвердження у ході судового засідання.

Так, допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_5 показала, що вона була знайома з ОСОБА_1 на протязі двох останніх років, познайомилась з нею, оскільки позивач винайняла її доглядати свою дитину. Десь 30.07.2010 року до неї зателефонувала позивач, та повідомила про те, що відповідач, у квартирі якої вона проживала, змінила замки у вхідній двері і не пускає її назад у квартиру, після чого попросила дозволити переночувати в неї. Позивач повідомила їй, що у квартирі залишилися усі її речі. Чому відповідач змінила замки у своєї квартирі, позивач неї не повідомляла. В неї ОСОБА_1 живе три місяця, не працює, грошову допомогу на дитину отримувати також не може, через відсутність документів, яки посвідчують особу, але їх позивач поки ще не відновлювала. Свідок показала, що вона бачила у квартирі багато дитячих речей та дитячі меблі. Також у вказаній квартирі вона бачила меблі: мякий куток (диван та два крісла), два світильника, у прихожої шафу для взуття, дитячу шафу, також бачила пилосос, можливо водний, якої фірми вона не памятає, але коли ці меблі були встановлені у квартирі, свідок уточнити не змогла, вказавши, що під час знакомства з позивачем вони в квартирі вже були.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_6 показав, що, коли він бував у гостях у позивача у квартирі на Сморжевського, ця квартира не належала ОСОБА_1, але в кого вона її винаймала він не знає. Свідок показав, що йому відомо про те, що позивач купувала меблі у цю, квартиру, орієнтовно у 2009 році. Однак суд критично відноситься до показів цього свідка, оскільки він пояснив, що точно згадати у якому році, були придбані меблі він не памятає, коли він в останній раз був у квартирі позивача він теж точно сказати не може.

Свідок ОСОБА_15, у судовому засіданні пояснила, що їй відомо, про те що позивач зі своєю дитиною жила у квартирі АДРЕСА_1. Коли вона приходила у гості до ОСОБА_1 вона бачила у квартирі дитячі речі і посуд фірми «Цептер». Окрім того, свідок пояснила, що вона знає, що вказана квартира не належала позивачеві, але в кого вона її винаймала їй відомо. Свідок показала також що , позивач живе на грошову допомогу по догляду за дитиною. Після народження дитини у 2009 році, позивач взагалі не працювала, зараз вона теж не працює.

Суд вважає, що покази свідка ОСОБА_15 також не підтверджують факту придбання позивачем меблів до квартири АДРЕСА_1. Оскільки згідно з показами цього свідка у судовому засіданні, що до народження дитини позивач працювала продавцем у ювелірному магазині, та отримувала заробітну платню близько 1000 грн. на місяць, при цьому орієнтовна вартість м'яких меблів придбаних до квартири, яка належить відповідачу, зі слів позивача, складає близько 2500 3000 грн.. Також свідок показала, що м'які меблі, яки нібито придбані позивачем до вказаної квартири були кольору «кава з молоком», але позивачем у позовної заяві вказане, про придбання мякого кутку: диван та два крісла золотого - салатового кольору .

З наданих позивачем, договорів на придбання посуду фірми «Цептер»№ № 4582871, 4654742, 4606711 (а.с. 86-88) слідує, що у графі покупець вказана ОСОБА_16, тому на думку суду, вказані документи не мають відношення до предмету спору між сторонами і з ціх підстав, судом до уваги не приймаються.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав у судовому засіданні, що йому відомо про те, що позивач на протязі двох років з 2008 року проживала у квартирі, яка належала відповідачу. Від позивача йому стало відомо, що відповідачеві у квартирі належіть тільки кухня, а усі інші меблі: мякій куток диван та два крісла, скляний стіл, одежна шафу та шафу для взуття ОСОБА_1 придбала сама.

Проте суд критично відноситься до показань вказаного свідка, оскільки він показав, що у квартири позивач був у 2009 2010 роках, однак відповідачем у судовому засіданні були надані товарні чеки про придбання 16.01.2008 року мяких меблів, шафи та пеналу у магазині «Хвиля» за адресою м. Керч вул. Леніна, 10, приватного підприємства ОСОБА_17 (а.с.101), на звороті вказаного товарного чеку записана адреса доставки АДРЕСА_1, прізвище покупця вказане - ОСОБА_18 Згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу наданої відповідачем, ОСОБА_18 дівоче прізвище відповідача (а.с. 122).

Також суд критично відноситься до чеків, наданих у судовому засіданні позивачем ОСОБА_1, яка пояснила, що у шлюбі носила фамілію ОСОБА_1, але не може надати свідоцтво про шлюб, оскільки його незаконно утримує у своє квартирі - відповідач. Однак, з тексту товарного чеку, наданого магазином «Атлант Мебель»приватного підприємця ОСОБА_19 (а.с. 85) від 16.09.2008 року випливає, що ОСОБА_1 придбала цьому магазині: калошницю, пенал та шафу на загальну суму 4470 грн., з товарного чеку наданого мебельним салоном «Юрана», приватного підприємця ОСОБА_20 (а.с. 85), випливає, що 03.11.2008 року ОСОБА_1 був придбаний мякий куток «Трино»за 4600 грн.. Але зі звичайного порівняння вказаних документів вбачається, що ні дивлячись не те, що магазини, яки продавали меблі позивачу, належать різним приватним підприємцям, і покупки були здійснені у різний час, чеки заповнено однаковим почерком та підписано однаковим підписом.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що він зареєстрований за адресою АДРЕСА_1. Він бачив, що позивач проживала у вказаний квартирі десь 2 роки, однак зараз він позивача у цей квартирі не бачить, оскільки там живе молода дівчина.

Як показала у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 , вона також проживає за адресою: АДРЕСА_1. У 2009 році вона, збираючи гроші на встановлення домофону, була у прихожої квартири НОМЕР_2, де проживала позивач з дитиною, але яки саме меблі знаходяться у неї у кімнаті вона не знає, тому, що у середину квартири не заходила.

Свідок ОСОБА_11 показала у судовому засіданні, що вона зверталась до прокуратури з заявою про притягнення позивача до кримінальної відповідальності і була присутня під час проведення опису майна у в квартирі АДРЕСА_1 та чула, як позивач казала слідчому, що усе майно, яке є у квартирі належить їй, але документів яки підтверджують право власності на вказане майно вона слідчому не надавала.

Свідок ОСОБА_22 показала у суді, що вона працює дистрибутером фірми «Цептер». У договорі на придбання посуду повинно бути вказане номер дистрибутера, данні про клієнта та про сплату чека, і оскільки заробітна платня дистрибутера розраховується від розміру продаж, клієнту вигідніше придбати посуд під власним імям.

Доводи позивача, викладені у обґрунтування своїх вимог, також суперечать письмовим документам долученим до матеріалів справи.

Так позивачем були надані суду довідка малого приватного підприємства «С и С» від 09.11.2010 року, з якої випливає, що ОСОБА_1 є абонентом кабельного телебачення «С и С», своєчасно вносить абонентську плату за користування ним включно до липня 2010 року (а.с. 84), а також квитанцію про оплату кабельного телебачення за липень 2010 року (а.с. 85). Однак з копії договору № См1/103 від 10.10.2008 року слідує, що абонентом кабельного телебачення за адресою м. Керч АДРЕСА_1 ОСОБА_23, договір з якою на надання послуг кабельного телебачення був переукладений 28.11.2009 року , з довідки, наданої директором малого приватного підприємства «СиС»випливає, що договору з ОСОБА_1 вказане підприємство не укладало (а.с. 100).

З довідки Комунального підприємства «Войковець» випливає, що за квартирою АДРЕСА_1 числиться заборгованість по квартирної платі станом на 01.11.2010 року у сумі 971 грн. 85 коп., яка утворилася за період з квітня по жовтень 2009 року (а.с. 102).

Усі інші документи, долучені сторонами до матеріалів справи, що стосуються речей вказаних у списку, долученому до матеріалів справи ( а.с.12-18) на думку суду не мають вирішального значення для вирішення справи, тому судом до уваги не приймаються.

Що стосується документів: трудовою книжкою на прізвище: ОСОБА_1., свідоцтвом про народження на прізвище ОСОБА_1, свідоцтвом про закінчення Професійного училища НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_1, паспортом на прізвище ОСОБА_1, ідентифікаційним кодом на прізвище ОСОБА_1, свідоцтвом про розірвання шлюбу з ОСОБА_4, то як випливає з постанову про відмову у порушенні кримінальної справи від 21.08.2010 року позивач не зверталася у правоохоронні органи з повідомле5ннями про те,що її документи незаконно утримуються відповідачем (а.с. 7-9), з цих підстав вищезгадані позовні вимоги задоволенню теж не підлягають.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що «Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.»

При таких обставинах суд приходить до висновку, що позивачем у судовому засіданні не було доведено факту незаконного заволодіння та утримання відповідачем майна, переліченого у списку, долученому до матеріалів справи (а.с. 12-18).

Частиною 1 Ст. 1167. передбачено, що «Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті».

Приймаючи до уваги, що судом не було встановлено наявності незаконного володіння відповідача, майном позивача, тому вимоги щодо задоволення моральної шкоди задоволенню теж не підлягають.

Окрім того, оскільки позивачем при подачі уточнюючої позовної заяви про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10000 грн. ні було сплачено судового збору, суд вважає за необхідне на підставі ст. 80 ЦПК України стягнути з позивача судовий збір у сумі 500 грн.

Керуючись ст.ст. . 4, 10, 11, 57, 212-218 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 500 (пятсот) грн.. державного мита до державного бюджету м. Керч, Управління держказначейства АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740946, рахунок 31417537700019, код банку 384834.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду АР Крим десятиденний строк з дня його проголошення через Керченський міський суд АР Крим

Суддя Захарова К.П.