Ухвала суду № 136896463, 26.05.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1151/25

Номер провадження 1-кп/298/62/25

УХВАЛА

26 травня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025070000000106 від 08.07.2025 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

22.05.2026 на адресу суду надійшло клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 без можливості внесення застави строком на 60 днів.

Як ідеться у клопотанні, 29.08.2025 Закарпатською обласною прокуратурою до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області скеровано обвинувальний акт по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025070000000106 від 08.07.2025, про обвинувачення ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на території Європейського Союзу у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 07.07.2025 у невстановлених досудовим слідством осіб, діючи попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження за № 22025070000000126 від 20.08.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, придбав 982 грам наркотичного засобу «гашиш» та 634 грам наркотичного засобу «кокаїн», після чого, вирішив їх перемістити через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, слідуючи з території Європейського Союзу транзитом через територію Словаччини на територію України.

Усвідомлюючи, що придбаний ним «гашиш» та «кокаїн» може бути виявлений співробітниками митних органів під час проходження українсько-словацького кордону, громадянин України ОСОБА_5 вчинив ряд дій, засобів. спрямованих на приховування наявних у його розпорядженні наркотичних засобів.

Маючи досвід частих виїздів за кордон та будучи добре ознайомленим з порядком здійснення митних формальностей на митному посту під час перетину кордону, усвідомлюючи, що під час прикордонно-митного контролю можуть застосовуватись службові собаки, навчені на виявлення заборонених до перевезення предметів та речовин, ОСОБА_5 упакував вищевказані наркотичні засоби «гашиш» та «кокаїн» у 3 вакуумні поліетиленові пакети, які додатково були обмотані скотчем.

У подальшому, перебуваючи на території Європейського Союзу, у невстановлений досудовим слідством час, однак не пізніше 07.07.2025, маючи в своєму розпорядженні вищевказані наркотичні засоби «гашиш» та «кокаїн», які знаходились в трьох упаковках, а саме: чорного, коричневого та жовтого кольорів, з метою приховування їх від митного контролю, здійснив їх приховування в панелі приладів належного йому автомобіля марки «Mercedes Benz» моделі «Sprinter 316 CDI», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , таким чином, що ускладнювало їх виявлення під час митного контролю, та вирушив у напрямку України.

Надалі, ОСОБА_5 , 07.08.2025 о 22 год. 18 хв., слідуючи на належному йому автомобілі марки «Mercedes Benz» моделі «Sprinter 316 CDI», р.н.з. НОМЕР_1 , у якості водія прибув в пункт пропуску «Малий Березний» Закарпатської митниці, де під час проходження митного контролю, а саме - проведення поглибленого митного огляду належного йому транспортного засобу вищезазначені, приховані від митного контролю три упаковки з наркотичними засобами, були виявлені інспекторами митної служби та в подальшому вилучені слідчим в ході огляду місця події.

Згідно з висновком експерта Закарпатського НДЕКЦ МВС України № СЕ- 19/107-25/8730-НЗПРАП від 08.07.2025 надані на надані на експертизу в`язкі речовини коричневого кольору - є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, смолою канабісу.

Надані на експертизу порошкоподібні речовини білого кольору, в своєму складі містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено, кокаїн.

Загальна маса смоли канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 555, 4393 г.

Загальна маса кокаїну становить 278, 5788 г.

Наркотичні засоби смола канабісу та кокаїн внесені у Таблицю II Список N1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 06.05.2000 № 770 (зі змінами).

Відповідно до Таблиць «Великих та особливо великих розмірів прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 канабісу смола від 500,0 і більше грам становить особливі великі розміри, а кокаїн від 15, 0 грам і більше також становить особливо великі розміри.

Загальна маса переміщених ОСОБА_5 через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю наркотичних засобів становить - 612, 1538 грам, що є особливо великим розміром.

За таких обставин, за твердженням прокурора, встановлено достатньо підстав для висунення ОСОБА_5 обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, а саме у контрабанді наркотичних засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю в особливо великих розмірах, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

При цьому прокурор зазначає, що 08 липня 2025 року ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

08 липня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

09 липня 2025 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Строк застосування до 05 вересня 2025 року включно.

26 серпня 2025 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відмовлено у задоволенні клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_5

29 серпня 2025 року Закарпатською обласної прокуратурою скеровано обвинувальний акт у відповідності до вимог ст. ст. 314, 615 КПК України до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області по кримінальному провадженні за № 22025070000000106 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, відносно ОСОБА_5 .

Як зазначає прокурор, у ході досудового розслідування здобуто докази, які дають підстави обвинувачувати ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а саме повідомлення оперативних підрозділів про вчинення кримінального правопорушення, протокол огляду місця події, речові докази, зокрема, безпосередньо вилучені наркотичні засоби, автомобіль марки «Mercedes Benz», моделі «Sprinter 316 CDI», р.н.з. НОМЕР_1 , а також інші матеріали кримінального провадження.

При цьому зауважує, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні в цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок обвинуваченого ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених в ст. 2 КПК України.

Підставою для застосування запобіжного заходу, за твердженням прокурора, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.

Так, як зауважує прокурор, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 KIIK України оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , є особливо тяжким злочином і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а також, приймаючи до уваги те, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, маючи підстави для перетину державного кордону у період дії воєнного стану, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Що стосується ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні (п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) зауважила, що такі ризики існують як на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, так і до початку стадії судового розгляду (моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження доказів судом). При цьому, що обвинувачений може вступати у позапроцесуальні відносини із іншими учасниками кримінального провадження, з метою схилення їх до надання вигідних для нього показів або відмови від надання показів стороні обвинувачення. Вказані обставини, за твердженням сторони обвинувачення, свідчать про існування ризиків, передбачених п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків прокурор покликається на встановлену КПК України процедуру отримання показань осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримується шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду , на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Відтак, прокурор наполягає на тому, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень та свідків для дослідження їх судом.

Так, ОСОБА_5 може намагатися впливати на свідків у кримінальному провадження, щоб уникнути від відповідальності за вчинене, до того ж він може вчиняти тиск на таких осіб, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Аналізуючи імовірність наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення зазначає, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

Також приймаючи до уваги діяльність обвинуваченого та обставини вчинення інкримінованого йому правопорушення, на переконання сторони обвинувачення є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений може продовжити вчинення злочину, у якому обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Крім того, прокурор зазначає, що окрім наявної обґрунтованої підозри застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а встановлені ризики є дійсними та триваючими і вони виключають можливість обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 .

Водночас прокурор зазначає, що окрім наявної обґрунтованої підозри застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а встановлені ризики є дійсними та триваючими і вони виключають можливість обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу.

В той же час вчинений ОСОБА_5 злочин має підвищену суспільну небезпеку, оскільки предметом інкримінованого злочину виступає наркотичний засіб в особливо великому розмірі і даному злочину притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення, економіки та суспільства в цілому.

Саме тому право кожного на охорону здоров`я, в тому числі і від негативного впливу на організм людини наркотичних, психотропних і токсичних речовин, визначено як одне із основних прав людини та закріплене в ст. 49 Конституції України.

При цьому прокурор зауважує, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на території України введено воєнний стан та запроваджено заходи правового режиму воєнного стану. У подальшому воєнний стан продовжено та на даний час такий триває. Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , вчинено у період дії воєнного стану на території України, що істотно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки даного діяння, а тому прокурор наголошує на необхідності продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому зауважує, що даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу обвинуваченого та тяжкості пред`явленої йому обвинувачення, та є необхідним для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та унеможливлення настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не встановлено.

Крім того, у клопотанні йдеться про те, що при подачі вказаного клопотання сторона обвинувачення враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 60 рішення ЄСПЛ «Боротюк проти України», а тому вважає обґрунтованим щодо необхідності продовження обвинуваченому ОСОБА_5 на даній стадії кримінального провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.

Посилаючись на ч. ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, враховуючи те, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних речовин, обставини, за яких ОСОБА_5 обвинувачується я у вчиненні злочину, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини, кількість та ступінь встановлених ризиків, а також те, що, обвинувачений є мешканцем м. Київ, сторона обвинувачення вважає, що визначення застави в даному випадку та на даний момент є недоцільним, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати що обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може порушувати покладені на нього обов?язки та перешкоджати кримінальному провадженню, у тому числі переховуватися від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, вчиняти інші кримінальні правопорушення тощо, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 03.09.2025 продовжено строк тримання під вартою без можливості внесення застави відносно ОСОБА_5 . Строк застосування - 01 листопада 2025 року. В подальшому, ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 29.10.2025 продовжено строк тримання під вартою без можливості внесення застави відносно ОСОБА_5 . Строк застосування - 27 грудня 2025 року. Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23.12.2025 продовжено строк тримання під вартою без можливості відносно ОСОБА_5 . Строк застосування - 20 лютого 2026 року. В подальшому ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 17.02.2026 продовжено строк тримання під вартою без можливості внесення застави відносно ОСОБА_5 . Строк застосування - 17 квітня 2026 року. Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23.12.2025 продовжено строк тримання під вартою без можливості внесення застави відносно ОСОБА_5 . Строк застосування - 20 лютого 2026 року. В подальшому ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 07.04.2026 продовжено строк тримання під вартою без можливості внесення застави відносно ОСОБА_5 . Строк застосування - 05 червня 2026 року.

У зв`язку з наведеним, посилаючись на ч. 1 ст. 333 КПК України прокурор просила продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою без можливості внесення застави строком на 60 днів.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 26.05.2026, прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримала з підстав, наведених у ньому, просила таке задовольнити, продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів без визначення розміру застави.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заперечив проти задоволення вказаного клопотання прокурора, вказавши, що запобіжний захід, що обраний ОСОБА_7 , є занадто суворим. При цьому вказав, що ОСОБА_5 утримується під вартою вже близько року, а суд розглядає вже сьоме клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу. За твердженням захисника, за цей час стан здоров`я його підзахисного суттєво погіршився. Також зауважив, що перебуваючи під домашнім арештом, обвинувачений матиме змогу оздоровитися. Також захисник стверджує, що прокурором не доведено наявність ризиків, які він наводить у клопотанні, порушуючи перед судом питання про продовження строку тримання під вартою. Так, за твердженням захисника, ризик переховування від суду стороною обвинувачення не підтверджений, а тяжкість покарання не може лягати в основу обґрунтування того, що обвинувачений переховуватиметься від суду. Посилання прокурора щодо тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 злочину, є некоректним оскільки відповідно до норм ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому зауважив, що обираючи більш м`який запобіжний захід, суд може покласти на обвинуваченого обов`язки не залишати межі країни. Також наголосив, що наразі обвинувачений обмежений у виїзді за кордон. Як зазначає ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не має наміру впливати на учасників кримінального провадження, зокрема, свідків, експертів. Так, свідки вже надали слідству необхідні відомості, які зафіксовані у передбачений законодавством спосіб і приєднані до матеріалів кримінального провадження. При цьому будь-які докази впливу на свідків наразі відсутні. Крім того, захисник зауважив, що ОСОБА_5 активно співпрацює зі слідством та надав викривальні покази, проте зауважує, що чомусь нікого окрім його підзахисного не притягнуто до кримінальної відповідальності. Також захисник зауважив, що ОСОБА_5 не має на меті та наміру знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень, адже в ході досудового розслідування проведено необхідні слідчі та розшукові дії, а речові докази у ОСОБА_5 вилучено. Також захисник зауважив, що ОСОБА_5 має міцні сімейні та соціальні зв`язки, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, жодного разу не притягався до кримінальної або адміністративної відповідальності. Також просив врахувати, що ОСОБА_5 визнає вину, злочин вчинив, оскільки перебував у скрутному матеріальному становищі. Крім того захисник просив врахувати стан здоров`я обвинувачений, який, за його твердженням, суттєво погіршився з моменту його затримання, про що свідчить медична документація, що міститься у матеріалах судової справи, зокрема, довідка від 26.05.2026, в якій діагностовано ОСОБА_5 ряд захворювань. Згідно з показами лікаря ОСОБА_5 потребує постійного обстеження кардіолога та йому рекомендоване обмеження фізичних навантажень. А обвинувачений обмежений в лікуванні в умовах ізоляції. Просив суд обрати обвинуваченому більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у виді домашнього арешту, вказавши, що обвинувачений є забезпеченим, та має змогу винайняти житло в с-щі Великий Березний або в м. Ужгород у разі потреби. Крім того, захисник клопотав про вирішення судом питання про можливість обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян або ж визначити суду самостійно розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника. При цьому вказав, що за період тримання під вартою стан його здоров`я суттєво погіршився, у нього починають віднімати ноги, є потреба в отриманні консультації ендокринолога, з`явилась ішемічна хвороба, високий серцево-судинний ризик, у зв`язку з чим він потребує кваліфікованого лікування та такої можливості в умовах тримання під вартою він не має. При цьому вказав, що у нього є діти, сім`я та він не збирається втікати від суду.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думки та пояснення учасників судового провадження, оцінивши їхні доводи та аргументи стосовно обґрунтованості заявленого клопотання, суд дійшов таких висновків.

Питання запобіжних заходів унормовано в положеннях глави 18 КПК України.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як убачається з обвинувального акта, ОСОБА_5 інкримінується злочин, передбачений ч. 3 ст. 305 КК України, який полягає у контрабанді наркотичних засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, в особливо великих розмірах, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії особливо тяжких злочинів.

Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на території Європейського Союзу, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 07.07.2025 у невстановлених досудовим слідством осіб, діючи попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження за № 22025070000000126 від 20.08.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, придбав 982 грам наркотичного засобу «гашиш» та 634 грам наркотичного засобу «кокаїн», після чого, вирішив їх перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, слідуючи з території Європейського Союзу транзитом через територію Словаччини на територію України.

Усвідомлюючи, що придбаний ним «гашиш» та «кокаїн» може бути виявлений співробітниками митних органів під час проходження українсько-словацького кордону, громадянин України ОСОБА_5 вчинив ряд дій, засобів, спрямованих на приховування наявних у його розпорядженні наркотичних засобів.

Маючи досвід частих виїздів за кордон та будучи добре ознайомленим з порядком здійснення митних формальностей на митному посту під час перетину кордону, усвідомлюючи, що під час прикордонно-митного контролю можуть застосовуватись службові собаки, навчені на виявлення заборонених до перевезення предметів та речовин, ОСОБА_5 упакував вищевказані наркотичні засоби «гашиш» та «кокаїн» у 3 вакуумні поліетиленові пакети, які додатково були обмотані скотчем.

У подальшому, перебуваючи на території Європейського Союзу, у невстановлений досудовим слідством час, однак не пізніше 07.07.2025, маючи в своєму розпорядженні вищевказані наркотичні засоби «гашиш» та «кокаїн», які знаходились в трьох упаковках, а саме: чорного, коричневого та жовтого кольорів, з метою приховування їх від митного контролю, здійснив їх приховування в панелі приладів належного йому автомобіля марки «Mercedes Benz» моделі «Sprinter 316 CDI», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , таким чином, що ускладнювало їх виявлення під час митного контролю, та вирушив у напрямку України.

Надалі ОСОБА_5 07.08.2025 о 22 год. 18 хв., слідуючи на належному йому автомобілі марки «Mercedes Benz» моделі «Sprinter 316 CDI», р.н.з. НОМЕР_1 , у якості водія прибув в пункт пропуску «Малий Березний» Закарпатської митниці, де під час проходження митного контролю, а саме проведення поглибленого митного огляду належного йому транспортного засобу, вищезазначені, приховані від митного контролю три упаковки з наркотичними засобами, були виявлені інспекторами митної служби та в подальшому вилучені слідчим в ході огляду місця події.

Згідно з висновком експерта Закарпатського НДЕКЦ МВС України № СЕ- 19/107-25/8730-НЗПРАП від 08.07.2025 надані на надані на експертизу в`язкі речовини коричневого кольору є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, смолою канабісу.

Надані на експертизу порошкоподібні речовини білого кольору, в своєму складі містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено, кокаїн.

Загальна маса смоли канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 555, 4393 г.

Загальна маса кокаїну становить 278, 5788 г.

Наркотичні засоби смола канабісу та кокаїн внесені у Таблицю II Список №1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 06.05.2000 № 770 (із змінами).

Відповідно до Таблиць «Великих та особливо великих розмірів прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 канабісу смола від 500,0 і більше грам становить особливі великі розміри, а кокаїн від 15, 0 грам і більше також становить особливо великі розміри.

Загальна маса переміщених ОСОБА_5 через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю наркотичних засобів становить - 612, 1538 грам, що є особливо великим розміром.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри вже перевірялась судом під час обрання запобіжного заходу та під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри про вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_5 прокурором до клопотання додано, зокрема, протокол огляду місця події від 08.07.2025 з додатками, відповідно до якого в автотранспортному засобі під керуванням ОСОБА_5 виявлено наркотичні засоби, висновок експерта від 08.07.2025 № СЕ-19/107-25/8730-НЗПРАП, яким підтверджено те, що виявлені в ході огляду місця події речовини є наркотичними засобами.

Будь-яких нових доказів необґрунтованості вказаної підозри сторонами не зібрано та не пред`явлено. До того ж, як зауважив захисник у судовому засіданні, сам обвинувачений надав визнавальні покази та сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Також захисник вказав, що обвинувачений визнає вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.07.2025 у справі № 308/9789/25 слідчий суддя дійшов висновку про доведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , є особливо тяжким злочином і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а також приймаючи до уваги те, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, маючи підстави для перетину державного кордону у період дії воєнного стану, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Що стосується ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні (п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя зауважив, що такі ризики існують як на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, так і до початку стадії судового розгляду (моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження доказів судом). При цьому, слідчий суддя взяв до уваги, що всі обставини кримінального провадження не встановлені, документи та інші носії інформації не оглянуті, а також те, що підозрюваний може вступати у позапроцесуальні відносини із іншими учасниками кримінального провадження, з метою схилення їх до надання вигідних для нього показів або відмови від надання показів стороні обвинувачення. Аналізуючи імовірність наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя констатував, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання. Також, приймаючи до уваги діяльність підозрюваного та обставини вчинення інкримінованого йому правопорушення, на переконання слідчого судді, є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може продовжити вчинення злочину, у якому підозрюється.

Аналізуючи доводи учасників кримінального провадження, суд констатує, що прокурором доведено ту обставину, що на сьогодні продовжують існувати ризики, про наявність яких ідеться у вказаній ухвалі слідчого судді, а також те, що стороною захисту не наведено тієї обставини, що встановлені ухвалою слідчого судді ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК У країни, зменшились.

Суд зауважує, що із урахуванням тяжкості вчиненого злочину та обставин його вчинення, кількості процесуальних дій, необхідних для проведення судового розгляду, сумарний строк, протягом якого обвинувачений тримається під вартою, не можна вважати таким, який відповідає критерію надмірності.

У даному аспекті суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001, зокрема, зауважив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При цьому судом враховується та обставина, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, та таке обвинувачення враховується у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Окрім того, суд вважає доведеними існування ризиків, про які йдеться у клопотанні прокурора.

До таких ризиків, зокрема належить ризик ухилення обвинуваченого від суду. Зокрема, суд вважає доведеним, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , є особливо тяжким злочином, за який передбачено можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Відтак, приймаючи до уваги те, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, є підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, маючи підстави для перетину державного кордону у період дії воєнного стану, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. До того ж в умовах суспільно-політичної обстановки у державі, введення військового стану та існування непідконтрольних державі територій ступінь ризику ухилення обвинуваченого від суду є надзвичайно високим, а існування цього ризику достатнім для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

При цьому суд вважає необґрунтованими заперечення сторони захисту про відсутність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки указані особи судом не допитувались, що указує на збереження зазначеного вище ризику.

Крім того, на переконання суду, зберігаються також ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні (п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) оскільки такі ризики існують на будь-якій стадії кримінального провадження .

Водночас наявність у обвинуваченого стійких соціальних зв`язків постійного місця проживання в м. Київ, утриманців, на що посилається сторона захисту, жодним чином не зменшує встановлені судом ризики та не є беззаперечною обставиною для висновку щодо можливості застосувати до нього запобіжний захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, у тому числі домашній арешт.

На переконання суду, жодний інший запобіжний захід, передбачений ч. 1 ст. 176 КПК України, у тому числі і застава, не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та попередити ризик переховування обвинуваченого від суду та його незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.

Судом враховуються у сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна; відсутність даних про наявність тяжких хронічних захворювань, які б унеможливлювали його перебування в умовах несвободи, та які б перешкоджали йому вдатися до активних дій, спрямованих на переховування від суду.

Що стосується доводів сторони захисту про постійне погіршення стану здоров`я обвинуваченого та необхідність надання йому медичної допомоги, яку наразі обвинувачений позбавлений можливості отримувати, суд враховує, в тому числі, консультаційний висновок спеціаліста від 26.05.2026, в якому зазначено рекомендації, що обвинувачений потребує постійного динамічного спостереження кардіолога та ендокринолога, регулярного контролю артеріального тиску, рівня глюкози крові та корекції медикаментозної терапії, обмеження фізичних навантажень та подальше спеціалізоване обстеження. При цьому у вказаному консультаційному медичному висновку відсутні вказівки на те, що ОСОБА_5 не може утримуватись в умовах СІЗО. Відтак аналіз доданої до матеріалів справи медичної документації свідчить про те, що стороною захисту не додано доказів, які б підтверджували факт наявності в обвинуваченого таких захворювань, що виключають тримання його під вартою.

Міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, на думку суду, з урахуванням інших встановлених у судовому засіданні обставин, не є тією обставиною, яка могла б давала можливість дійти висновку, що буде забезпечена його належна процесуальна поведінка.

Зазначені вище обставини, на переконання суду, свідчать про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , та виключно такий запобіжний захід, на переконання суду, забезпечить досягнення дієвості цього кримінального провадження до закінчення судового розгляду.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновків, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, прокурором наведені обставини, які свідчать про те, що такі ризики станом на сьогодні не зменшилися, стороною захисту не спростовано існування вказаних ризиків, а тому наявні достатні підстави вважати, що без продовження строку тримання під вартою обвинувачений з високим ступенем ймовірності може переховуватись від суду, матиме змогу незаконно впливати на свідків, а також приховувати чи знищити доказів у справі, й більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт, буде недостатнім для забезпечення запобігання встановленим ризикам.

Враховуючи наведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність продовження застосованого до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для нейтралізації зазначених вище ризиків, тому таке клопотання слід задовольнити та продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів без визначення розміру застави.

Керуючись ст. ст. 176 178, 183, 194, 196, 197, 199, 331, 372, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави по 24 липня 2026 року (включно).

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити начальнику ДУ «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії цієї ухвали встановити по 24.07.2026 включно.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Повний текст ухвали складено 27.05.2026.

Головуюча ОСОБА_1