Ухвала суду № 136896140, 27.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/27525/23-к

Провадження № 1-кп/761/2611/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Києві в режимі ВКЗ із захисниками кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022080020000039 від 03.03.2022, щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміли, Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111; ч.3 ст.255; ч.1 ст.263; ч.1 ст.263; ч.5 ст.407; ч.4 ст.410; ч.4 ст.410 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 62022080020000039 від 03.03.2022 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111; ч.3 ст.255; ч.1 ст.263; ч.1 ст.263; ч.5 ст.407; ч.4 ст.410; ч.4 ст.410 КК України.

Судом на обговорення поставлено клопотання подане прокурором про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 .

Клопотання прокурора мотивоване тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні сукупності кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, раніше враховані при застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вирішенні питання про продовження цього запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати, менш суворіші запобіжні заходи не забезпечать ненастання існуючих ризиків та належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

У судовому засіданні прокурор своє клопотання підтримав з мотивів наведеним у ньому.

Сторона захисту в особі захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недотримання прокурором положень ст. 199 КПК України щодо змісту клопотання та порядку звернення з ним до суду, необґрунтованість самого клопотання, на формальність перерахування ризиків, їх недоведеність. Зазначили, що судом фактично продовжується строк дії запобіжного заходу застосованого неуповноваженим судом.

Також сторона захисту акцентували увагу на необхідності врахування характеризуючих даних обвинуваченого, його сталих соціальних зв`язків, незадовільного стану здоров`я, тривалості перебування під вартою, на необхідності доведення існуючих ризиків з часом новими обставинами.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження щодо клопотання прокурора, вивчивши наявні у розпорядженні суду матеріали кримінального провадження та враховуючи вагомість досліджених судом доказів, суд, дійшов наступних висновків.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 відповідає вимогам ст. 199 КПК України.

Так, ОСОБА_8 висунуте обвинувачення у сукупності кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111; ч.3 ст.255; ч.1 ст.263; ч.1 ст.263; ч.5 ст.407; ч.4 ст.410; ч.4 ст.410 КК України.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання визначеним ризикам, перелік яких зазначений у п.п. 1-5 цієї статті, на запобігання яких спрямоване застосування запобіжних заходів.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

До обвинуваченого ОСОБА_8 під час досудового розслідування було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався.

Доводи, щодо неправомірності продовження строку дії запобіжного заходу вигляді тримання під вартою застосованого Печерським районним судом м.Києва, як неуповноваженим судом, не заслуговують на увагу, оскільки вказане рішення набрало законної сили у встановленому порядку.

В ході вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу та подовження строку його дії слідчими суддями під час здійснення досудового розслідування враховувалась наявність достатніх даних, які поза розумним сумнівом свідчили про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

На даний час ОСОБА_8 набув статусу обвинуваченого та обґрунтованість висунутого обвинувачення з`ясовуватиметься та встановлюватиметься судом за результатами судового розгляду.

Зі змісту висунутого обвинувачення убачається, що, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні сукупності кримінальних правопорушень різного ступеню тяжкості, у тому числі, у тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушеннях.

Докази, які судом досліджені є вагомими, разом із тим, на даний час дослідження письмових доказів та інших доказів не завершено, оцінку цим доказам, суд надаватиме під час їх подальшого дослідження та оцінці у їх сукупності в нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного рішення за результатами судового розгляду.

Зважаючи на доводи сторін, суд вважає, що відсутні підстави вважати, що твердження прокурора про наявність у нього достатніх доказів для доведення висунутого обвинувачення є очевидно необґрунтованими та довільними.

Також, судом при вирішенні питання доцільності продовження строку дії раніше застосованих заходів забезпечення, враховуються наступні дані щодо особи обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_8 , раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, на утриманні у останнього перебувають батьки пенсійного віку, він неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що дає підстави для висновку про те, що у ОСОБА_8 відсутні сталі соціальні зв`язки такого ступеню, які були б стримуючим фактором для запобігання його втечі від суду.

На момент вирішення питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обставини, які враховувалися судами раніше не змінилися, ризики не зменшились та продовжують існувати.

Так, колегією суддів, під час судового розгляду кримінального провадження, враховуються існування ризиків можливої неправомірної поведінки ОСОБА_8 , передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Судом враховується міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченому у разі доведення його винуватості та характер висунутого обвинувачення, суспільна небезпека інкримінованих дій, фактичні обставини за яких інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, усвідомлення обвинуваченим, що в разі доведення винуватості йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі до 15 років, що переконливо дає підстави для висновків про реальне існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, продовження вчинення кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілих та свідків, експертів.

Ненастання існуючих ризиків, зумовлене саме застосуванням до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, ризик переховування, а саме втеча обвинуваченого, з метою уникнення можливого покарання за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, може настати з високим ступенем ймовірності.

Оцінюючи ризик переховування, суд, також враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме те, що ризик втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)).

Характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_8 , наявність постійного місця проживання, перебування на утриманні батьків пенсійного віку, наявність державних нагород та відзнак за час проходження служби в органах Служби безпеки України, наявність захворювань, згідно надано медичної документації, у своїй сукупності, не переважають можливих ризиків його неправомірної поведінки, що враховані судом.

А тому, зважаючи на наявні ризики, враховуючи підвищену суспільну небезпеку інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, суд дійшов висновків, що менш суворіші запобіжні заходи не здатні забезпечити ненастання існуючих ризиків, а загальносуспільний інтерес у даному випадку, переважає інтереси обвинуваченого ОСОБА_8 , у зв`язку із чим, суд на даний час, не знаходить підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Так, застосований раніше захід забезпечення є виправданими, як захід процесуального примусу, з огляду на фактичні обставини за яких ОСОБА_8 інкримінується вчинення особливо тяжкого, тяжких кримінальних правопорушень.

Характер, обставини та наслідки кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , серед яких є кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України, проти встановленого порядку несення військової служби, в період воєнного стану, беззаперечно свідчать про наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до положень ч.4 ст.183; ч.4 ст.199 КПК України, враховуючи фактичні обставини за яких інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, суд не вбачає правових підстав для визначення розміру застави.

А тому, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 слід задовільнити.

Строк дії ухвали слід встановити 60 днів.

Керуючись ст. ст. 132, 177, 178, 180, 183, 199, 331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 по 25 липня 2026 року включно.

Строк дії ухвали встановити 60 днів, тобто по 25 липня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою протягом цього ж строку з моменту отримання копії ухвали.

Судді:

_____ ___ ______

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3