Ухвала суду № 136896057, 26.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2095/26

Провадження № 2/761/7814/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Левицької Т.В.

при секретарі Поповій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_1 про відвід судді Левицької Т.В. від 02 травня 2026 року від участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури, -

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішення і діями органів досудового слідства, прокуратури.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026 року визначено головуючого суддю Левицьку Т.В.

До суду 02 травня 2026 року через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву про відвід судді Левицькій Т.В.

Суддя Левицька Т.В. з 04.05.2026 року по 20.05.2026 року перебувала у додатковій відпустці, з 05.05.2026 року по 12.05.2026 року включно перебувала з дитиною у лікарні (медичні висновки про непрацездатність № 1111-ТВКС-Х8 РМ-782Е, № 1111-4Т52-МВ 32-ТРТМ), з якої були виписані під нагляд лікаря-педіатра.

В обґрунтування поданої заяви про відвід позивач зазначила, що станом на 02 травня 2026 року вказана справа по суті не розглядається, судом порушені процесуальні строки, справу не призначено до розгляду, у зв`язку з чим у позивача виник сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказана заява про відвід є необґрунтованою з наступних підстав.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено справу в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання на 03 серпня 2026 року об 11 год. 00 хв.

Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007р. «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012р. у справі №5-15п12).

Доводи заяви позивача про відвід головуючого судді Левицької Т.В. не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді, отже, заявлений відвід є необґрунтованим.

Відтак, суд приходить до висновку, що заяву про відвід необхідно визнати необґрунтованою.

Доказів щодо упередженого ставлення головуючого судді до сторони позивача до суду надано не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 252, 253, 259, 352-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Левицької Т.В. від 02 травня 2026 року від участі у розгляді цивільної справи № 761/2095/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури - визнати необґрунтованою.

Передати заяву про відвід на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України для її подальшого вирішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: