Ухвала суду № 136895728, 21.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/4853/26

ун. № 759/13664/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025110000000299 від 16.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва 21.05.2026 року надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, шляхом заборони користування ним, розпоряджання та відчуження, що вилучене в ході проведення обшуку 20.05.2026 року в період часу з 06 год. 43 хв. до 08 год. 10 хв. квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: чорнові записи ОСОБА_4 на 8 аркушах; документи, що містять вільні зразки підпису ОСОБА_4 на 14 аркушах; мобільний телефон iPhone 13, який належить ОСОБА_4 .

Клопотання мотивоване тим, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 12025110000000299 від 16.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що між Українським державним медико-соціальним центром ветеранів війни в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Безпека і Захист сервіс» в особі директора ОСОБА_4 , укладено два договори підряду, а саме: договір № 154/24 від 06.08.2024 «Капітальний ремонт покрівлі (заміна покрівельного матеріалу) 5-ти поверхової будівлі Лікувального корпусу 4 Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Циблі, вул. Лісова, 2» та договір № 179/24 від 22.08.2024 «Капітальний ремонт частин теплових мереж та мереж гарячого водопостачання Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Циблі, вул. Лісова, 2».

У подальшому посадові особи ТОВ «Безпека і Захист сервіс», діючи за відома та за попередньою змовою зі службовими особами Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни, внесли до офіційних документів завідомо недостовірні відомості щодо вартості використаних будівельних матеріалів, фактичних обсягів виконаних робіт, використання машин і механізмів, а також кількості залучених працівників, які не відповідали дійсності та були штучно завищені з метою незаконного отримання надприбутків і подальшого їх розподілу між зазначеними службовими особами.

Під час проведення досудового розслідування допитано в якості свідка ОСОБА_6 , який повідомив про те, що ОСОБА_7 залучав до виконання будівельних робіт на об`єкті ДП «Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни» (код ЄДРПОУ 05480766, адреса: Київська область, Бориспільський район, с. Циблі, вул. Лісова, 2) працівників підприємства, на якому працює свідок, а саме: ОСОБА_8 , який був визначений старшим групи працівників, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Зі слів свідка, під час особистого спілкування з вказаними працівниками йому стало відомо, що їм повідомлено про обіцяну додаткову оплату за виконання зазначених будівельних робіт понад встановлену заробітну плату, однак фактичного розрахунку з ними не проведено.

Крім того, свідок зазначив, що ОСОБА_7 являвся засновником та директором ТОВ «Безпека і Захист сервіс», а в подальшому на посаду директора зазначеного товариства призначив ОСОБА_4 , який фактично продовжував виконувати вказівки ОСОБА_7 .

На даний час у органу досудового розслідування виникла необхідність у перевірці достовірності відомостей, внесених до проектно-кошторисної та фінансово-звітної документації за договорами підряду № 154/24 від 06.08.2024 та № 179/24 від 22.08.2024, з метою встановлення відповідності документально заявлених обсягів робіт фактично виконаним, а також встановлення осіб, які безпосередньо здійснювали внесення відповідних відомостей до фінансово-звітної документації.

З цією метою слідчим призначено судову почеркознавчу експертизу для встановлення належності підписів у первинних та фінансово-звітних документах конкретним особам. Проведення експертизи доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Ґарета Джонсона, 5.

Згідно п. 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена Наказом № 53/5 Мінюсту України від 08.10.1998, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Крім того, з метою належного проведення судової почеркознавчої експертизи слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва ухвалою від 24.12.2025 надано дозвіл на отримання вільних зразків підпису ОСОБА_4 у кількості не менше 15 одиниць, які містяться на оригіналах документів.

Разом з тим, вимоги зазначеної ухвали ОСОБА_4 виконано лише частково, оскільки останній не надав жодного документа, що містить зразки його підпису, а також не повідомив причин невиконання ухвали слідчого судді, чим фактично унеможливив проведення призначеної судової експертизи в повному обсязі.

17.04.2026 до органу досудового розслідування надійшло клопотання експерта № СЕ-19/111-26/2090-ПЧ про надання вільних зразків підпису ОСОБА_4 , необхідних для проведення призначеної судової почеркознавчої експертизи.

В судове засідання прокурор не з`явився, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

Дослідивши клопотання і додатки до нього, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої було вилучено. Оскілки вилученні речі та предмети мають істотне значення у кримінальному провадження, значення речових доказів, виникла необхідність у накладенні на них арешту.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої було вилучено. Оскілки вилученні речі та предмети мають істотне значення у кримінальному провадження, значення речових доказів, виникла необхідність у накладенні на них арешту.

Так, у зв`язку з вищевикладеним слідчий суддя вважає наявними підстави для накладення арешту даного майна, оскільки слідчим доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики приховування, відчуження цього майна.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАПНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025110000000299 від 16.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, шляхом заборони користування ним, розпоряджання та відчуження, що вилучене в ході проведення обшуку 20.05.2026 року в період часу з 06 год. 43 хв. до 08 год. 10 хв. квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: чорнові записи ОСОБА_4 на 8 аркушах; документи, що містять вільні зразки підпису ОСОБА_4 на 14 аркушах; мобільний телефон iPhone 13, який належить ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1