Ухвала суду № 136895637, 25.05.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7257/25

Категорія 67

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Будзан Л.Д., за участю секретаря судового засідання Топоровського М.О., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів та призначення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способів участі батька у вихованні дитини шляхом встановлення графіку спілкування з неповнолітньою донькою, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способів участі батька у вихованні дитини шляхом встановлення графіку спілкування з неповнолітньою донькою, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.

04.04.2026 представник відповідача через систему «Електронний суд» подав клопотання про витребування доказів та призначення експертиз у справі. Зокрема, просить витребувати у позивача повні анкетні дані (ПІБ, адреси проживання) третіх осіб, з якими він планує залучати дитину до спільного дозвілля; та призначити судово-психіатричну та наркологічну експертизу позивача для встановлення його психологічного стану та відсутності залежностей від наркотичних, психотропних та інших речовин, посилаючись на те, що дитина не бажає спілкуватися з батьком, боїться його невідомого оточення, відповідач вбачає ризики статевої та психологічної безпеки неповнолітньої дитини, оскільки у нього прослідковується агресивна та непередбачувана поведінка.

Крім цього, в клопотанні відповідач просить суд встановити, що будь-яке спілкування позивача з дитиною можливе виключно за сукупності таких умов: за наявності добровільного волевиявлення самої дитини без будь-якого примусу, тиску або впливу з боку позивача чи третіх осіб; за наявності психологічної готовності дитини до такого спілкування, підтвердженої висновком дитячого психолога; встановити повну заборону на будь-яке спілкування (особисте, телефонне, онлайн) матері відповідачки ОСОБА_4 з неповнолітньою дитиною у зв`язку з негативним впливом на її психічний стан; визначити, що особисте спілкування позивача з дитиною можливе виключно після підтвердження дитячим психологом готовності дитини до особистого контакту та за одночасного дотримання всіх наступних умов: місцем зустрічей визначити спеціалізований дитячий заклад (центр соціальних служб / модель «Барнахус» або інший заклад, обладнаний системою відеоспостереження та можливістю фіксації перебігу зустрічей); зустрічі проводити виключно у присутності матері та дитячого психолога; заборонити участь будь-яких третіх осіб, у тому числі бабусі ( ОСОБА_4 ); заборонити перебування дитини з позивачем у закритих житлових комплексах, приватних територіях або інших ізольованих просторах без присутності матері; усі витрати, пов`язані з організацією таких зустрічей (залучення психолога, оренда приміщення тощо), покласти на позивача; тривалість та частота зустрічей визначаються з урахуванням рекомендацій дитячого психолог; заборонити передачу дитини позивачу поза контролем матері, у тому числі шляхом самостійного пересування дитини до місця зустрічі або перебування з позивачем без її супроводу.

Відповідач у судовому засіданні підтримала клопотання про витребування доказів і просила його задовольнити. Повідомила, що запитання експерту відсутні, оплату за проведення експертизи здійснювати відмовляється.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила, вказала, що клопотання є необгрунтоване.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Частиною 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається, зокрема докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини для доказування яких вони необхідні, обґрунтування необхідності забезпечення доказів, спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Зі змісту вказаних статей вбачається, що у вказаній заяві, мають бути зазначені: обставини, що можуть бути підтверджені доказами, які необхідно забезпечити. Ці обставини повинні належати до предмета доказування у справі; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим; справа для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити. Крім того, у заяві потрібно обґрунтувати що особа вчинила всі можливі заходи для отримання необхідних відомостей, однак через обставини, які не залежать від волевиявлення особи чи перебувають поза межами її контролю чи правомірного впливу, отримати запитувані відомості не виявилось можливим та при цьому існує загроза, що в подальшому останні можуть бути втраченими.

Таким чином, виходячи із аналізу наведених норм, суд задовольняє заяву про забезпечення доказів виключно у випадку, якщо є підстави вважати, що відповідний засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що заявником не наведено підстав для забезпечення цих доказів, у поданій заяві не зазначено належного обґрунтування необхідності забезпечення доказів у запропонований заявником спосіб, належних та допустимих доказів, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, заявник суду не надає.

Щодо клопотання в частині призначення судово-психіатричну та наркологічну експертизу позивача для встановлення його психологічного стану та відсутності залежностей від наркотичних, психотропних та інших речовин, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно з ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Частинами 4, 5 ст. 103 ЦПК України передбачено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У даному випадку предметом позову є спір між батьками про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способів участі батька у вихованні дитини шляхом встановлення графіку спілкування з неповнолітньою донькою, тому судом не встановлено підстав для призначення вказаних у клопотанні експертиз. Крім цього, відповідач в судовому засіданні відмовилася від здійснення оплати за проведення експертиз, у випадку їх призначення судом.

Щодо викладених у клопотанні інших вимог представника відповідача, суд вважає, що вказані твердження відповідача по суті є запереченнями щодо цивільного позову, та не підлягають вирішенню на стадії підготовчого судового засідання.

На підставі вищевикладеного, з огляду на предмет доказування і підстави заявленого позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача.

Керуючись ст.11, 13, 49, 84, 103 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.Д. Будзан