Ухвала суду № 136895279, 06.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42269/25-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,

при секретарі судових засідань - Романенко Д.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 до про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 до про стягнення заборгованості.

11.0.2026 до суду надійшов відзив відповідача про витребування доказів, згідно вимог якого остання просить суд витребувати:

- рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 1 жовтня 2011 року по справі № 0417/2-3225/2011;

- виконавчий лист № 2-3225/2011 виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 28. 10. 2011 року;

- кредитно-заставний договір № K3V0AK22790172 від 17.07.2008 року;

- документ, який підтверджує надання кредиту за кредитно-заставним договором № K3V0AK22790172 від 17.07.2008 року;

- статут Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (нова редакція) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 р. № 594 (в редакції постанови Кабінету Мігністрів України від 11 лютого 2925 року № 150).

Мотивуючи подане клопотання, відповідач вказує, що вона не визнає світлокопії документів долучених Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості від 29. 08.2025 р. та ставить їх під сумнів.

Суд, вивчивши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, встановив наступне та дійшов до таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, відповідно до вимог ст. 79-80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 84 КПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

При дослідженні клопотання, судом встановлено, що ОСОБА_1 у своєму клопотанні не зазначає, що нею вживалися заходи для отримання відповідних доказів самостійно, у клопотанні про витребування оригіналів письмових документів відсутні докази, які підтверджують вжиття таких заходів.

Так, ОСОБА_1 не зверталася до представників позивача щодо надання витребуваних документів. Позивач або його представники не отримували адвокатського запиту, або будь-якого іншого письмового чи усного повідомлення з вимогою про надання документів, а отже і не відмовляли в наданні таких документів. Не містить таких доказів і саме клопотання.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про витребування доказів не підлягає задоволенню, оскільки до суду не надано доказів його обґрунтованості та неможливості самостійно надати копії документів, на витребуванні яких наполягає сторона.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-20, 83-84,258-261, 274-279, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 до про стягнення заборгованості.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА