Ухвала суду № 136894913, 27.05.2026, Дарницький районний суд міста Києва

справа № 753/16623/25

провадження № 2-п/753/46/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Лавринчук А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року по справі за позовом Об`єднанння співвласників багатоквартирного будинку "Три Сусіди 1" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг щодо утриммання будинку та прибудинкової території,з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою від 21 квітня 2026 року, яка передана судді 20 травня 2026 року, про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року по справі за позовом ОСББ "Три Сусіди 1" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг щодо внесків на утримання будинку та прибудинкової території,з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Заява мотивована тим, що він не з`явився в судові засідання з поважних причин - унаслідок неналежного повідомлення його судом про розгляд справи, неотримання ним за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_1 , судових повісток, а докази, на які посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема, необгрутованість й недоведеність позивачем позовних вимог, відсутність заборгованості, адже ним регулярно сплачувались щомісячні платежі (внески на утримання будинку та прибудинкової території) всього за період з 2018 року по квітень 2026 року 67 156 грн. 94 коп, вважає, що має місце здійснена ним переплата у розмірі 16 987 грн. 00 коп. Окрім того заявляє про застосування строку позовної давності до вимог позивача за період до липня 2022 року.

Відтак, прийнявши вказане рішення, суд взяв за основу лише доводи позивача, внаслідок чого зробив помилковий висновок та невірно вирішив спір.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду поданої заяви про перегляд заочного рішення- рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судової влади (суду), Довідкою про доставлення електронного листа.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою від 27.05.2026 року про розгляд заяви за його відсутності.

Позивач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви відповідача про перегляд заочного рішення- рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, засобами електронного зв`язку, які доставлено завчасно до судового засідання, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судової влади (суду).

Матеріали справи містять заяву представника позивача про розгляд справи (заяви) за відсутності представника позивача з підтримананям позовних вимог.

Суд вважає, що неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання про перегляд заочного рішення не перешкоджає розгляду заяви відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України.

Враховуючи, що в матеріалах справи та поданої заяви достатньо даних про права та взаємовідносини сторін в межах розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду, форму судочинства - спрощеного провадження із викликом в судове засідання сторін, суд визнав можливим вирішити заяву про переглад заочного рішення за відсутності сторін на підставі наявних у ній матеріалів, за погодженнм відповідача.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

У постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16 викладено позицію, що неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи є їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, а тому не може бути перешкодою для розгляду судом питання по суті.

Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Наведені обставини свідчать, що сторони завчасно повідомлені про розгляд заяви судом, а виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, доводи заяви, у їх сукупності, вважає, що вимога заяви відповідача про скасування заочного рішенняне обґрунтована, обставини, викладені в заяві, не підтверджуються наявними в матеріалах справи та встановленими в ході судового засідання доказами.

Так, заочним рішення Дарницького районного суду м.Києва від 15 квітня 2025 року позов ОСББ "Три Сусіди 1" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг щодо утриммання будинку та прибудинкової території,з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , відомості про РНОКПП - відсутні, на користь ОСББ "Три Сусіди 1", код ЄДПРОУ - 42337908, заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової територіі - 12 703 грн. 57 коп., 3 028 грн. 00 коп. - судового збору, 3 000 грн. 00 коп. - витрат на правову допомогу, всього - 18 736 (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 57 (п`ятдесят сім) коп. (а.с.53-59).

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , отримує житлово-комунальні послуги, при цьому не виконує зобов`язання по їх оплаті, чим спричинив позивачу, який є балансоутримувачем даного будинку, матеріальні збитки у вигляді недоотримання у повному обсязі плати по оплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території, загальна сума заборгованості якого станом на 07 травня 2025 становить 12 708 грн. 57 коп. (а.с.9-32, 33-35).

Із наданих позивачем доказів, зокрема детального розрахунку заборгованості, судом встановлено, що сума боргу за оплату власником квартири АДРЕСА_2 , внесків на утримання будинку та прибудинкової території станом на 07 травня 2025 року за період з 01.10.2018 року по квітень 2025 року становить 12 708 грн. 57 коп. (а.с.33-35).

Відзив на позов відповідно до ст.191 ЦПК України відповідачем не було подано, як і докази за правилом ст..83 ЦПК України про спростування позовних вимог, а тому суд застосував правило ч.2 ст.191 ЦПК України й вирішив спір за наявними матеріалами справи.

Так, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи ч.2 ст.191 ЦПК України.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч.2 ст..83 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.8, 9 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц (провадження № 61-4848св19) вказано, що:

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

За змістом вимог частин третьої, четвертої статті 83 ЦПК України, відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позовну заяву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано, причини, з яких не може бути подано доказ у зазначений строк, докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України)".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 161/4985/17 (провадження № 14-71 цс 19) вказано, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи: позовній заяві; відзиві на позовну заяву (відзиві); відповіді на відзив; запереченнях; поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву (частини перша та друга статті 174 ЦПК України). Заяви по суті справи мають бути оформлені згідно з вимогами статей 175-181 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовом у засіданні.

А відповідно до частини 1 статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто процесуальним законом передбачені обов"язкові сукупні умови для скасування заочного рішення.

Проте, судом встановлено, що законні підстави для задоволення заяви відповідача відсутні за недоведеності відповідачем вказаних ознак сукупних умов для скасування заочного рішення.

Так, відповідач належним чином двічі повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, що підтверджується судовими повістками надісланими рекомендованою поштою з повідомленням про вручення на 09.12.2025 року 12.15 год., 24.03.2026 року 12.00 год. (а.с.44, 45, 49, 51).

Згідно положень п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за вказаною адресою місця проживання, а відтак за матеріалами справи відповідач вважається належно повідомленим про час розгляду.

Окрім того, посилання заявника про те, що він не отримував судових повідосток за місцем свого фактичного проживання за (іншою) адресою: АДРЕСА_1 , є необґрунтованим, адже заявник як відповідач повідомлявся судом про час та місце розгляду справи за адресою місцязнаходження нерухомого майна: квартири АДРЕСА_2 , як власник такого майна.

Відповідач у заяві про перегляд заочного рішщення визнає, що таке майно (квартира)перебуває у його власності.

Відтак, за матеріалами справи відповідач вважається належно повідомленим про час розгляду.

А тому доводи заяви суд відхиляє, як такі, що не відповідають матеріалам справи.

У розумінні «справедливого балансу» між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (справи «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands», рішення ЄСПЛ від 27 жовтня1993 р., заява № 14448/88, п. 33, та «Ankerl v. Switzerland», рішення ЄСПЛ від 23 жовтня1996 р., заява № 17748/91, п. 38, судом забезпечено дотримання вказаного права відповідача.

Відповідно, доводи заяви про те, що суд порушив принципи змагальності та рівності сторін, спростовується матеріалами справи й висновками суду, викладеними у рішенні суду.

Посилання відповідача на необгрутованість й недоведеність позивачем позовних вимог, відсутність заборгованості унаслідок регулярної оплати щомісячних платежів (внески на утримання будинку та прибудинкової території) всього за період з 2018 року по квітень 2026 року 67 156 грн. 94 коп., переплату у розмірі 16 987 грн. 00 коп., зважаючи на наданий позивачем детальний Розрахунок заборгованості по кв. АДРЕСА_2 власника квартири ОСОБА_1 , сума боргу за оплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території станом на 07 травня 2025 року за період з 01.10.2018 року по квітень 2025 року становить 12 708 грн. 57 коп. (а.с.33-35), у якому враховані надані відповідачем до суду відомості про здійснені оплати, які відображені у такому Розрахунку як оплата, проте, як вбачається, такі оплати не бути щомісячними, щодо яких заявником до суду заявлено про застосування строку позовної давності за спірний період до липня 2022 року, що вказує на те, що такою заявою відповідач визнає наявність заборгованості, суд відхилає, й підстав для застосування такого строку немає, оскільки відбулось переривання такого строку частковими оплатами відповідачем, що ним визнається, й відтверджується відображенням у Розрахунку заборгованості.

З-поміж цього, відповідач вказує, що ним здійнесно оплату за період з 2018 року по квітень 2026 року в загальній сумі 67 156 грн. 94 коп., вважаючи переплату 16 987 грн. 00 коп., проте спірним періодом є з 01.10.2018 року по квітень 2025 року на 07 травня 2025 року в сумі 12 708 грн. 57 коп. (а.с.33-35), що спростовує доводи заявника.

Суд не вбачає підстаав для застосування строку позовної давності за заявою відповідача, адже пзовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду для захисту свого порушеного права або інтересу. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч..ч.1,3 ст.264 ЦК України).

За відсутності доказів на спростування позовних вимог, наявність заборгованості за договором, яка визначена позивачем у розрахунку заборгованості станом на 07 травня 2025 року за період з 01.10.2018 року по квітень 2025 року становить 12 708 грн. 57 коп. (а.с.33-35), його розрахунок (сума) відповідачем не спростовується належними, достатніми та допустими доказами, адже обов`язок доказування покладається на сторін, й вказаного процесуального обов`язку по доказуванню відповідачем не досягнуто.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України), адже обов`язок доказування покладається на сторони.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення .

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Ч.2 ст. 78 ЦПК України визначені критерії допустимості доказів. Так, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (ст. 89 ЦПК України)

Відповідно, відповідачем до суду не надано належних та допустимих доказів про спростування позовних вимог, натомість, із наданих позивачем доказів судом встановлено, що загальна сума боргу станом 07 травня 2025 року за період з 01.10.2018 року по квітень 2025 року становить 12 708 грн. 57 коп. (а.с.33-35).

За таких процесуальних підстав заява задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та, п.9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року по справі за позовом Об`єднанння співвласників багатоквартирного будинку "Три Сусіди 1" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг щодо утриммання будинку та прибудинкової території,з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, - залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Копію ухвали невідкладно вручити присутнім в залі суду сторонам, відсутнім - надіслати рекомендованою поштою з повідомленням про вручення для відома.

СУДДЯ: