Рішення № 136894279, 27.05.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/9787/25

Провадження № 2/946/177/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Бортейчука Ю.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Іванової Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що 22.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс»» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3272821522-38056.

Відповідно до умов кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс»» відповідачці у розмірі 3 500,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,95% за кожен день користування кредитом.

03.06.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс»» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір № 03-06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс»» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 3272821522-38056.

10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір № 10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 3272821522-38056.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 3272821522-38056.

У порушення умов договору, відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого, загальний розмір заборгованості за договором № 3272821522-38056, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 29 694,00 грн., з яких: 3500,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 26 194,00 грн., - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Крім цього, 04.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір № 0963491792.

Відповідно до умов кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «Інфінанс» відповідачу у розмірі 3 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,75% за один день користування кредитом.

11.02.2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір № 11-02/22, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс»» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 0963491792.

10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір № 10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 0963491792.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 0963491792.

У порушення умов договору, відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого загальний розмір заборгованості за договором № 0963491792, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 115 952,50 грн., з яких:

-3 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); -

-75 257,50 грн., - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;

-37 695,00 грн., - заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості.

Проте, враховуючи принцип разумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість за договором № 0963491792 у розмірі 43 292,50 грн., з яких:

- 3 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту);

- 40 292,50 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитними договорами № 3272821522-38056 від 22.01.2021 року та № 0963491792 від 04.01.2021 року в загальному розмірі 72 986,50 грн., судові витрати по справі в сумі 2422,40 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», тому позивач самостійно направив відповідачці копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення, надавши суду докази їх надсилання.

Ухвалою суду від 19.03.2026 року було відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд цивільної справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву (а.с.27).

Через АТ «УКРПОШТА» було надіслано відповідачці ухвалу про відкриття провадження у справі, докази чого наявні у матеріалах справи. Проте, відповідачкою до суду не надано відзиву на позовну заяву. Відправлення не вручене та повернулося з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним сповіщенням в розумінні п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України.

Судом були вжиті вичерпні засоби для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Так, існуюча практика судів України, в тому числі і практика Верховного Суду, визначає, що неотримання стороною провадження судового виклику, надісланого на її адресу у визначеному законом порядку, зокрема повернення такого виклику за закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні або відмова від отримання, вважається належним повідомленням сторони про виклик.

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Зазначені обставини дають змогу суду дійти висновку про наявність даних про своєчасне сповіщення відповідача про місце і час розгляду справи.

Представник позивача у позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи .

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Таким чином, відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином, однак, у встановлений судом строк відповідачем не було подано відзиву на позов, не було надано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що відповідачка своїм правом на подання відзиву не скористалася, про відкриття провадження була повідомлена належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 22.01.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3272821522-38056.

Згідно п. 2.1 за цим договором товариство приймає на себе зобов`язання, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом, у порядку встановленому цим Договором. Згідно п. 2.2 кредит надається в розмірі 3 500,00 грн. Згідно п. 2.3 строк користування кредитними коштами складає 20 діб, починається з 22.01.2021 та закінчується 11.02.2021 (включно). Відповідно до п. 2.5 Договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору).

Умовами Договору позики на період зазначений в п.п.2.3 Договору, плата за користування Кредитом встановлена в розмірі 1,95 % за кожен день користування Кредитом.

Договір підписано з використанням позичальником аналога ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора E7TGF6CX.

Згідно Договору про відступлення прав вимоги № 03-06/21 від 03.06.2021 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс»» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ТОВ ««Фінансова компанія «Інкасо Фінанс»» передає (відступає) ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ ««Фінансова компанія «Інкасо Фінанс»» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 03-06/21 від 03.06.2021 року, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 3272821522-38056 від 22.01.2021 року.

Згідно Договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, укладеного між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 3272821522-38056 від 22.01.2021 року.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 3272821522-38056 від 22.01.2021 року в сумі 29 694,00 грн., з яких: 3500,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 26 194,00 грн., - заборгованість за нарахованими процентами.

Крім цього, відповідно до укладеного договору позики на умовах фінансового кредиту № 0963491792 від 04.01.2021 року, між ТОВ ««Інфінанс»» та ОСОБА_1 , остання отримала кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн. на строк 30 днів та зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,75 % за один день користування кредитом, що становить 638,75 % річних, застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації.

Згідно Договору факторингу № 11-02/22 від 11.11.2022 року, укладеного між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ТОВ ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 0963491792 від 04.01.2021 року.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 11-02/22 від 11.02.2022 року, «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором № 0963491792 від 04.01.2021 року.

Згідно Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, укладеного між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», у відповідності до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 0963491792 від 04.01.2021 року.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 0963491792 від 04.01.2021 року в сумі 78 257,50 грн., з яких: 3 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 75 257,50 грн., - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

Згідно ст. 526,527,536 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст. 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені ст. 624, 625 ЦК України, тобто при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки за користування кредитом та пеню, що передбачені умовами договору.

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

При цьому, згідно з частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

У ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом

За загальним правилом, наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом

Частиною першою ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відтак, аналіз наведених норм матеріального права та обставин справи дає підстави для висновку, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідачки за договорами позики № 3272821522-38056 від 22.01.2021 року та № 0963491792 від 04.01.2021 року.

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є належним позивачем у справі та за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України. Договір факторингу та Договір відступлення прав вимоги не визнані судовим рішенням недійсними, а тому вказані договори на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Свої зобов`язання за договором первісні кредитори виконали у повному обсязі, однак відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим у нєї утворилась заборгованість за кредитними договорами в розмірі 72 986,50 грн, з яких: 6 500,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 66 486,50 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, що підтверджується розрахунками заборгованості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України).

У даному випадку матеріали справи свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір було укладено на підставі вільного волевиявлення ОСОБА_1 .

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Кредитні кошти відповідачу були надані у спосіб, зазначений у кредитному договорі.

Так, первісні кредитори свої обов`язки за кредитними договорами виконали в повному обсязі.

У свою чергу, відповідачка свої зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконувала.

Отже, відповідачкою було порушено умови кредитних договорів, а також норми чинного законодавства.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаними кредитними договорами відповідачем суду не надано.

За таких обставин, у зв`язку з невиконанням відповідачкою своїх договірних зобов`язань, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому, згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідач не надав суду жодного доказу належного та допустимого у відповідності до ст.ст.77,78 ЦПК України, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються заперечення проти позову.

Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 25 000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім того, на підтвердження витрат на правничу допомогу представником ТОВ «Коллект центр» надано:

- копію договору про надання правничої допомоги№ 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, що укладений між ТОВ «Коллект центр» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (Адвокатське об`єднання). Відповідно до п. 1.1. Договору Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Адвокатське об`єднання, на підставі звернення Клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги (п.2.1.);

- Прайс - лист АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС»;

- Заявку на надання юридичної допомоги № 1099 від 01.10.2025 року, відповідно до якої сторони за Договором № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року погодили надання правових (юридичних) послуг Адвокатським об`єднанням Товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму сплачених витрат на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Віповідно до позиції викладеній у постанові Верховного Суду у справі № 910/4881/18 від 18.12.2018 року, зменшення витрат на правову допомогу можливе лише у разі наявності клопотання сторони про їх зменшення внаслідок не співмірності.

Згідно постанови Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року, за умови належного підтвердження витрати на професійну правничу допомогу стягуються і у випадку, коли фактично ще не сплачені стороною, а тільки мають бути сплачені. Верховний Суд прийшов до висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Верховний Суд у постанові від 09.04.2019 р. у справі №826/2689/15 зазначив, зокрема, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, а тому сторона не повинна надавати докази на підтвердження обґрунтованості ринкової вартості послуг.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.04.2019 р. у справі № 922/619/18, суд не наділений повноваженням, а відповідно - не вправі, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи.

Верховний Суд розглядаючи справи щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу неодноразово звертав увагу, також, на сутність стягнення судом таких судових витрат, зазначаючи, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсацією стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених нею витрат, але й у певному сенсі має спонукати іншу сторону, утримуватися від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, зокрема у сфері публічно-правових відносин (постанови Верховного Суду від 05.09.2019 р. у справі № 826/841/17, від 24.10.2019 р. у справі № 820/4280/17, від 25.10.2019 р. у справі № 826/13270/16).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України відповідача зобов`язана сплатити позивачу витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40грн.

Керуючись ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, ст. 12, 81, 141, 263-265, 274 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», адреса місцезнаходження юридичної особи: 01033, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 офіс 306, до ОСОБА_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків « НОМЕР_1 », на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 офіс 306 за кредитними договорами в загальному розмірі 72 986 (сімдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят шість) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків « НОМЕР_1 », на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 офіс 306 судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків « НОМЕР_1 » на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 офіс 306 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Ю.Ю.Бортейчук