Рішення № 136893691, 28.05.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1013/26

2/683/1038/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в особі головуючого - судді Лугового О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №683/1013/26 2/683/1038/2026 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

31 березня 2026 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та страхування №Р99.22182.005382618 від 19.06.2019 року в розмірі 77 139 грн. 40 коп., з яких: 28 316 грн. 36 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 11 908 грн. 06 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 36 914 грн. 98 коп. заборгованість за комісіями та 2 662 грн. 40 коп. судового збору, а також 25 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» вказує, що 19.06.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Р99.22182.005382618, відповідно до якого відповідачу наданий кредит у розмірі 31 788 грн. строком на 48 місяців шляхом переказу на його рахунок № НОМЕР_1 відкритий в банку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних. Дата повернення кредиту 19.06.2023 року.

11.12.2025 року укладено договір № 11-12/25 відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №Р99.22182.005382618 від 19.05.2019 року.

Станом на сьогоднішній день, відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 77 139 грн. 40 коп., з яких: 28 316 грн. 36 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 11 908 грн. 06 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 36 914 грн. 98 коп. заборгованість за комісіями.

Відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та відсотків, в результаті чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 квітня 2026 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачам 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву у встановлені судом строки, згідно ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 квітня 2026 року, не скористався.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).

Ураховуючи наведене та те, що ухвала суду, судом, надіслано за зареєстрованим місцем проживання відповідача, була повернена до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України свідчить про вручення ухвали суду та копії позовної заяви з додатками в день проставлення у поштових повідомленнях таких відміток.

Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученною ухвала суду вважається в день проставлення у поштовому повідомлення відмітки про відсутність особи за адресою місця знаходження, що узгоджується з висновками в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження №12-233гс18) та від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 19.06.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Р99.22182.005382618, що підписаний власноручним підписом відповідачем, відповідно до якого відповідачу наданий кредит у розмірі 31 788 грн. строком на 48 місяців шляхом переказу на його рахунок № НОМЕР_1 відкритий в банку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних. Дата повернення кредиту 19.06.2023 року. Одноразовий страховий внесок 15,00%, при укладенні договору добровільного страхування життя сплачується одноразовий страховий внесок 4 146 грн. 26 коп.; плата за обслуговування кредитної заборгованості 3,05% щомісячно від початкової суми кредиту (згідно п.2 паспорту споживчого кредиту).

АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за Договором виконав та надав відповідачу кредит у розмірі 31 788 грн. на рахунок позичальника, що підтверджується меморіальним ордером від 19.06.2019.

11.12.2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір факторингу № 11-12/25, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором №Р99.22182.005382618 від 19.06.2019 року.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 77 139 грн. 40 коп., з яких: 28 316 грн. 36 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 11 908 грн. 06 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 36 914 грн. 98 коп. заборгованість за комісіями.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Відповідно до приписів ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Вищевказаний кредитний договір №Р99.22182.005382618 від 19.05.2019 року підписаний відповідачем в письмовій формі, а тому, наявність підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Надані позивачем договір факторингу №11-12/25 від 11 грудня 2025 року, витяг з реєстру боржників, який є додатком до договору факторингу №11-12/25 від 11 грудня 2025 року, а також платіжні документи свідчать про те, що ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло у встановленому законом порядку право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вищезгаданим кредитним договором.

Отже, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Факторинг Партнерс» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

На підставі доказів, що знаходяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість переходу прав вимоги від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «Факторинг Партнерс».

Як зазначає позивач у позові, і проти чого не надано заперечень відповідачем, кредитор, надавши обумовлені договором кошти, свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, натомість ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим наявна заборгованість за Договором в розмірі 77 139 грн. 40 коп..

Доказів, які б спростували цю заборгованість за кредитним договором, відповідачем не надано.

Враховуючи, що ОСОБА_1 порушила умови договорів кредиту, допустила прострочення з повернення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитами, тому з неї на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» у межах заявлених позовних вимог підлягає стягненню заборгованість за договором №Р99.22182.005382618 від 19.06.2019 року в розмірі 77 139 грн. 40 коп., з яких: 28 316 грн. 36 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 11 908 грн. 06 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 36 914 грн. 98 коп. заборгованість за комісіями.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 липня 2024 року між АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений договір №02-07/2024 про надання правової допомоги.

Згідно витягу з акту №29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року, вбачається, що вартість наданих АО «Лігал Ассістанс» юридичних послуг щодо надання усної консультації з вивчення документів та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, боржником якого є ОСОБА_1 , становить 25 000 грн.

Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування, необхідність збору доказів, складність застосування норм права, обсягу поданих заяв по суті справи та інших процесуальних документів, що були подані у даній справі, відсутності заперечень зі сторони відповідача щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу а також враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» слід стягнути 25 000 грн. витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу відповідач не заявляла.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп. (який сплачено з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки при подачі позову через систему «Електронний суд»), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжної інструкції №0629130085 від 27.03.2026 року.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258-260 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором кредиту та страхування №Р99.22182.005382618 від 19.06.2019 року в розмірі 77 139 грн. 40 коп., з яких: 28 316 грн. 36 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 11 908 грн. 06 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 36 914 грн. 98 коп. заборгованість за комісіями та 2 662 грн. 40 коп. судового збору, а також 25 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: 03150, вул.Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, м.Київ, ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 .

Суддя: