Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 603/209/26
Провадження №2/603/178/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2026 року м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Галіяна І. М.,
секретар судового засідання Бішко І. М.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у с т а н о в и в:
Позивач Акціонерне товариство «Таскомбанк» (далі АТ «Таскомбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 30177839-999 від 06.01.2025 року в розмірі 89 474,23 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначають, що 06.01.2025 року між АТ «Таскомбанк» і ОСОБА_1 було укладено заяву-договір про надання споживчого кредиту № 30177839-999 (далі кредитний договір). Відповідно до умов вказаного договору відповідачу надано кредит у розмірі 53 450,00 грн на строк 24 місяці зі встановленням плати за користування кредитом в розмірі 0,01 % річних і сплатою комісії за обслуговування кредиту в розмірі 6,9 % щомісячно. Позивач виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти на його поточний рахунок, відкритий в АТ «Таскомбанк». Проте внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань у нього виникла заборгованість, розмір якої станом на 16.01.2026 року становить 89 474,23 грн, з яких 48 901,90 грн основний борг (тіло кредиту), 3,78 грн заборгованість за відсотками, 40 568,55 грн заборгованість за комісією. Враховуючи наведені обставини, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вказаний розмір заборгованості, а також 2 662,40 грн сплаченого судового збору.
Представник АТ «Таскомбанк» в судове засідання не з`явився, разом з позовом заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи,повторно не з`явився в судове засідання, не повідомивши про причини неявки, до початку розгляду справи по суті відзиву на позовну заяву не подав.
Суд встановив такі обставини.
06.01.2025 ОСОБА_1 підписав з АТ «Таскомбанк» заяву-договір про надання споживчого кредиту № 30177839-999 (далі кредитний договір) (а. с. 5-8).
За умовами кредитного договору сума кредиту (без комісії за надання кредиту) становила 50 000,00 грн (п. 1.2.4), загальна сума кредиту 53 450,00 грн (п. 1.2.2), комісія за надання кредиту 6,9 % від суми кредиту, що складає 3 450,00 грн (п. 1.2.3), комісія за обслуговування кредиту 6,9 % щомісячно, що становить 3 688,05 грн (п. 1.4), строк кредиту 24 місяці (п. 1.2.6), проценти за користування кредитом 0,01 % річних (п. 1.2.9).
Банк на умовах цієї заяви-договору зобов`язався надати споживчий кредит, а позичальник (споживач) зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування
кредитом та інші платежі на умовах, встановлених цією заявою-договором. Кредит надавався на власні потреби позичальника в сумі 53 450,00 грн шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Таскомбанк» (п. 1.11 кредитного договору).
Відповідно до п. 3.3.2 кредитного договору банк має право при виникненні простроченої заборгованості за основною сумою боргу за кредитом та/або процентами більше, ніж на один місяць, а також в інших випадках, передбачених цією заявою-договором, вимагати
дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів та стягнути заборгованість в примусовому порядку.
Окрім того, сторони підписали додаток 1 до заяви-договору № 30177839-999 від 06.01.2025 (графік платежів з обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит № 30177839-999 від 06.01.2025), відповідно до якого встановлено суму кредиту за договором 53 450,00 грн, проценти за користування кредитом 5,60 грн, комісію за надання кредиту 3 450,00 грн, комісію за обслуговування кредитної заборгованості 88 513,20 грн (а. с. 9-10).
На підтвердження видачі кредитних коштів позивач надав виписку за особовими рахунками кредитного договору № 30177839-999 за період з 06.01.2025 до 16.01.2026 року (а. с. 12-29). Із виписки відомо також, що відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за комісією, а саме: 06.02.2025 року 3 688,05 грн, 06.03.2025 року 3 688,05 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 30177839-999 від 06.01.2025 заборгованість ОСОБА_1 станом на 16.01.2026 року становила 89 474,23 грн, з яких: 48 901,90 грн основний борг (тіло кредиту), 3,78 грн заборгованість за відсотками, 40 568,55 грн заборгованість за комісією (а. с. 11). За змістом вказаного розрахунку відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за основним боргом (4 548,10 грн), відсотками (0,80 грн) і комісією (7 376,10 грн).
Позивач АТ «Таскомбанк» 18.12.2025 року надіслав відповідачу повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту, відповідно до якого ОСОБА_1 повідомлено, що його заборгованість за кредитом становить: 48 901,90 грн основний борг, 3,05 грн заборгованість за процентами, 33 192,45 грн заборгованість за комісією (а. с. 30-32).
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
За змістом ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У силу ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з правилами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
За змістом положень ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що 06.01.2025 року сторонами укладено заяву-договір про надання споживчого кредиту № 30177839-999, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 50 000,00 грн на строк 24 місяці зі встановленням плати за користування кредитом в розмірі 0,01 % річних і сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 3 450,00 грн і за обслуговування кредиту в розмірі 6,9 % щомісячно. АТ «Таскомбанк» виконало свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти на вказаний в договорі рахунок. ОСОБА_1 отримав кредит, проте не виконав належним чином взятих на себе зобов`язань за договором, чим допустив заборгованість.
Водночас, визначаючись із розміром заборгованості відповідача за договором № 30177839-999 від 06.01.2025 року, суд звертає увагу на те, що позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 40 568,55 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості, до прикладу, може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць (постанова Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19).
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
У постанові від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21 Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Встановлено, що за умовами кредитного договору № 30177839-999 від 06.01.2025 року позичальник зобов`язаний сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 6,9 % від суми кредиту щомісячно. Відповідно до розрахунку заборгованості АТ «Таскомбанк» нараховувало та стягувало за рахунок платежів відповідача комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3 688,05 грн щомісячно.
Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення пункту 1.4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Також матеріали справи не містять доказів того, що АТ «Таскомбанк» надало відповідачу додаткові та супутні послуги, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, та за які кредитодавцем встановлена відповідна комісія. У зв`язку із наведеним відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 40 568,55 грн.
Зважаючи на те, що сплачені відповідачем на погашення заборгованості кошти, серед іншого, були зараховані у рахунок оплати комісії за обслуговування кредиту в розмірі 7 376,10 грн, зазначену суму слід віднести у рахунок сплати заборгованості за відсотками (3,78 грн) і тіла кредиту (7 372,32 грн).
Враховуючи те, що доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором суду не надано, а розмір заборгованості ОСОБА_1 підтверджується долученим до матеріалів справи розрахунком, який останнім не спростований, з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» слід стягнути заборгованість за заявою-договором про надання споживчого кредиту № 30177839-999 від 06.01.2025 в розмірі 41 529,58 грн основний борг (тіло кредиту).
Також у силу вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 1 235,76 грн сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (41 529,58 грн * 2 662,40 грн / 89 474,23 грн).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274,279, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 628, 638, 639, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд
у х в а л и в:
Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» загальну суму заборгованості за заявою-договором про надання споживчого кредиту № 30177839-999 від 06.01.2025 року в розмірі 41 529 (сорок одну тисячу п`ятсот двадцять дев`ять) грн 58 (п`ятдесят вісім) коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судові витрати по справі в розмірі 1 235 (одну тисячу двісті тридцять п`ять) грн 76 (сімдесят шість) коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», місцезнаходження: вул. С. Петлюри, 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 09806443.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Головуючий суддя І. М. Галіян
Судове рішення № 136893383, Монастириський районний суд Тернопільської області було прийнято 27.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 603/209/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: