Постанова № 13689203, 22.06.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року 2а-4804/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Гончаровій А.О.,

за участю:

представника позивача Шкіндер О.В.,

представника відповідача Капітанюка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області до Комунального підприємства Київської обласної ради «Сквираводоконал» про стягнення податкової заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Сквирська міжрайонна державна податкова інспекція в Київській області з адміністративним позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради «Сквираводоканал» про стягнення податкової заборгованості в 787692,07 грн., з яких: 728050,00 грн. заборгованість за основним платежем; 59642,07 грн. штрафні (фінансові) санкції..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та штрафними (фінансовими) санкціями за цим платежем. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач, виявивши наявність у відповідача податкової заборгованості, звернувся до суду з позовом про її стягнення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні зробив усну заяву про визнання позову в частині заборгованості за основним платежем в сумі 728050,00 грн. Як він пояснив, заборгованість виникла внаслідок застосування невиправдано низьких тарифів на комунальні послуги, що надаються відповідачем. Щодо заборгованості за штрафними (фінансовими) санкціями представник висловив сумнів відносно правомірності їх нарахування, адже у квітні 2007 року Господарським судом Київської області у спорі між тими ж сторонами з приводу стягнення податкової заборгованості прийнято постанову, згідно з якою суд стягнув з відповідача заборгованість, але надав розстрочку у виконанні постанови. Представник відповідача також заявив, що трудовий колектив КП КОР «Сквираводоконал» звернулось до Премєр-міністра України Азарова М.Я. зі зверненням про виділення бюджетної субвенції на погашення різниці в тарифах у розмірі податкової заборгованості, тому просив відкласти розгляд і вирішення справи до отримання відповіді від Премєр-міністра.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Комунальне підприємство Київської обласної ради «Сквираводоканал» є юридичною особою, що зареєстрована 28.11.2001 Сквирською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Сквирській міжрайонній державній податковій інспекції в Київській області.

У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість. Податковий борг виник з таких підстав.

З травні 2007 по січень 2010 відповідачем подано до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області податкові декларації з податку на додану вартість за відповідні місяці 2007 2010 року, в яких він визначав розмір власних податкових зобовязань з податку на додану вартість. Загальний розмір податкових зобовязань за основним платежем становить суму728050,00грн.

Як вже зазначалось судом, представник відповідача зробив усну заяву про визнання даної суми заборгованості.

В силу частини тертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Таким чином, заборгованість в сумі 728050,00 грн. за основним платежем з податку на додану вартість за період з травня 2007 по січень 2010, яку визнав відповідач, не потребує доказування, адже суд не має сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Існування вказаної заборгованості підтверджується також документально: копіями податкових декларацій, розрахунком, наданим позивачем, витягом з облікової картки платника податків.

Щодо податкової заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 59642,07 грн. судом встановлено наступне.

У період з березня 2008 по лютий 2009 року Сквирською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області проводились планові документальні перевірки відповідача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість (акти перевірок від 07.03.2008 № 171/1501-24890398; від 11.03.2008 № 171/1501-24890398; від 03.04.2008 № 254/1501/24890398; від 08.05.2008 № 328/1501/24890398; від 12.06.2008 № 442; від 21.07.2008 № 491; від 07.08.2008 № 526; від 04.09.2008 № 580; від 29.09.2008 № 655; від 01.10.2008 № 662; від 12.11.2008 № 740; від 02.12.2008 № 810; від 16.01.2009 № 46; від 17.02.2009 № 131).

Перевірками встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у простроченні сплати нарахованих згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість сум податкових зобовязань.

За результатами перевірок податковим органом на підставі підпункту 17.1.7 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно з якими до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 59642,07 грн., з яких: 2059,88 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.08.2008 № 0001421501/0; 3787,63 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 11.03.2008 № 0001511501/0; 583,42 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 11.03.2008 № 0001521501/0; 2099,04 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 03.04.2008 № 0002411501/0; 3665,55 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 03.04.2008 № 0002421501/0; 7391,50 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 03.04.2008 № 0002431501/0; 410,12 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 03.04.2008 № 0002441501/0; 2111,47 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 08.05.2008 № 0003221501/0; 3373,85 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 08.05.2008 № 0003231501/0; 2005,07 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.06.2008 № 0003991501/0; 3094,13 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.06.2008 № 0004001501/0; 6106,46 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 21.07.2008 № 0004531501/0; 1496,42 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.08.2009 № 0004691501/0; 4924,94 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.08.2009 № 0004701501/0; 2152,40 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 04.09.2008 № 0004951501/0; 1206,43 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 04.09.2008 № 0004961501/0; 2164,56 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 29.09.2008 № 0006221501/0; 648,31 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 01.10.2008 № 0006331501/0; 2172,73 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.11.2008 № 0006961501/0; 103,65 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 02.12.2008 № 0007391501/0; 2079,03 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 02.12.2008 № 0007401501/0; 2190,47 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 16.01.2009 № 0000031601/0; 3815,01 грн. - на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.02.2009 № 0000151601/0.

Загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями становить 787692,07 грн .

Податковим органом на адресу відповідача було надіслано податкові вимоги: перша від 05.11.2001 №1/112; друга від 11.12.2001 №2/235, які вручено під розписку представнику відповідача.

На день судового розгляду відповідач суму податкової заборгованості не сплатив.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» о бєкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту7.4. статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» передбачено, що п одатковим періодом є один календарний місяць.

Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, якщо базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В силу пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (якщо здійснюється оскарження визначеного податкового зобовязання).

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ).

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є виключно податкові органи.

Згідно пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд не приймає до уваги заяви відповідача про наявність в нього сумнівів відносно правомірності нарахування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій у звязку з існуванням рішення Господарського суду Київської області, яким розстрочено податкову заборгованість. Жодних доказів на підтвердження своїх сумнівів відповідач суду не надав. Водночас, представник позивача представив суду рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2007 по справі №462/18-06, згідно з яким з позивача стягнуто заборгованість в сумі 184815,05 грн. Як убачається зі змісту вказаної постанови, з позивача стягнуто податкову заборгованість, що виникла з жовтня 2005 по вересень 2006. Предметом розгляду в даній справі є заборгованість за період з травня 2007 по січень 2010, таким чином вказана постанова господарського суду стосується іншого періоду господарської діяльності відповідача.

Позивачем надано суду докази наявності у відповідача податкової заборгованості, наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу, а також правильності нарахування передбачених законом штрафних санкцій.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги те, що доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Сквираводоконал» до державного бюджет у податкову заборгованість з податку на додану вартість в сумі 787692 (сімсот вісімдесят сім тисяч шістсот девяносто дві) гривень 07 коп., з яких: 728050 (сімсот двадцять вісім тисяч пятдесят) гривень заборгованість за основним платежем; 59642 (пятдесят девять тисяч шістсот сорок дві) гривень 07 коп. штрафні (фінансові) санкції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 22 червня 2010 року.