Вирок № 136891980, 27.05.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/697/25

Провадження № 1-кп/147/53/26

ВИРОК

іменем України

27 травня 2026 року

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 із участю секретаря ОСОБА_2 прокурораОСОБА_3 обвинуваченогоОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Тростянець кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2025 за №12025020120000040 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гордіївка, Тростянецького району, Вінницької області зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», являючись військовозобов`язаним, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії №106/1274 від 29.05.2024, являючись відповідно до Указу Президента України ''Про загальну мобілізацію'' від 24.02.2022 №69/2022 особою, яка підлягає призову на військову службу під час мобілізації, перебуваючи 25.06.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце прибуття для відправки до військової частини, шляхом зачитування йому вголос змісту повістки на відправку №20498/21707 з вимогою з`явитися на збірний пункт територіального центру комплектування та соціальної підтримки 27.06.2024 о 14 го. 00 хв., що знаходиться на території ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки від отримання такої ОСОБА_4 безпричинно відмовився, діючи всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого протиправного діяння, маючи для цього можливість та не маючи права на відстрочку від призову за мобілізацією, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації, без поважних на те причин, ОСОБА_4 , маючи на меті ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації, 27.06.2024 о 14.00 год. умисно не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , чим порушив процес комплектування Збройних Сил України під час мобілізації та умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та умисно ухилявся від призову на військову службу під час мобілізації.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину не визнав. Вважає дії ТЦК та СП незаконними. Вказав, що 24.06.2024 прибув до ТЦК та СП по повістці від 20.06.2024. Не з`явився 27.06.2024 о 14.00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 оскільки відмовився від отримання повістки на відправку та таку 25.06.2025 не отримав, написавши про це заяву. Стверджував, що йому не було відомо про час та місце відправки у військову частину. Однак підтвердив, що 25.06.2024 йому зачитували зміст повістки про необхідність з`явитися на відправку та фіксували все це на відео. Від отримання повістки відмовився, оскільки хворіє, не може нести службу та вважає себе непридатним до військової служби за станом здоров`я. Підтвердив, що інвалідність не оформив, так як відсутні кошти для проходження відповідних обстежень. Рішення військово-лікарської комісії, яким його було визнано придатним до військової служби, не оскаржував, оскільки з приводу цього звертався в поліцію та вважав, що цього буде достатньо. Також підтвердив, що станом на 27.06.2024 за кордоном не перебував, опікуном не являється. Вказав, що здійснює догляд за 82-річною бабусею, інвалідом ІІІ групи, однак офіційно по догляду за особою похилого віку не оформлений. В судових дебатах показання підтримав, вказав, що є непридатним до військової служби за станом здоров`я, що підтверджується наданими суду доказами. Рішення ВЛК про придатність його до військової служби не оскаржував, оскільки вважав, що не має на це повноваження, так як рішення ВЛК діє протягом року.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 своєї вини не визнав, його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю доводиться та підтверджується сукупністю доказів, зібраних в даному кримінальному провадженні та безпосередньо досліджених судом під час судового розгляду.

Зокрема, допитана в судовому засіданні 10.12.2025 свідок ОСОБА_5 вказала, що ОСОБА_4 є її колишнім чоловіком з яким вона розірвала шлюб близько семи років тому. Однак, оскільки у її чоловіка немає житла, то він проживає разом зі свідком та її матір`ю за однією адресою в житловому будинку, власником якого є мати свідка. Вказала, що неповнолітніх дітей на утриманні у колишнього подружжя немає. Повнолітні діти проживають окремо. Свідок хворіє, однак інвалідності немає, планує оформити третю групу інвалідності. Мати свідка недієздатна та потребує постійного догляду, який в повній мірі здійснює свідок. З ОСОБА_4 свідок веде спільне господарство, однак спільного бюджету не має. Зазначила також, що утримує себе та матір за рахунок ведення підсобного господарства та пенсії матері. Щодо обставин, які мали місце 27.06.2024 та причини неявки ОСОБА_4 в ТЦК свідок повідомити нічого не може, оскільки мало пам`ятає ті події, однак вказала, що в цей період її колишній чоловік не виїжджав за кордон та не перебував на лікуванні, немає оформленої групи інвалідності.

Допитаний в судовому засіданні 10.12.2025 свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що на даний час перебуває на посаді начальника групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 . З приводу обставин справи пояснив, що ОСОБА_4 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 . 29.05.2024, після проходження військово-лікарської комісії, ОСОБА_4 був визнаний придатним до військової служби. Вказав, що під час ознайомлення його з нормами ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_4 про наявність підстав для відстрочки не повідомив. 25.06.2025 свідком було запропоновано ОСОБА_4 отримати повістку про виклик для призову на військову службу під час мобілізації та відправлення в складі команди до військової частини з вимогою з`явитися о 14:00 годині 27.06.2024 на збірний пункт, однак ОСОБА_4 відмовився від її отримання. Тому йому було оголошено зміст повістки на відправку в команду та попереджено про кримінальну відповідальність у разі його неприбуття на збірний пунк. Однак ОСОБА_4 на збірний пункт територіального центру комплектування та соціальної підтримки адресою: АДРЕСА_2 , 27.06.2024 не прибув. В зв`язку з цим комісією, у склад якої входив свідок, був складений акт фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці на відправку та направлений до юридичного відділу для відповідного реагування. Також повідомив, що не пам`ятає кількість запропонованих до отримання повісток ОСОБА_4 і чи вручалася повістка ОСОБА_4 24.06.2024. Пояснив, що 25.06.2024 ОСОБА_4 було запропоновано отримати повістку, оскільки була наявність команд на відправку, в які ОСОБА_4 міг бути залучений, враховуючи його стан здоров`я та вік. Інформацією про те, чи оскаржував ОСОБА_4 висновок військово-лікарської комісії свідок не володіє. Про причини неприбуття на збірний пункт ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомляв, скарги на стан здоров`я висловлював. Інформацією про те, чи знятий ОСОБА_4 з військового обліку по досягненню 60 років та чи оскаржував він висновок військово-лікарської комісії, свідок не володіє.

Допитаний в судовому засіданні 10.12.2025 свідок ОСОБА_7 повідомив, що на даний час перебуває на посаді начальника відділу рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначив, що ОСОБА_4 перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свідку відомо, що влітку 2024, точної дати не пам`ятає, ОСОБА_4 запропоновано було отримати повістку про виклик для призову на військову службу під час мобілізації та відправлення в складі команди до військової частини, однак останній відмовився від її отримання. При врученні повістки та відмови ОСОБА_4 присутнім не був, оскільки це не входить до його обов`язків. В день неприбуття ОСОБА_4 на збірний пункт комісією, у склад якої входив свідок, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , був складений акт фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці на відправку . Інформацією про те, чи повідомляв обвинувачений ТЦК та СП про причини своєї неявки, свідок не володіє.

Вина ОСОБА_4 також доведена дослідженими у судовому засіданні такими письмовими доказами.

Копією військового квитка серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 , з якого вбачається, що він дійсно прийнятий на військовий облік та визнаний придатним до військової служби (а.с.94-95).

Роз`ясненням ОСОБА_4 змісту ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» про підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації власноручним підписом обвинуваченого та власноручним записом обвинуваченого про відсутність у нього підстав для відстрочки (а.с.96,129).

Попередженням ОСОБА_4 від 20.06.2024 про кримінальну відповідальність за ст.336, ст. 358 КК України, з власноручним підписом обвинуваченого (а.с.97,128).

Анкетою військовозобов`язаного № НОМЕР_2 , яка містить відомості про військовозобов`язаного ОСОБА_4 (а.с. 98)

Довідкою № 106/1274 про проведення медичного огляду військово-лікарської комісії 29 травня 2024 року рядового ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про його придатність до служби, яка підписана головою ВЛК ОСОБА_9 та секретарем ВЛК ОСОБА_10 (а.с.99,130).

Повісткою на ім`я ОСОБА_4 № НОМЕР_3 від 25.06.2024 про вимогу з`явитися о 14:00 годині 27.06.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , для призову на військову службу під час мобілізації та відправлення в складі команди (а.с.100), без підтвердження про її отримання обвинуваченим (а.с. 100,127).

Актом фіксування відкритої відмови військовозобов`язаного від отримання повістки на відправку від 25.06.2024 про відмову ОСОБА_4 отримувати повістку, якою він викликався на 14:00 годину 27.06.2024 прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , для подальшої відправки для проходження служби за мобілізацією. Від отримання повістки відмовився, документальних причин відмови не надав. (а.с.101,144).

Актами фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці від 27.06.2024 та від 28.06.2024, з яких вбачається, що ОСОБА_4 пройшовши обстеження та медичний огляд 29.05.2024 на підставі рішення військово-лікарської комісії був визнаний придатним до військової служби, не маючи права на відстрочку, 24.06.2024, 25.06.2024 від отримання повістки відкрито відмовився документальних причин відмови не надав, по повістці о14:00 год 27.06.2025 на збірний пункт не з`явився, як і не з`явився на відправку о 06:00 год. 28.06.2024 (а.с.102-103, 145,146).

Витягом з наказу №479 від 28.06.2024 начальника «Про призов та відправку військовозобов`язаних під час проведення мобілізації», відповідно до якого ОСОБА_4 призвано та направлено для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_4 (а.с. 104,147).

Поіменним списком військовозобов`язаних, які призвані і направленні ІНФОРМАЦІЯ_2 у складі команди військової частини НОМЕР_4 від 28.06.2024 №3691, з якого вбачається, що в даному списку під номером "3" зазначений ОСОБА_4 (а.с.105,133).

Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 17.03.2025 (а.с.121-122), якою надано дозвіл на вилучення документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 , та мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а саме: - оригіналу облікової картки до військового квитка або особової справи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; оригіналу повістки на ім`я ОСОБА_4 про виклик для призову на військову службу під час мобілізації та відправлення в складі команди до військової частини; оригіналу документу про ознайомлення військовозобов`язаного ОСОБА_4 з кримінальною відповідальністю за ухилення від призову за мобілізацією, з підписом про ознайомлення останнього; оригіналу довідки військово-лікарської комісії та медичної документації з РТЦК та СП, на підставі яких проведено огляд військовозобов`язаного ОСОБА_4 та визнано його придатним до військової служби; документів щодо можливого оскарження рішення ВЛК та, за наявності, проходження контрольного медичного огляду на базі військово-медичного клінічного центру Центрального регіону м. Вінниця; оригіналу акту фіксування відкритої відмови військовозобов`язаного ОСОБА_4 від отримання повістки на відправку; оригіналів актів фіксування неприбуття військовозобов`язаного ОСОБА_4 по повістці на відправку; копію наказу про затвердження складу військово-лікарської комісії, копію наказу про призначення голови військово-лікарської комісії та його посадові функціональні обов`язки; документи (рішення), що підтверджують законні підстави вручення військовозобов`язаному ОСОБА_4 повістки для призову під час мобілізації, мобілізаційний припис; копію витягу з наказу «Про призов та відправку військовозобов`язаних під час проведення мобілізації», згідно з яким ОСОБА_4 призвано та направлено для проходження військової служби за мобілізацією; копію затвердженого поіменного списку військовозобов`язаних, серед яких наявний ОСОБА_4 , які призвані та відправлені ІНФОРМАЦІЯ_3 у складі команди військової частини; копію розпорядження районної адміністрації про утворення постійно діючої військово-лікарської комісії, копії наказів начальника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про продовження строку проведення загальної мобілізації; відеозапис фіксування відкритої відмови військовозобов`язаного ОСОБА_4 від отримання повістки про виклик для призову на військову службу під час мобілізації та відправлення в складі команди до військової частини.

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22 березня 2025 року (а.с.123-125), відповідно до якого отримано документи, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: оригіналу документу про ознайомлення військовозобов`язаного ОСОБА_4 з кримінальною відповідальністю за ухилення від призову за мобілізацією, з підписом про ознайомлення останнього; оригіналу довідки військово-лікарської комісії та медичної документації з РТЦК та СП, на підставі яких проведено огляд військовозобов`язаного ОСОБА_4 та визнано його придатним до військової служби; документів щодо можливого оскарження рішення ВЛК та, за наявності, проходження контрольного медичного огляду на базі військово-медичного клінічного центру Центрального регіону м. Вінниця; оригіналу акту фіксування відкритої відмови військовозобов`язаного ОСОБА_4 від отримання повістки на відправку; оригіналів актів фіксування неприбуття військовозобов`язаного ОСОБА_4 по повістці на відправку; копію наказу про затвердження складу військово-лікарської комісії, копію наказу про призначення голови військово-лікарської комісії та його посадові функціональні обов`язки; документи (рішення), що підтверджують законні підстави вручення військовозобов`язаному ОСОБА_4 повістки для призову під час мобілізації, мобілізаційний припис; копію витягу з наказу «Про призов та відправку військовозобов`язаних під час проведення мобілізації», згідно з яким ОСОБА_4 призвано та направлено для проходження військової служби за мобілізацією; копію затвердженого поіменного списку військовозобов`язаних, серед яких наявний ОСОБА_4 , які призвані та відправлені ІНФОРМАЦІЯ_3 у складі команди військової частини; копію розпорядження районної адміністрації про утворення постійно діючої військово-лікарської комісії, копії наказів начальника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про продовження строку проведення загальної мобілізації; відеозапис фіксування відкритої відмови військовозобов`язаного ОСОБА_4 від отримання повістки про виклик для призову на військову службу під час мобілізації та відправлення в складі команди до військової частини.

Обліковою карткою до військового квитка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.126), відповідно до якої ОСОБА_4 є військовозобов`язаним та визнаний придатним до військової служби.

Протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 22.03.2025, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 впізнав особу ОСОБА_4 на фотознімку №3 серед інших фото, який відмовився від отримання повістки та від проходження військової служби (а.с.151,152).

Протоколом огляду від 22.03.2025 року, відповідно до якого проведено огляд диску DVD-R, отриманого в ході тимчасового доступу до речей і документів, з відеофайлом формату «МР4»(.mp4), об`ємом 1,34 Гб з назвою «Відмова від отримання повістки ОСОБА_11 » з камер відеоспостереження приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 . При відкритті файлу під назвою «Відмова від отримання повістки ОСОБА_11 » наявний відеозапис тривалістю 05 хв. 28 с. При перегляді відеозапису спостерігається службове приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на якому зафіксовано що в приміщенні, знаходяться старший офіцер відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 та військовозобов`язаний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі змісту відеозапису встановлено, що фіксується акт відкритої відмови військовозобов`язаного ОСОБА_4 від отримання повістки на відправку від 25.06.2024. На часовій відмітці відеозапису «01 хв. 40 с.» ОСОБА_6 повідомляє ОСОБА_4 про те, що його було включено до складу команди на відправку з вимогою з`явитися ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою:, АДРЕСА_2 , на 27.06.2024 о 14:00 та пропонує ОСОБА_4 отримати дану повістку та засвідчити своїм підписом факт отримання повістки. Відповідь ОСОБА_4 «Я дважди повістку про мобілізацію не підписую. Я написав заяву на відмову від проходження військової служби. Мене ви повинні сьогодні відпустити». В подальшому ОСОБА_4 було зачитано вголос Акт від 25.06.2024 фіксування відкритої відмови військовозобов`язаного від отримання повістку на відправку, зачитано зміст повістки та роз`яснено про кримінальну відповідальність у разі відмови від отримання повістки та неприбуття військовозобов`язаного у час та день, зазначений у повістці. Під час огляду було здійснено ілюстацію у вигляді скріншота відео запису. До протоколу додано диск для лазерних систем зчитування CD-R, на якому міститься зазначений файл та фототаблиця (а.с.158-160).

Крім того в судовому засіданні було досліджено відеозапис з камер відеоспостереження приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якому зафіксовано, як ОСОБА_6 зачитав ОСОБА_4 інформацію про те, що ОСОБА_4 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшов обстеження та медичний огляд. Рішенням ВЛК був визнаний придатним до військової служби про що зафіксовано в довідці військово-лікарської комісії №106/1274 від 29.05.2024, про наявність підстав. що надають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не заявляв, тому підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Крім того повідомив, що військовозобов`язаний ОСОБА_4 був відібраний та включений в команду НОМЕР_4 тому йому було виписано повісту про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , о 14 год. 00 хв. 27.06.2024, відправка команди о 06:00 год. 28.06.2024, на що ОСОБА_4 відкрито відмовився від її отримання. Після чого військовослужбовцем ОСОБА_6 складено акт про відмову військовозобов`язаного від отримання повістки та ознайомлено останнього з ним та зачитано вголос зміст повістки та роз`яснено, що відповідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках керівників ТЦК та СП та наслідки відмови від отримання повістки (а.с.160).

Копією витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.05.2024 №329 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» (а.с. 150).

Крім того, в судовому засіданні оглянуто копію медичних документів ОСОБА_4 при проходженні медичної комісії в ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема, картку обстеження та медичного огляду визначення придатності до військової служби від 29.05.2024 №1274 (а.с.131-132), копію наказу про затвердження складу військово-лікарської комісії, копію наказу «Про створення позаштатних військово-лікарських комісій Гайсинського району у 2024 році» від 20.12.2023 №98 (а.с.140-143), витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.12.2023 №850 «Про персональний склад та порядок роботи позаштатної діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 та підпорядкованих відділів на 2024» (а.с.134-139) та функціональні обов`язки лікаря, який організовує роботу медичної комісії (а.с.149).

Також судом були досліджені письмові докази, відповідно до яких обвинувачений 26.07.2024 звертався за медичною допомогою в КНП «Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги (а.с.109), в КНП «Тростянецький ЦПМСД» з 25.06.2024 по 24.03.2025 (а.с.114). в КНП «Тростянецька лікарня» з 25.06.2024 по 25.03.2025 (а.с.113,) за медичною допомогою не звертався, співмешканка ОСОБА_5 інвалідом не являється та стороннього догляду не потребує, її мати ОСОБА_12 є інвалідом 3 групи (а.с. 115) на обліку в сектору №3 філії ДУ «Центр пробації» не перебуває (а.с.116), за оперативною інформацією закладів професійної, вищої та фахової передвищої освіти обвинувачений в запитуваний період не навчався (а.с.108). перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , рішення військово-лікарської комісії не оскаржував (а.с. 110), на обліку як безробітний в Ладижинському управлінні (Тростянець) Гайсинської філії Вінницького обласного центру зайнятості не перебуває, з приводу пошуку роботи не звертався (а.с. 117), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.117), за адресою місця реєстрації ОСОБА_4 зареєстровані ОСОБА_5 , 1969 року народження, та ОСОБА_12 , 1944 року народження (а.с.118), за місцем реєстрації ОСОБА_4 характеризується посередньо (а.с.119), на обліку у відділі соціального захисту не перебуває (а.с.120)

Також, судом досліджувалися докази сторони захисту. Зокрема:

- копію повістки №20498/21228 від 20.06.2025 на ім`я ОСОБА_4 про виклик для призову на військову службу під час мобілізації та відправлення в складі команди, про вимогу з`явитися о 14:00 годині 24.06.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , для призову на військову службу під час мобілізації та відправлення в складі команди (а.с.166);

- копію талону-повідомлення єдиного обліку №1986 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, зі змісту якого вбачається що 21.06.2024 о 07:17 зі служби 102 надійшло повідомлення, що заявник ОСОБА_4 не погоджується з висновком військово-лікарської комісії, оскільки має поганий стан здоров`я, травми та важкохвору дружину (а.с.167)

- копію військового квитка серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 , з якого вбачається, що він знятий з військового обліку 11.07.2025 року (а.с.170);

- виписку із медичної картки амбулаторного хворого від 21.07.2025 (а.с.171), консультаційного висновку спеціаліста від 17.07.2025 (а.с.172), консультаційного висновку спеціаліста від 17.04.2025 (а.с.173), консультаційного висновку спеціаліста від 17.07.2025 (а.с.174), відповідно до яких обвинувачений потребує оперативного втручання для лікування нижніх кінцівок, має захворювання хребта гіпертонічну хворобу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Докази повинні бути належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85-86 КПК України.

Під час вирішення питання про допустимість доказів важливе значення має істотність порушення прав і свобод людини, а тому не усі порушення, допущені сторонами при збиранні доказів, є підставою для визнання доказів недопустимими. Даних обставин під час розгляду кримінального провадження та недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 85-89 КПК України судом не встановлено.

Суд сприймає надані стороною обвинувачення докази як належні та допустимі, які у своїй сукупності доводять обставини, визначені ст. 91 КПК України.

Суд визнає докази сторони захисту, які підтверджують стан здоров`я обвинуваченого (а.с. 171-174), на спростування доводів сторони обвинувачення щодо придатності ОСОБА_4 до військової служби, у відповідності до вимог ст. 85 КПК України неналежними в зв`язку із тим, що вони не стосуються періоду, про який йдеться в обвинуваченні, отримані через рік (липень 2025) від часу вчинення кримінального правопорушення (червень 2024). А тому не спростовують висновок ВЛК про придатність обвинуваченого до військової служби станом на 27.06.2024 .

Однак суд приймає надані стороною захисту докази щодо стану здоров`я обвинуваченого (а.с. 171-174) на час розгляду кримінального провадження в суді та постановлення вироку для вирішення питання щодо призначення покарання.

Таким чином, на думку суду, у сукупності перелічені вище докази безумовно підтверджують подію і склад вказаного вище кримінального правопорушення, що інкриміноване ОСОБА_4 . Дані докази суд вважає такими, що зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, належними та допустимими та такими, що не містять розбіжностей чи суперечностей.

Поряд з цим, суд критично оцінює покази обвинуваченого щодо непридатності його за станом здоров`я до військової служби, оскільки обвинувачений під час допиту підтвердив, що не являється особою з інвалідністю та рішення військово-лікарської комісії не оскаржував. Крім того, покази обвинуваченого щодо того, що він не був поінформований про прибуття на 14:00 годину 27.06.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , для подальшої відправки для проходження служби за мобілізацією, спростовуються показами свідка ОСОБА_6 та дослідженим в суді відеозаписом з камер відеоспостереження приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того під час допиту обвинувачений підтвердив, що йому 25.06.2024 зачитували зміст повістки про необхідність з`явитися на відправку. Також покази обвинуваченого, щодо здійснення догляду за похилою бабусею, спростовані показами свідка ОСОБА_5 , яка вказала, що проживає разом з обвинуваченим та своєю матір`ю, яка потребує постійного догляду, однак догляд за нею в повній мірі здійснює свідок.

Відтак, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю «поза розумним сумнівом». На думку суду, у сукупності перелічені вище докази безумовно підтверджують подію і склад вказаного вище кримінального правопорушення, що інкриміноване ОСОБА_4 . Дані докази суд вважає такими, що зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, належними та допустимими та такими, що не містять розбіжностей чи суперечностей.

З огляду на наведене, суд дійшов до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано доведена повністю.

Виходячи із вимог ст. 337 КПК України, зокрема з того, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження, дійшов до висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого є правильною.

Підстави для кваліфікації дій обвинуваченого за іншими статтями Кримінального кодексу України в суду відсутні.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України№7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно зі ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно роз`яснень викладених Постанові Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 15.11.2023 (справа №641/1067/23) щодо засудження особи за ст.336 КК України зазначено, що ст. ст. 50, 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. З урахуванням вищенаведеної мети покарання, звільнення від відбування покарання з іспитовим строком не може запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, що в умовах воєнного стану є не припустимим.

Водночас Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Також у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини, при яких їх вчинено та особу обвинуваченого.

Так, у відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ст. 336 КК, скоєне обвинуваченим є нетяжкими кримінальним правопорушенням.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання та обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд також враховує, що обвинувачений з 11.07.2025 є особою пенсійного віку, в зв`язку з чим знятий з військового обліку (а.с.170), обвинувачений ОСОБА_4 раніше несудимий (а.с.106-107), на диспансерному обліку у лікаря нарколога не перебуває та за медичною допомогою до лікаря психіатра не звертався (а.с.111,112), має міцні соціальні зв`язки, потребує лікування (а.с. 171-174).

Відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого (а.с. 76-77).

З досудової доповіді складеної Гайсинським районним сектором №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області від 05.08.2025 слідує, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого за місцем його проживання , його спосіб життя, середній ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення орган пробації пропонує прийняти до відома досудову доповідь щодо ОСОБА_4 під час винесення рішення про міру кримінальної відповідальності у межах санкції статті інкримінованого кримінального правопорушення.

На думку органу пробації, застосування заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи, спрямованих на запобігання вчиненню кримінальних правопорушень повторно, можливо здійснювати без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, шляхом застосування до обвинуваченого крім обов`язку передбаченого ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до органу з питань пробації, покласти на правопорушника додаткові обов`язки передбачені ч. 3 ст. 76, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, думку прокурора, який просить призначити обвинуваченому покарання за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, суд приходить до висновку, що покарання, достатнє для перевиховання та виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України, слід призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі, визначеного в межах санкції зазначеної статті.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 є особою пенсійного віку, знятий з військового обліку з 11.07.2025, потребує лікування, в тому числі операційного втручання, суд вважає, що його виправлення можливе без застосування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, а тому необхідно на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків передбачених ст.76 КК України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Таке покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості й не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, потерпілі відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 63, 65-67 КК України, ч. 3 ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тростянецький районний суд Вінницької області.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1