Постанова № 13689191, 07.09.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 вересня 2010 року 2а-3632/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Києво – Святошинському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервісплюс» про стягнення податкової заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Києво – Святошинському районі Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервісплюс» про стягнення податкової заборгованості в сумі 2736080,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток та податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами. У зв’язку з цим позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Ухвалою від 03.03.2010 судом відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд справи призначено на 28.04.2010, відкладено на 22.06.2010, 06.09.2010 у зв’язку з неявкою до суду представника відповідача.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час сторони до суду не з’явились.

Позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Відповідач до суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з ухвалою від 07.09.2010, постановив про розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промсервісплюс» є юридичною особою, що зареєстрована 20.02.2004 Києво – Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Києво – Святошинського району Київської області з 10.03.2004.

Згідно з даними податкового органу у відповідача утворилась податкова заборгованість з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Так, у березні 2008 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво – Святошинському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за грудень 2007 року (акт перевірки від 21.03.2008 № 117/23-3/32878800).

Перевіркою податкових декларацій за листопад та грудень 2007 року встановлено, що у період, який перевірявся, відповідач зокрема, припустив порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що виявилось у занижені сум податку на додану вартість, які підлягають нарахуванню до сплати на 90694,00 грн., з яких: 80670,00 грн. - за підсумками листопада 2007 року, 10024,00 грн. - за підсумками грудня 2007 року.

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2008 № 0000052301/0, згідно з яким відповідачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 116900,00 грн., з яких: 90694,00 грн. – за основним платежем; 26206,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень у зв’язку з неможливістю його вручення відповідачу з причин його відсутності за адресою місцезнаходження.

У березні 2008 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво – Святошинському районі Київської області також проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань подання податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2007, січень 2008 року (акт перевірки від 26.03.2008 № 00044/1502/32878800).

Перевіркою встановлено факти порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявились у неподанні податкових декларацій з податку на додану за грудень 2007, січень 2008 року (разом виявлено 2 факти неподання декларацій).

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.03.2009 № 0001841502/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок неподання декларації, що становить 340,00 грн. (10 х 17,00 грн. х 2 = 340,00 грн.).

Вказане податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень у зв’язку з неможливістю його вручення відповідачу з причин його відсутності за адресою місцезнаходження.

У січні 2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво – Святошинському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 01.06.2008 (акт перевірки від 10.01.2009 № 4/23-1/32878800).

Перевіркою встановлено, що у період, який перевірявся, відповідач припустив порушення:

пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статі 5, підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1146248,00 грн., з яких: 38112,00 грн. – за ІІ квартал 2007 року; 506117,00 грн. – за ІІІ квартал 2007 року; 602019,00 грн. – за листопад 2007 року;

пункту 16.4 статі 16 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту «б» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у неподанні податкових декларацій з податку на прибуток за 2007 рік та І-й квартал 2008 року (разом – два факти);

підпункту 7.1.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту на суму 215410,00 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 215410,00 грн., з яких: 15880,00 грн. – за квітень 2007 року; 199530,00 грн. – за травень 2007 року;

підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», підпункту «б» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у неподанні податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень 2008 року (разом – чотири факти).

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Києво – Святошинському районі Київської області прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 14.01.2009 № 0000012300/0, згідно з яким відповідачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 2292836,00 грн., з яких 1146248,00 грн. – за основним платежем; 1146588,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями;

податкове повідомлення-рішення від 14.01.2009 № 0000022300/0, згідно з яким відповідачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 323795,00 грн., з яких 215410,00 грн. – за основним платежем; 108385,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень у зв’язку з неможливістю їх вручення відповідачу з причин відсутності його за адресою місцезнаходження (акт від 04.03.2009).

У березні 2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво – Святошинському районі Київської області проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань подання податкових декларацій з податку на додану вартість (акт перевірки від 18.03.2009 № 132/502/32878800).

Перевіркою встановлено факти порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявились у неподанні податкових декларацій з податку на додану за лютий 2008 – березень 2009 року (загалом виявлено 13 фактів неподання декларацій).

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2009 № 0004191502/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок неподання декларації, що становить 2210,00 грн. (10 х 17,00 грн. х 13 = 2210,00 грн.).

Вказане податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень у зв’язку з неможливістю його вручення відповідачу з причин його відсутності за адресою місцезнаходження.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 2736080,00 грн., з яких: 2292835,00 грн. – заборгованість з податку на прибуток; 443245,00 грн. – з податку на додану вартість.

Податковим органом на адресу відповідача було надіслано податкові вимоги: перша від 27.01.2006 № 1/124; друга від 12.05.2006 № 2/657, які у зв’язку з відсутністю відповідача за місцезнаходженням також були розміщені на дошці податкових оголошень (акти від 10.04.2006 та від 01.05.2006).

На день судового розгляду доказів сплати податкової заборгованості суду не надано.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до статті 2 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами є платниками податку на прибуток підприємств.

Статтею 3 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 16.4 статті 16 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Відповідно до статті 10 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Об’єкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями статями 3, 4 цього Закону.

Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» о б’єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту7.4. статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» передбачено, що п одатковим періодом є один календарний місяць.

Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, якщо базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В силу пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (якщо здійснюється оскарження визначеного податкового зобов’язання).

У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ).

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону від 21.12.2000 № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є виключно податкові органи.

Згідно пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем надано суду докази наявності у відповідача податкової заборгованості, наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу, а також правильності нарахування передбачених законом штрафних санкцій.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги те, що доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервісплюс» до Державного бюджету України податкову заборгованість у сумі 2736080 (два мільйони сімсот тридцять шість тисяч вісімдесят) гривень, з яких: 2292835 (два мільйони двісті дев’яносто дві тисячі вісімсот тридцять п’ять) гривень – заборгованість з податку на прибуток; 443245 (чотириста сорок три тисячі двісті сорок п’ять) гривень – з податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.