Постанова № 13689187, 08.07.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 липня 2010 року 2а-3374/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Гончаровій А.О.,

за участю:

представника позивача Глущенко Т.В.,

представника відповідача Шепіла І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінсерт Холдінгз Україна» до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, та про зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінсерт Холдінгз Україна» з позовом до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування акта (рішення) від 22.01.2010 №3 про анулювання реєстрації відповідача як платника податку на додану вартість та зобовязання поновити відповідача в реєстрі платників податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що акт (рішення) про анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість прийнято податковим органом неправомірно, з порушенням вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у недотриманні права платника податків подати заперечення відносно акта перевірки, без урахування всіх фактичних обставин, а тому підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. У запереченнях проти позову відповідач зазначив, що ним правильно встановлено фактичні обставини, їм надано належну правову оцінку, отримання пояснень від платника податків чи заперечень відносно акта камеральної перевірки при цьому не передбачено законодавством. Тому, як вважає відповідач, рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість є правомірним і не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінсерт Холдінгз Україна» є юридичною особою, що зареєстрована 27.11.2007 Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Бориспільській обєднаній державній податковій інспекції Київської області з 29.11.2007 за №4664.

У квітні 2008 року позивач зареєструвався в якості платника податку на додану вартість (свідоцтво від 02.04.2008 №100108417).

У січні 2010 року Бориспільською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області проведено невиїзну документальну перевірку податкових декларацій позивача з податку на додану вартість (акт від 22.01.2010 №35/15-3/35319974).

Перевіркою встановлено, що позивач подавав до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість упродовж січня грудня 2009 року з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок, а також про те, що обсяг оподатковуваних операцій позивача за останні дванадцять календарних місяців становив 0 грн.

Як пояснив представник податкового органу в судовому засіданні, такий висновок зроблено на підставі аналізу даних рядку «1» колонок «А» і «Б» податкових декларацій позивача.

За результатами перевірки посадовою особою податкового органу, яка здійснювала перевірку, зроблено висновок про необхідність анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість позивача з підстав, передбачених абзацом «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість».

Копію вказаного акта перевірки податковий орган платнику податків не вручав та не надсилав поштою, жодних пояснень з приводу перевірки від позивача не вимагав. Таким чином, позивач був позбавлений можливості надати заперечення щодо обставин, встановлених в результаті перевірки.

Того ж дня, 22.01.2010, коли було проведено перевірку податкових декларацій позивача, Бориспільською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області складено акт від 22.01.2010 №3 про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість з підстав, передбачених абзацом «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість», оскільки позивач подавав до податкового органу податкові декларації, що свідчать про відсутність оподатковуваних поставок та про те, що обсяг оподатковуваних операцій за останні дванадцять календарних місяців становив 0 грн.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що з січня по листопад 2009 року позивач не здійснював поставку товарів (робіт, послуг), але він придбавав основні засоби для нових виробничих потужностей, при цьому сплачував у складі ціни придбання податок на додану вартість. Таким чином, в нього були відсутні податкові зобовязання з податку на додану вартість за вказаний період, але він має значні суми податкового кредиту, що відображено у податкових деклараціях, копії яких представлено суду.

Як убачається з податкових декларацій позивача за січень грудень 2009 року, дані в рядках «1» колонок «А» і «Б» («Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів») відсутні.

Водночас, у рядку «10.1.» податкових декларацій «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою», позивачем задекларовано значні суми операцій з придбання товарів та сплаченого податку. Так, згідно з даними податкової декларації за січень 2009 року обсяг операцій з придбання у позивача становив 2604,00грн., при цьому сплачено податку на додану вартість, дозволеного для включення до складу податкового кредиту, - 96507,00 грн. У березні обсяг операцій з придбання становив 3583,00 грн., податковий кредит 717,00 грн.; у травні 99886,00грн., податковий кредит 19977,00 грн.; у червні 1289079,00 грн., податковий кредит 257816,00 грн.; у липні 543276,00 грн., податковий кредит 108655,00 грн.; у серпні 458724,00 грн., податковий кредит 91745,00 грн.; у вересні 940149,00 грн., податковий кредит 188030,00 грн.; у жовтні 248232,00 грн., податковий кредит 49646,00 грн.; у листопаді 555594,00 грн., податковий кредит 111119,00 грн.; у грудні 482535,00 грн., податковий кредит 96507,00грн.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що 29.01.2010 позивач подав до податкового органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок. Згідно з даним розрахунком у грудні 2009 року обсяг оподатковуваних поставок позивача становив 4000,00 грн., а податкові зобовязання з податку на додану вартість 800,00 грн. (дані рядку «1» колонок «А» і «Б» податкової декларації). Дані обставини не були прийняті податковим органом до уваги (на день прийняття рішення про анулювання реєстрації уточнюючий розрахунок до податкової декларації позивачем не було подано), адже платнику податків не було надано можливості надати свої заперечення щодо обставин, встановлених в результаті перевірки.

Позивач вважає, що висновки податкового органу є безпідставними, а рішення про анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість є протиправним і підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 69 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З метою контролю за виконанням фізичними та юридичними особами конституційного обовязку щодо сплати податку в державі запроваджено облік (реєстрацію) юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як платників податків, зборів (обов'язкових платежів) в органах державної податкової служби.

Особливості обліку платників податку на додану вартість встановлено Законом України від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість».

Так, згідно з пунктом 2.1 статті 2 вказаного Закону платником податку є будь-яка особа, яка: здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

В силу підпункту 2.2 статі 2 Закону України від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 статті 9 Закону України від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» центральний податковий орган веде реєстр платників податку, при цьому, будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

В силу положень пункту 9.4 статті 9 Закону України від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість», якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.

Пунктом 9.8 статті 9 Закону України від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» передбачено, що реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання. Анулювання реєстрації відбувається, зокрема, у випадку якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання (підпункт «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону). Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «ґ» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи. У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

З наведеної норми убачається, що «відсутність оподатковуваних поставок» протягом дванадцяти послідовних податкових місяців є підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації особи, як платника податку на додану вартість.

Пунктом 1.4 статті 1 надано визначення поставки товарів у розумінні Закону України від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

З аналізу пункту 9.8 статті 9 у сис темному взаємозвязку з пунктом 1.4 статті 1 Закону України від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» убачається, що під «оподатковуваною поставкою» слід розуміти будь-які операції з поставки товарів, в яких платник податку виступає як в якості постачальника, так і в якості покупця товарів (робіт, послуг), адже в будь-якому випадку такі операції обкладаються податком на додану вартість.

Протилежний підхід є неприпустимим, адже це призведе до подвійного оподаткування, податкової дискримінації щодо платника податків - покупця товарів (робіт, послуг) і протиправної конфіскацію майна платника податків у вигляді позбавлення права отримати відшкодування сплачених сум податку з бюджету.

Суд зазначає, що в разі здійснення оподатковуваної поставки, в таких правовідносинах беруть участь два субєкта (постачальник (покупець) продавець товарів), з яких покупець за певних обставин набуває права на податковий кредит, а в продавця виникають податкові зобовязання. Якщо покупець товарів (послуг), який внаслідок участі в оподатковуваних операціях з поставки товарів правомірно набув права на податковий кредит, що повязується з правом на отримання відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни товару, анулювання його реєстрації з тих лише підстав, що він упродовж дванадцяти послідовних календарних місяців нічого не продавав (не поставляв), матиме наслідком протиправне позбавлення такого платника податків права на отримання з бюджету відшкодування сум податку, сплачених ним у складі ціни товару. Це по-суті означає протиправну конфіскацію майна цього платника податків, адже в силу статті 41 Конституції України конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Крім того, внаслідок здійснення оподатковуваної поставки у постачальника, який отримав від покупця товару гроші, в тому числі податок на додану вартість, виникає податкове зобовязання з цього податку. У разі позбавлення покупця права на отримання відшкодування з бюджету суми податку, сплаченого ним у складі ціни товару, це призведе до запровадження подвійного оподаткування даної операції.

Як вже зазначалось судом, упродовж 2009 року позивач брав участь в оподатковуваних поставках - придбавав товари (роботи, послуги) зі сплатою у складі ціни товару податку на додану вартість, у звязку з чим в нього виникло право на податковий кредит.

Крім того, у грудні 2009 року позивачем здійснено операцію з поставки товару, що підтверджується уточнюючим розрахунком.

Податковий орган не взяв дані обставини до уваги, адже порушив принцип, зазначений у пункті 9 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення права особи на участь у процесі прийняття рішення, і не надав позивачу права надати свої заперечення.

За таких обставин, податковим органом істотно порушено процедуру прийняття рішення, надано невірну правову оцінку фактам, неправильно застосовано норми Закону України від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» і протиправно анульовано реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач не суду заявляв. Таким чином, судові витрати стягненню з Державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення (акт) від 22.01.2010 №3 Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінсерт Холдінгз Україна» як платника податку на додану вартість.

Зобовязати Бориспільську обєднану державну податкову інспекцію Київської області поновити Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінсерт Холдінгз Україна» в реєстрі платників податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 13 липня 2010 року.