Рішення № 136891371, 27.05.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2847/26

2/705/2802/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до Уманського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №799037946 від 12.10.2019 року у розмірі 21 724,90 грн., а також сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2 622 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.10.2019 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №799037946 на суму 4 300 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора GXY3X424

Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 4 300 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер.

Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 7 600 грн.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу №28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1 (Додаток №11).

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу №05/0820-01 (далі - Договір факторингу 2) (Додаток №14).

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу №11/07/25-Е (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 17).

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників №Б/Н від 14.07.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3 (Додаток №19).

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №799037946, становить 25 524,90 грн., яка складається з: 7 598,21 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 14 126,69 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 3 800 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Проте, позивач просить стягнути заборгованість без урахування суми за штрафними санкціями, а саме 21 724,90 грн.

Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період 14.07.2025 - 26.12.2025.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду 07.05.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Ісаєва Ігоря Сергійовича до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник позивача просить повністю відмовити у задоволенні позову, з огляду на наступне. Позивач стверджує що, згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за кредитним договором № 799037946 від 12.10.2019 року в сумі 17 555,71 грн, з яких: 7 598,21 грн - заборгованість по тілу кредиту; 14 126,69 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 3 800,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Однак, сторона відповідача вказує, що даний факт не відповідає дійсності. Жодним документом позивач не підтвердив що відповідач отримав кредитні кошти, та головне, що їх не повернув. До позову він додає платіжні доручення по нібито перерахування коштів відповідачу, але без підпису та печатки банку, що не може підтвердити перерахування коштів відповідачу.

Спірні правовідносини на підставі яких нібито виникла заборгованість відбувалися в 2019 році. Кредитний договір був укладений 12.10.2019. Згідно п. 1.3. Договору, Кредит надається строком на 5 (п`ять) днів. Згідно розрахунку заборгованості, який було надано позивачем, остання дата видача кредиту є 23.10.2019. Таким чином, виходячи з логіки позивача, остання дата виконання зобов`язань є 27.10.2019, отже і строк позовної давності, починає відлік з 27.10.2019. Отже, загальний строк позовної давності у 3 роки щодо вимоги про відшкодування шкоди сплив 28.10.2022 р. В той же час, позовна заява датована 29.04.2026. Згідно умов ст. 257 ЦК України: загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Таким чином, Позивач, звернувшись із позовною заявою 29.04.2026 пропустив трьохрічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім, того, представник відповідача вказує, що у позивача немає правових підстав сплачувати суму заборгованості за кредитним договором, в зв`язку з не повідомленням останнім його з наданням відповідних доказів про зміну кредитора, яка відбулася двічі. Згідно умов кредитного договору кредитор зобов`язаний повідомити Боржника про відступлення права вимоги за Кредитним договором у порядку, передбаченому чинним законодавством, відповідним Кредитним договором.

Крім того, ОСОБА_1 є офіцером та знаходиться на військовій службі за призовом під час мобілізації. Даний факт, підтверджується посвідченням офіцера НОМЕР_1 від 09.10.2025. Відповідно до ст. 14 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Виходячи з вищенаведеного, вважаю, що заявлені позивачем вимоги безпідставні, не відповідають чинному законодавству та не підлягають задоволенню.

21.05.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача Сахарової О.І. до суду надійшла відповідь на відзив. З приводу позиції сторони відповідача, що строки позовної давності минули, представник позивача зазначає наступне. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Проте, позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану. Отже, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, Позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України. Закон від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» передбачає виключення з Цивільного кодексу України пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Саме цей пункт передбачає зупинення перебігу позовної давності, передбаченої ЦКУ, на період дії воєнного стану. Проте вищезазначений Закон, також зазначає, що він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування . Закон був надрукований в офіційному виданні «Голос України» від 03.06.2025 №108, тобто набрання чинності відбудеться 04.09.2025 , саме з цієї дати відбудеться відновлення обчислення строків позовної давності. Виходячи з цього, до 04.09.2025 діють вищезазначені нормативно-правові акти.

Під час розгляду справи стало відомо, що Відповідач є офіцером та знаходиться на військовій службі за призовом під час мобілізації. На підтвердження своєї правової позиції Відповідачем подано до суду посвідчення офіцера НОМЕР_1 від 09.10.2025. Водночас зазначений документ сам по собі не є належним та достатнім доказом проходження відповідачем військової служби за мобілізацією. Проте, відповідачем не надано жодних належних доказів, які б підтверджували факт та дату початку проходження військової служби, зокрема: довідки за формою №5, посвідчення учасника бойових дій, військового квитка або інших офіційних документів, у яких зазначається дата призову (мобілізації), військова частина та період проходження служби. Отже, подане посвідчення офіцера не підтверджує належним чином факт перебування відповідача на військовій службі саме з моменту мобілізації.

З приводу заперечень сторони позивача про перерахунок кредитних коштів, представник позивача зазначає наступне. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою, та не надає фінансових платіжних послуг. А отже, не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. Надані платіжні інструкції містять підпис та печатку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами Договору. Таким чином, оскільки первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача (Боржника) та надав Довідку та Письмові пояснення Первісного кредитора про те, що відповідне перерахування було здійснено успішно - Відповідач довів факт отримання Позивачем коштів, а отже зобов`язання останнього за кредитним договором. Отже, виходячи з вищевикладеного, факт отримання кредитних коштів Відповідачем є підтвердженням дійсності укладеного кредитного договору між сторонами. Таким чином, факт отримання кредитних коштів є достатнім доказом існування кредитного зобов`язання з боку Позивача. Даний факт підтверджує правомірність вимог позивача щодо виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором. Важливо зазначити, що згідно з матеріалами справи Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов`язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил. Для повного та всебічного розгляду справи, відповідно до ст. 84 ЦПК України, Позивач, користуючись своїм правом, разом з поданням позовної заяви, заявив клопотання про витребування первинних бухгалтерських документів оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» не є банківськими фінансовими установами. Товариство в межах виконання умов укладеного Договору здійснюють Розрахунки заборгованості де чітко відображено нарахування відсотків, погашення заборгованості, залишок суми богу. Підготовлені розрахунки не суперечать один одному та узгоджується з іншими письмовими доказами у справі, зокрема із витягами Реєстру прав вимоги № 67 від 25.02.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, Реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020. За весь період перебування права вимоги за вищезазначеними договорами, позивач не здійснив жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржника. Розрахунки заборгованості, надані попередніми кредиторами й Позивачем в сукупності з платіжними дорученнями про перахування коштів є беззаперечними доказами факту заборгованості, а отже позовні вимоги доведені Позивачем в повній мірі.

Щодо направлення письмового повідомлення боржнику щодо зміни сторони кредитора, представник позивача посилається на наступне. Кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити споживача у спосіб, визначений частиною першою статті 25 цього Закону та передбачений договором про споживчий кредит, про такий факт та про передачу персональних даних споживача, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію відповідно (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв`язку - номер телефону, адресу, адресу електронної пошти). Зазначений обов`язок зберігається за новим кредитором у разі подальшого відступлення права вимоги за відповідним договором. Таким чином, Позивач не зобов`язаний направляти письмове повідомлення боржнику щодо врегулювання спору в досудовому порядку. З огляду на вищевикладене, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2019 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №799037946 на суму 4 300 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора GXY3X424.

Згідно умов кредитного договору: сума кредиту 4 300 грн., строк кредиту - 5 днів, процентна ставка 1,40% від суми кредиту за кожен день користування.

Додатковою угодою від 12.10.2019 до Договору №79937946 від 12.10.2019 року, сторони домовились збільшити суму кредиту на суму 1 100 гривень з 12.10.2019 року на строк дії Договору №79937946, на умовах строковості, зворотності, платності.

Додатковою угодою від 12.10.2019 до Договору №79937946 від 12.10.2019 року, сторони домовились збільшити суму кредиту на суму 150 гривень з 12.10.2019 року на строк дії Договору №79937946, на умовах строковості, зворотності, платності.

Згідно графіку розрахунку сукупна вартість кредиту складає 5 500 грн. , враховуючи проценти за користування кредитом сума складає 5 921 грн. 00 коп.

Додатковою угодою від 14.10.2019 до Договору №79937946 від 12.10.2019 року, сторони домовились збільшити суму кредиту на суму 250 гривень з 14.10.2019 року на строк дії Договору №79937946, на умовах строковості, зворотності, платності.

Згідно графіку розрахунку сукупна вартість кредиту складає 5 800 грн., враховуючи проценти за користування кредитом сума складає 6 181 грн. 50 коп.

Додатковою угодою від 17.10.2019 до Договору №79937946 від 12.10.2019 року, сторони домовились збільшити суму кредиту на суму 100 гривень з 17.10.2019 року на строк дії Договору №79937946, на умовах строковості, зворотності, платності.

Згідно графіку розрахунку сукупна вартість кредиту складає 5 900 грн., враховуючи проценти за користування кредитом сума складає 6 200 грн. 30 коп.

Додатковою угодою від 17.10.2019 до Договору №79937946 від 12.10.2019 року, сторони домовились збільшити суму кредиту на суму 200 гривень з 17.10.2019 року на строк дії Договору №79937946, на умовах строковості, зворотності, платності.

Згідно графіку розрахунку сукупна вартість кредиту складає 6 100 грн., враховуючи проценти за користування кредитом сума складає 6 482 грн. 90 коп.

Додатковою угодою від 18.10.2019 до Договору №79937946 від 12.10.2019 року, сторони дійшли згоди, у зв`язку із неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення Позивальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором №799037946 від 12.10.2019 року на 30 (тридцять) днів. Починаючи з 17.10.2019 року позичальник спад чує за користування кредитом 1,66 % в день від суми Кредиту згідно даної Додаткової угоди.

Згідно графіку розрахунку сукупна вартість кредиту складає 6 249 грн., враховуючи проценти за користування кредитом сума складає 9 252 грн. 64 коп.

Додатковою угодою від 20.10.2019 до Договору №79937946 від 12.10.2019 року, сторони домовились збільшити суму кредиту на суму 150 гривень з 20.10.2019 року на строк дії Договору №79937946, на умовах строковості, зворотності, платності.

Згідно графіку розрахунку сукупна вартість кредиту складає 6 399 грн., враховуючи проценти за користування кредитом сума складає 9 469 грн. 87 коп.

Додатковою угодою від 22.10.2019 до Договору №79937946 від 12.10.2019 року, сторони домовились збільшити суму кредиту на суму 150 гривень з 20.10.2019 року на строк дії Договору №79937946, на умовах строковості, зворотності, платності.

Згідно графіку розрахунку сукупна вартість кредиту складає 6 549 грн., враховуючи проценти за користування кредитом сума складає 9 682 грн. 12 коп.

Додатковою угодою від 22.10.2019 до Договору №79937946 від 12.10.2019 року, сторони домовились збільшити суму кредиту на суму 450 гривень з 22.10.2019 року на строк дії Договору №79937946, на умовах строковості, зворотності, платності.

Згідно графіку розрахунку сукупна вартість кредиту складає 6 999 грн., враховуючи проценти за користування кредитом сума складає 10 318 грн. 87 коп.

Додатковою угодою від 23.10.2019 до Договору №79937946 від 12.10.2019 року, сторони домовились збільшити суму кредиту на суму 600 гривень з 23.10.2019 року на строк дії Договору №79937946, на умовах строковості, зворотності, платності.

Згідно графіку розрахунку сукупна вартість кредиту складає 7 599 грн., враховуючи проценти за користування кредитом сума складає 11 157 грн. 91 коп.

Додатковою угодою від 18.11.2019 до Договору №79937946 від 12.10.2019 року, сторони дійшли згоди, у зв`язку із неможливістю виконання позичальником умов Договору та на підставі звернення Позивальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором №799037946 від 12.10.2019 року на 30 (тридцять) днів. Починаючи з 17.10.2019 року позичальник спад чує за користування кредитом 1,66 % в день від суми Кредиту згідно даної Додаткової угоди.

На виконання умов Кредитного договору та Додаткових угод, первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку №4149-49XX-XXXX-4329 відповідача на загальну суму 7 600 грн.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1 (Додаток №11).

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 67 від 25.02.2020, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» згідно Договору факторингу 1 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги №67 від 25.02.2020 до Договору факторингу 1 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу №05/0820-01 (далі - Договір факторингу 2) (Додаток №14).

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги №11 від 31.08.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб) (Додаток № 15).

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зі сторони ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно Договору факторингу 2 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги №11 від 31.08.2023 до Договору факторингу 2 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція (Додаток 16).

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу №11/07/25-Е (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 17).

Відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 25 524,90 грн. Враховуючи те, що Реєстр Боржників містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру Боржників, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб) (Додаток № 18).

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників №Б/Н від 14.07.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3 (Додаток №19).

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Позивача згідно Договору факторингу 3 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 14.07.2025 до Договору факторингу 3 (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція (Додаток 20).

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за Кредитним договором становить 25 524,90 грн., яка складається з: 7 598,21 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 14 126,69 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 3 800 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період 14.07.2025 - 26.12.2025.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054ЦКУкраїни встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633ЦКУкраїни публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами ч.1 ст. 638 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Досліджені судом докази підтверджують, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договір відступлення права вимоги на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Таким чином наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» за кредитним договором №799037946 від 12.10.2019, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .

Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №799037946 від 12.10.201, становить 25 524,90 грн., яка складається з: 7 598,21 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 14 126,69 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, яка ним добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд дійшов висновку про її стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованості у частині стягнення за основним зобов`язанням та процентами за користування кредитом, без урахування суми штрафу, у загальному розмірі 21 724,90 гривень.

Щодо строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 257 Цивільного Кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-IX набув чинності 02.04.2020.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено, та наразі не скасовано.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що діяли до 04.09.2025 року, перебіг позовної давності було відновлено, відповідно до Закону №4434-ІХ, суд звертає увагу на те, що у даних правовідносинах строк позовної давності почав обчислюватися із 04.09.2025 року.

Отже, у цих спірних правовідносинах позовна давність в силу пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на момент подання позову (19.09.2025) не спливла.

Правова позиція щодо застосування статті 257 ЦК України та пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.05.2021 у справі № 903/323/20, від 31.05.2022 у справі № 926/1812/21, від 22.06.2022 у справі № 916/1157/21.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат професійну правничу допомогу, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Звертаючись із позовною заявою, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» просило стягнути із ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн., надавши при цьому договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткову угоду №25770918301 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 (акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю .

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст.137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

В силу вищевказаних норм закону, з огляду на те, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із дослідженої платіжної інструкції №48106 від 28.04.2026 судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки в сумі 2 662,40 грн, які, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 274, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ: 42986956, 02175 м. Київ, вулиця Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13) заборгованість за кредитним договором №799037946 від 12.10.2019 року в розмірі 21 724,90 грн. (двадцять одну тисячу сімсот двадцять чотири гривні дев`яносто копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ: 42986956, 02175 м. Київ, вулиця Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко