Постанова № 13689102, 20.01.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2011 р. №2-а-3225/10/1070

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , каб. 1003

час прийняття постанови : 10 год. 45 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі - Пономаренко Б.В.

за участю представника позивача - Ляховець В.М.

представника відповідача - Федорова О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВІТАВА» до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області про визнання дій неправомірними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 7 вересня 2009 року №0000052200-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Компанія «ВІТАВА» звернулось до суду з позовом до ДПІ у м. Славутичі Київської області та просить визнати неправомірними дії ДПІ у м. Славутичі Київської області по застосуванню пені в сумі 206455 грн. 04. коп. та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000052200 від 7 вересня 2009 року.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 30.01.2008 по 26.08.2008 року, за результатами якої складено Акт №804/23/30239245 від 01.09.2009 року. В пункті 3 Акту №804, відповідач зазначив, що перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної операції позивачем за контрактами від 30.01.2008 року №UK -02/2008, від 18.02.2008 року №UK-08/2008, встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року На підставі Акту перевірки позивачу було виставлене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000052200 від 07.09.2009 року, яким позивачу згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 206455 грн. 04 коп.

При оформленні акту перевірки відповідачем грубо порушено, невірно розтлумачено та застосовано норми діючого законодавства, оспорюване рішення не відповідає вимогам закону, вказані позивачем в п. 3.1 Акту порушення валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактами від 30.01.2008 року №UK -02/2008, від 18.02.2008 року №UK-08/2008 суперечать нормам діючого валютного законодавства, як наслідок, неправомірно нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 206455, 04 коп.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позовних вимог з підстав зазначених у письмових запереченнях на позов, просив відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вітава» зареєстроване, як юридичну особу 07.12.1998року Виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №462469, Довідкою АБ №247033 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Статутом ТОВ «Компанія «Вітава».

З 27.08.2009 року по 28.08.2009 року ДПІ у м. Славутичі проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Компанія «Вітава» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 30.01.2008 року по 26.08.2009 року .

Перевіркою встановлено, що згідно з контрактом на придбання обладнання від 30.01.2008 року №UK-02/2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вітава» (покупець) і нерезидентом фірмою «Afros S.p.A.», Італія (продавець), позивач придбав обладнання на умовах поставки DDU м.Славутич. Валюта контракту ЄВРО (EUR) , загальна вартість контракту 206678, 42 Євро.

7 травня 2008 року позивач здійснив авансовий платіж за межі України на рахунок продавця в сумі 31001,76ЄВРО. Граничний термін отримання товару за перераховану валюту становить 03.11.2008 р., митне оформлення товару завершено 06.08.2009 року згідно вантажно-митної декларації типу ІМ -40 №021595.

Товар надійшов на територію України 20.10.2008, що підтверджується відбитком №011904 штампу митниці в міжнародній товарно-вантажній накладній (CMR) «Під митним контролем» №001904, декларація типу ІМ 74 оформлена 31.10.2008 року за №102000001/8/025507. Станом на 11.02.2009 року вантажна митна декларація (ВМД) типу ІМ-40 позивачем не оформлена.

Таким чином, згідно з висновками податкового органу, кількість днів прострочки становить 176 днів (з12.02.2009 року по 06.08.2009року). Сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу євро до гривні (1 EUR = 7,426246 UAH), встановленого Національним банком України на 04.11.2008, а також розміру пені 0,3% від суми заборгованості, становить 121559, 70 грн. (16368, 93 EUR).

Згідно з імпортним контрактом від 18.02.2008 №UK-08/2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вітава» (покупець) і нерезидентом фірмою «LVD Company n.v.», Бельгія (продавець), позивач придбав обладнання на умовах поставки DDU м.Славутич.

14 травня 2008 року позивач здійснив авансовий платіж за межі України на рахунок продавця в сумі 17108,25ЄВРО, граничний термін отримання товару за цим платежем становить 10.11.2008 року. Крім того, 02.07.2008 позивач здійснив ще один авансовий платіж за даним контрактом в сумі 14541,75 ЄВРО, граничний термін отримання товару 29.12.2008 року. Митне оформлення товару завершено 19.05.2009 року згідно вантажно-митної декларації типу ІМ -40 №020896.

Товар надійшов на територію України 12.10.2008 року, що підтверджується відбитком №0342510 штампу митниці в міжнародній товарно-вантажній накладній (CMR) «Під митним контролем». Товар знаходився до 27.02.2009 року на тимчасовому зберіганні під митним контролем на СТЗ відповідно до Акту про розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем СТЗ від 31 жовтня 2008 року за №102000001/2008/300294. З 27.02.2009 року товар знаходився під митним контролем на складі митниці, згідно уніфікованій митній квитанції МД-1 серія КБ №159258 від 27.02.2009 року та №161543 від 20.05.2009 року . Станом на 11.02.2009 року вантажна митна декларація (ВМД) типу ІМ-40 позивачем не оформлена.

Таким чином, згідно з висновками податкового органу, кількість днів прострочки за першим платежем становить 97 дні (з 12.12.2009 року по 19.05.2009 року), за другим - 97 днів (з 12.12.2009 року по 19.05.2009 року),.

За першим платежем (17108,25ЄВРО) сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу євро до гривні (1 EUR = 7,451514 UAH), встановленого Національним банком України на 11.11.2008, а також розміру пені 0,3% від суми заборгованості, становить 38398грн. 40 коп. (5153,10 EUR).

За другим платежем (14541,75 ЄВРО) сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу євро до гривні (1 EUR = 10,9879 UAH), встановленого Національним банком України на 30.12.2008, а також розміру пені 0,3% від суми заборгованості, становить 46496 грн. 94 коп. (4231 грн. 65 коп. ).

За результатами перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог статті 2 Закону України від 23.09.1994року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». На підставі статті 4 вказаного Закону ДПІ у м. Славутичі прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 вересня 2009 року №0000052200, згідно з яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 206455 грн. 04 коп.

Позивач не погодився з зазначеним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та звернувся з первинною скаргою від 08.09.2009 року №454/09 (вхідний №1181/10 від 08.09.2009 року) до ДПІ у м. Славутичі, рішенням якої від 25.09.2009 року №998/10/23-010/2827 залишено без змін рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 вересня 2009 року №0000052200, а скаргу - без задоволення.

25 вересня 2009 року відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000052200/1, яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 206455 грн. 04 коп.

Після цього позивач звернувся з повторною скаргою від 30 вересня 2009 року (вхідний від 07.09.2009 року №1526/10 року) до ДПА в Київській області, за результатами розгляду якої рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 вересня 2009 року №0000052200 - залишено без змін, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 вересня 2009 року №0000052200/1 скасовано.

Не погоджуючись з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 вересня 2009 року №0000052200 позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Закон України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» був прийнятий Верховною Радою України в 1994 році з метою запобігання безпідставному вивезенню валютних цінностей та майна за межі України, у звязку з чим встановлено граничні строки одержання валютної виручки за вивезений товар, в разі його експорту, або одержання товару, в разі здійснення авансового платежу за межі України, а також передбачено відповідальність за порушення вказаних строків у вигляді пені, що нараховується за кожний день прострочення.

Так, статтею 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно із статтею 1 Закону України від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або республік (колишнього) Союзу РСР або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до статті 6 Митного кодексу України, межі митної території України є митним кордоном України, який збігається з державним кордоном України.

Поставкою імпортованого товару як обєкта регулювання Закону 185/94-ВР) і валютного контролю з боку податкових органів при здійсненні імпортних операцій є факт ввезення товару на митну територію України, оскільки норма ст. 2 Закону є імперативною, якою не ставиться надходження в Україну товару в залежність від переходу права власності на товар. Юридичний перехід права власності перебуває за межами валютного контролю.

Відповідно до пункту 1 статті 15 Митного Кодексу України , термін «ввезення в Україну та вивезення з України» означає фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів. Пунктом 3 статті 15 Митного Кодексу України переміщення через митний кордон України визначається як ввезення на митну територію України .

Статтею 43 Митного кодексу України передбачено, що в разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Тобто, якщо ввезений товар фактично перетнув митний кордон України, він підпадає під режим митного контролю і щодо нього здійснюються митні процедури митними органами України. З цього випливає зворотне твердження, якщо товар перебуває під митним контролем (на товаросупровідних документах митницею проставлено штамп «Під митним контролем»), це означає, що товар ввезено в Україну і щодо нього розпочато митні процедури.

Під час судового розгляду судом встановлено і не оспорювалось сторонами, що за контрактом від 30.01.2008 №UK-02/2008 (платіж в сумі 31001,76ЄВРО) та за контрактом від 18.02.2008 №UK-08/2008 (платежі в сумах 17108,25ЄВРО та 14541,75 ЄВРО), товари перетнули кордон України в межах граничного строку. Факти і дати перетину кордону посвідчуються штампами митниці «Під митним контролем», проставленими на товаросупровідних документах, досліджених в судовому засіданні.

Це означає, що факт правопорушення в діях позивача відсутній.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що обчислення строку ввезення товару має тривати до моменту оформлення вантажної митної декларації типу ІМ-40, адже вказана декларація не є виключним доказом факту ввезення товару на митну територію України, який може підтверджуватися й іншими доказами.

Вантажна митна декларація згідно з Положенням «Про вантажну митну декларацію», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року №574 не є єдиним документом виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України та засвідчує надання субєктом ЗЕД права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) або зміну митного режиму щодо цих товарів і підтверджує, а не встановлює права та обовязки зазначених у ВМД осіб, щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі проставляється відтиск штампа «Під митним контролем» (імпорт), виписується провізна відомість митницю повного митного оформлення , на ній проставляється штамп «Під митним контролем» (імпорт) і особиста номерна печатка інспектора митниці на кордоні, через яку вантаж переміщувався . Тобто, перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, на якому проставлено відтиск штампа «Під митним контролем» (імпорт) з відповідною датою, що засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

При цьому , перетин товаром митного кордону України , який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем» з відповідною датою не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України». Який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України ( ст.. 69 Митного Кодексу України) і який підтверджується оформленням ВМД.

Таким чином, імпортний товар вважається таким, що надійшов на територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД.

Та обставина, що позивачем не завершено митне оформлення (не оформлено вантажну митну декларацію типу ІМ-40), що ввезені на митну територію України в межах строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», не утворює правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 4 цього Закону.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду факт того, що позивачем порушено граничні строки ввезення в Україну товарів, що імпортуються на умовах авансового платежу, а висновок про те, що строк має обчислюватись лише до дня оформлення вантажної митної декларації типу ІМ-40, є хибним і не відповідає змісту закону.

За таких обставин, дії податкового органу по нарахуванню пені у сумі 206455 грн. 04 коп. за порушення вимог статті 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є є неправомірними, а рішення Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 7 вересня 2009 року №0000052200 є безпідставним і підлягає скасуванню.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов є таким, що підлягає задоволенню.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВІТАВА» до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області про визнання дій неправомірними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 7 вересня 2009 року №0000052200 задовольнити.

Визнати неправомірними дії ДПІ у м. Славутичі по нарахуванні пені у сумі 206455грн. 04 коп.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 7 вересня 2009 року №0000052200.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: (підпис) Лиска І.Г.

З оригіналом згідно. Суддя:

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 24 січня 2011 року.