Рішення № 136890973, 21.05.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1022/25

номер провадження 2/695/276/26

21 травня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Середи Л.В.,

за участю секретаря с/з Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Золотоніської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ :

У березні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Джирма А.В. звернулася до суду з позовом про визнання права власності на частки нерухомого майна в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги, з урахуванням зміни предмету позову, обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, серед іншого, увійшли 2/3 частин квартири АДРЕСА_1 та 9/25 частин земельної ділянки, загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 7121589401:02:001:0551, яка розташована в с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області.

Позивач вказує, що він є спадкоємцем першої черги за законом і у встановлений статтею 1270 ЦК України строк прийняв спадщину. Однак приватним нотаріусом Шипович Я.І. постановою від 03.08.2022 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Підставою для відмови стало те, що згідно заяви спадкоємця після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке складається з частки житлового будинку та частки земельної ділянки. Однак згідно з Державним реєстром речових прав об`єкт зареєстрований як «квартира», а не «будинок», при цьому частка на земельну ділянку та житловий будинок не визначена.

Позивач вважає таку відмову перешкодою у реалізації його спадкових прав та обґрунтовує свою позицію тим, що розмір часток стверджується інформацією КП «ЧООБТІ» (відповідь на адвокатський запит), згідно з якою у 2002 році за результатами технічної інвентаризації було здійснено перерахунок часток домоволодіння з урахуванням надвірних господарських будівель. За даними БТІ, станом на 01.01.2013 за спадкодавцем та членами її сім`ї обліковувалось 27/50 частин вказаного домоволодіння.

Щодо земельної ділянки вказує, що остання належала спадкодавцю на праві спільної сумісної власності та співвласники земельної ділянки здійснено визначення її часток шляхом нотаріально посвідченої заяви.

Посилаючись на неможливість оформлення спадщини у нотаріальному порядку через розбіжності в об`єктному складі та визначенні часток майна, позивач просить захистити його права шляхом винесення відповідного судового рішення.

За таких підстав позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 11 березня 2025 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Судом було забезпечено сторонам реалізацію їхніх процесуальних прав, зокрема відповідачу було надано строк та роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - право на подання відповіді на відзив та заперечень, а також уточнення позовних вимог.

За результатами виконання завдань підготовчого провадження, ухвалою суду від 03.04.2026 року підготовче засідання було закрито, а справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, скерувала до суду заяву у якій розгляд справи просила проводити за її відсутності та відсутності позивача, позов просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву у якій розгляд справи просив проводити за його відсутності, вирішення позовних вимог поклав на розсуд суду.

З огляду на неявку всіх сторін у справі, суд здійснює розгляд справи на основі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

Частиною 1 та 2 ст. 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Нормами ст. 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження (серія НОМЕР_1 ).

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 11.10.1993 року квартира (приміщення квартири спільного заселення, одноквартирний будинок), яка (ий) знаходиться за адресою АДРЕСА_2 належать на праві приватної власності, спільної/сумісної або часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з даними довідки Золотоніського відділку КП «ЧООБТІ» від 15.07.2020 за №611о, яка видана ОСОБА_2 , станом на 01.01.2013 домоволодіння АДРЕСА_3 зареєстровано у Золотоніському відділку КП «ЧООБТІ» за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане органом приватизації Черкаського управління меліоративних систем 11.10.1993р. розміром частки 27/50. Інша частка, розміром 23/50 належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування частини будинку, посвідченого державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори 27.03.2002р. №1047.

Відповідно до свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис за №41.

Відповідно до рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2017 ОСОБА_3 був чоловіком ОСОБА_2 , яка спадщину після смерті свого чоловіка прийняла, однак не змогла оформити 1/3 частину квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 у зв`язку з відсутністю оригіналів документів, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно. Вказаним рішенням суду, яке вступило в законну силу 31.07.2017 р., визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частини вказаної квартири.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індекс. № 93801249 ОСОБА_2 на підставі рішення суду у справі №695/1388/17 від 18.07.2017 є власником 1/3 частки квартири за адресою АДРЕСА_2

Відповідно до свідоцтва про смерть (серії НОМЕР_3 ) ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено актовий запис за №543.

Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. зареєстровано спадкову справу № 7/2022, копію якої надано на запит суду.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №7/2022, ОСОБА_1 у встановлений законом строк та в належному порядку звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

Отже судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на її майно. Позивач є сином померлої, тобто відносяться до першої черги права на спадкування за законом, який у встановленому законом порядку спадщину прийняв.

Частиною 1 статті 1216 ЦК України регламентовано, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припилися внаслідок його смерті.

Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщину визначений у статті 1219 ЦК України.

З постанови приватного нотаріуса Шипович Я.І. від 03.08.2023 вбачається, що заявник звернувся до приватного нотаріуса з письмовою заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину на його ім`я після смерті матері ОСОБА_2 згідно заяви спадкоємця після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з частки житлового будинку АДРЕСА_3 та частки земельної ділянки, кадастровий номер 7121589401:02:001:0551, розташованої в с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області площею 0,25 гектарів. Згідно наданих спадкоємцем документів частка у праві власності на земельну ділянку та житловий будинок не визначена, а житловий будинок зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як квартира. За так5их обставин, посилаючись на п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 за №296/5 та п. 2 ч. 1 ст. 49 ЗУ «про нотаріат» позивачу відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на частку в житловому будинку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що нотаріусом не було враховано довідку КП «ЧООБТІ» №611о від 15 липня 2020р., де зазначається, що за наявною в матеріалах інвентаризаційної справи №569 інформацією, за даними технічної інвентаризації станом на 30.08.1990 та 26.03.2002р. фактично квартира АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 являють собою відокремлену частину житлового будинку, який складається із двох квартир, що розташовані на земельній ділянці територія якого огороджена парканом, та на земельній ділянці розташовані господарські будівлі, зокрема баня, гараж, літні кухні, сарай, вбиральня. В 2002 році, беручи до уваги, що за вказаною адресою знаходяться не лише квартири в житловому будинку, а й господарські будівлі, з метою впорядкування правовстановлюючих документів до вимог діючого законодавства, здійснено розрахунок часток з урахуванням не лише квартир в будинку, а й надвірних будівель. Тобто, станом на 01.01.2013р. право власності на домоволодіння АДРЕСА_3 зареєстровано у ЧООБТІ за:

- ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (частка 27/50) на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 41.10.1993р.;

- ОСОБА_4 (частка 23/50), на підставі Договору дарування частини будинку, р.№1047 від 27.03.2002р.

Судом встановлено, що об`єктом спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

Зазначений розмір частки (2/3) належав спадкодавцю на праві спільної часткової власності, що підтверджується сукупністю досліджених доказів. Так, первісно вказана квартира була приватизована згідно зі Свідоцтвом про право власності на житло від 11.10.1993 року на трьох членів сім`ї: ОСОБА_3 (батька), ОСОБА_2 (матір) та ОСОБА_1 (сина/позивача), без визначення часток. Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦК України, у разі неотримання згоди на визначення часток, вони вважаються рівними, тобто по 1/3 частці за кожним співвласником. Після смерті батька, ОСОБА_3 , його дружина ОСОБА_2 прийняла спадщину, і рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2017 року у справі № 695/1388/17 за нею було визнано право власності на 1/3 частини вказаної квартири. Таким чином, на момент своєї смерті ОСОБА_2 на законних підставах володіла 2/3 частинами квартири АДРЕСА_4 (власна 1/ НОМЕР_4 частка +$1/3 частка, успадкована після чоловіка), що також підтверджується Витягом з ДРРП № 93801249 від 07.08.2017 року.

Оцінюючи підстави відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, викладені в постанові приватного нотаріуса Шипович Я.І. від 03.08.2023 року, суд зазначає наступне. Наявність у матеріалах інвентаризаційної справи КП «ЧООБТІ» відомостей про перерахунок у 2002 році часток «домоволодіння» (визначення частки сім`ї ОСОБА_5 у розмірі 27/50 з урахуванням надвірних господарських будівель) та реєстрація іншої частини будинку за ОСОБА_4 , не змінює правового статусу спадкового майна як квартири, і не може бути підставою для позбавлення спадкоємця права на спадкування. Проведення технічної інвентаризації та внутрішній розрахунок часток БТІ для впорядкування обліку господарських будівель не припинили право власності спадкодавця на ізольовану квартиру АДРЕСА_4 , правовстановлюючі документи на яку є чинними.

Захист прав спадкоємця у даному випадку можливий шляхом визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку. Позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України), який у встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк прийняв спадщину після смерті матері. Оскільки розбіжності в технічній документації та реєстраційних реєстрах перешкоджають позивачу оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, а його право на спадкування 2/3 частин квартири підтверджено належними правовстановлюючими документами спадкодавця, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання права власності на 9/25 частин земельної ділянки, загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 7121589401:02:001:0551 суд зазначає наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) суд касаційної інстанції дійшов висновку, що кожна особа, чиї права чи інтереси було порушено, має право звернення до суду для їх захисту. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 757/9647/20-ц, провадження № 61-16307св21).

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (див. постанови Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у справі № 910/10683/21, від 10 грудня 2024 року у справі № 910/15208/23, від 18 грудня 2024 року у справі № 924/101/24).

Судом встановлено, що згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 220797113, вказана земельна ділянка зареєстрована за спадкодавцем ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності. Крім того, за даними Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, співвласниками цієї земельної ділянки на праві спільної сумісної власності, окрім спадкодавця, є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України, майно, що перебуває у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч. 1 ст. 368 ЦК України). За змістом ст. 372 ЦК України та ст. 89 Земельного кодексу України, перехід від спільної сумісної власності до спільної часткової власності із визначенням конкретних часток співвласників здійснюється за їхньою взаємною згодою шляхом укладення нотаріально посвідченого договору, право власності за яким підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Надана представником позивача нотаріально засвідчена заява співвласників про визначення часток (де за ОСОБА_1 визначено 9/50, за ОСОБА_6 - 23/50, за спадкодавцем ОСОБА_2 - 9/25), за своєю правовою природою не є договором про поділ майна чи визначення часток у розумінні цивільного та земельного законодавства. Оскільки за життя спадкодавця відповідний договір укладений не був, а зміни щодо визначення часток та припинення режиму спільної сумісної власності не були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав, юридично вказана земельна ділянка залишилась у спільній сумісній власності без визначення часток. Спадкування частки у спільній сумісній власності можливе лише після її виділу в натурі або визначення її розміру в судовому порядку за позовом спадкоємців до інших співвласників майна.

Окрім цього, суд звертає увагу, що вирішення питання про визначення часток у праві спільної сумісної власності безпосередньо стосується майнових прав та інтересів усіх співвласників об`єкта нерухомого майна, зокрема ОСОБА_6 . Захист прав та інтересів однієї особи не може здійснюватися шляхом порушення або ігнорування прав інших осіб. Проте, позивачем у даній справі ОСОБА_6 не була залучена до участі у справі у будь-якому процесуальному статусі (як співвідповідач або третя особа, яка не заявляє самостійних вимог). Вирішення судом спору про право власності на майно, що перебуває у спільній сумісній власності, за відсутності одного зі співвласників є порушенням норм процесуального права та принципу диспозитивності суду. За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання права власності в порядку спадкування на 9/25 частин земельної ділянки є передчасними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають

Керуючись статтями 4, 10, 12-13, 77-81, 141, 259, 263-265, 267-268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Золотоніської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності в порядку спадкування за законом спадщини, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті його матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , на: 2/3 частин квартири АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю, на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 11.10.1993р. (1/3 частки) та на підставі Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18 липня 2017р. по справі №695/1388/17 (1/3 частки), на праві спільної часткової власності.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Середа Л.В.