Ухвала суду № 136889855, 26.05.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/486/26

Провадження № 1-кп/542/77/26

У Х В А Л А

Іменем України

26 травня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілого - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого адвоката - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області: клопотання прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого, клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід з покладенням обов`язків, визначених КПК, клопотання ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 та передачу на поруки, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170010002908 від 09.12.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, Полтавської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, інвалідності не маючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 114-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Новосанжарського районного суду Полтавської області перебувають

матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170010002908 від 09.12.2025 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 114-1 КК України.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 05.06.2026. Обвинувачений ОСОБА_5 утримується в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23».

26.05.2026 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 терміном на 60 днів.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

У клопотанні прокурор посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, що були встановлені при обранні запобіжного заходу до обвинуваченого, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурор зазначив, що більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам, у зв`язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства може їм запобігти, а також гарантувати виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Також у клопотанні зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених кодексу статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-4421 Кримінального України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою). Зважаючи на обставини вчиненого кримінального правопорушення, вважає за недоцільне при постановленні судом ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначення альтернативного запобіжного заходу застави.

26.05.2026 захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_6 подано клопотання, у якому він просить змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід з покладенням на нього обов`язків визначений КПК України. У клопотанні захисник посилається на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), відповідно до якої з перебігом часу ризики (переховування, тиск на свідків, знищення доказів тощо) неминуче зменшуються. Ефективне розслідування з кожним днем зменшує первинні підстави для утримання особи під вартою.

Зазначає, що обвинувачений визнав вину та вказав лише на невідповідність деяких обставин подій, які йому інкримінуються стороною обвинувачення дійсним подіям. 10.04.2026 сторона захисту звернулась до Полтавської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони з клопотанням щодо ініціювання укладення угоди про визнання винуватості. З часу подання відповідного клопотання минуло понад 45 днів, однак жодної відповіді на нього захист не отримав. Вважає, що сторона обвинувачення беззмістовно та бездоказово продовжує тривалий час наполягати на триманні ОСОБА_5 під вартою, ігнорує клопотання сторони захисту та обвинуваченого щодо укладення угоди, що на думку захисника, свідчить про зловживання стороною обвинувачення. Стверджує, що послідовна та належна поведінка обвинуваченого, який визнав вину звернувся з клопотанням про укладення угоди свідчить про наявність підстав для зміни запобіжного заходу на інший більш м`який.

Також 26.05.2026 до суду надійшло клопотання ОСОБА_7 , у якому вона просить змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 та передати його під особисту поруку.? Поручається за виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язується за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. На обґрунтування клопотання посилається на те, що тривалий час проживає однією сім`єю з обвинуваченим без реєстрації шлюбу, працює. Стверджує, що заслуговує на особливу довіру, адже будь-яка негативна процесуальна поведінка обвинуваченого може мати негативні наслідки для неї, а вона є близькою людиною для ОСОБА_5 ..

У судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання, надав пояснення, аналогічні викладеним у ньому, стверджував, що ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу обвинуваченому не втратили своєї актуальності. Проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, а також проти задоволення клопотання про передання обвинуваченого під особисту поруку заперечував, вважає, що такий запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Також, на думку прокурора, ОСОБА_7 не надала суду доказів, які б довели, що вона заслуговує на особливу довіру суду та здатна забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Прокурор вважає, що обвинуваченому при обранні запобіжного заходу можливо визначити заставу, але її розмір має бути в межах 700-800 тис. грн.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 , проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, підтримав, подане ним клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який з підстав наведених у письмовому клопотанні. Крім того зазначив, що обвинувачений вже тривалий час перебуває під вартою, ризики, зазначені прокурором в клопотанні є необґрунтованими, оскільки судом вже проведено допит потерпілого, свідки перебувають в зоні бойових дій, у зв`язку із чим обвинувачений жодним чином впливати на них не зможе. Обвинувачений є військовослужбовцем тому більше користі принесе, перебуваючи на військовій службі. Не заперечує проти задоволення клопотання ОСОБА_7 про особисту поруку Розмір застави, запропонований прокурором у 700-800 тис гривень вважає надмірним і нічим не виправданим.

Обвинувачений в судовому засіданні просив застосувати до нього запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі. Пояснив, що має намір повернутися до проходження військової служби, зазначив, що у його підпорядкуванні перебуває велика кількість людей, які ставляться до нього із повагою. У випадку застосування запобіжного заходу не пов`язаного із позбавленням волі не має наміру переховуватись від суду та зобов`язується виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

ОСОБА_7 у судовому засіданні, подане нею клопотання про особисту поруку підтримала та просила його задовольнити.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши подані клопотання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 3 статті 176 КПК України встановлено, що суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим тримання під вартою.

За змістом положень пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається з обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, що відносяться до тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 12.12.2025 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.03.2026 включно, який продовжено ухвалою слідчого судді по 07.05.2026 та ухвалою суду під час підготовчого судового засідання - до 05.06.2026.

Обґрунтованість підозри була предметом перевірки слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави.

Досліджуючи підстави застосування запобіжних заходів, передбачені статтею 177 КПК України, суд виходить з такого.

Наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що є тяжким, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховуватися від суду.

Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного, що відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду».

Таким чином, судом встановлена актуальність існування ризику можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду.

Перевіряючи наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, що полягає у спробах обвинуваченого впливати на свідків у кримінальному провадженні, суд вважає, що перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_5 , може незаконно впливати як особисто, так і через третіх осіб з числа діючих військовослужбовців, на учасників кримінального провадження, з метою запобігання надання ними правдивих показань, в тому числі з мотивів помсти за надані в ході досудового розслідування показання, чи з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань. Перебування свідків на час розгляду клопотання у зоні бойових дій не може бути перешкодою для впливу на них з боку обвинуваченого. Отже актуальність існування ризику незаконно впливати на свідків, ОСОБА_5 продовжує існувати.

Наявність ризику, передбаченого пунктом 4 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не знайшла свого об`єктивного підтвердження. Посилання прокурора про існування такого ризику не необґрунтовано.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання зазначених ризиків

Особисте зобов`язання є найменш суворим запобіжним заходом з-поміж інших, передбачених статтею 176 КПК України, та не здатне гарантувати належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_7 про передачу обвинуваченого під особисту поруку, слід зазначити, що особиста порука полягає у наданні особами, яких суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу (ч. 1 ст. 180 КПК України).

Особиста порука як запобіжний захід застосовується з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного та його своєчасної участі в кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 2 ст. 180 КПК України кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Особиста порука, як і особисте зобов`язання, належить до тієї категорії запобіжних заходів, у ході яких використовується моральний (психічний) метод впливу на поведінку обвинуваченого під час кримінального провадження. Довіра до поручителя перш за все полягає в усвідомленні суду того факту, що поручитель зможе сприяти досягненню мети запобіжних заходів та виконанню підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Особиста порука основана на довірі до поручителя з боку суду, яка, в свою чергу, ґрунтується на особливих моральних якостях поручителя, його авторитеті, зокрема, для підозрюваного, що робить можливим для поручителя забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та у разі потреби - доставку його до органу розслідування чи в суд на першу вимогу.

У клопотанні ОСОБА_7 посилається на те, що вона з обвинуваченим тривалий час проживає як чоловік та дружина, є близькою людиною для нього. На думку суду, наведені доводи, не є достатніми та не можуть переконати суд, що особа, яка виявила намір бути поручителем володіє таким авторитом для обвинуваченого, що робить можливим забезпечити його належну процесуальну поведінку та у разі потреби - доставку його до суду на першу вимогу. Також доказів, які б переконали суд про її спроможгність здійснювати моральний (психічний) вплив на поведінку обвинуваченого, який здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язківОСОБА_7 не надала, тому у задоволенні клопотання про особисту поруку слід відмовити.

Домашній арешт неможливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_8 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків, а його перебування на свободі надасть йому усі можливості переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, здійснювати тиск на свідків.

За вказаних обставин жодний інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не може забезпечити на теперішній час належну процесуальну поведінку обвинуваченого та дієвість кримінального провадження.

Заперечення захисника обвинуваченого на клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд вважає таким, що не спростовують наявні ризики, тому клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на більш м`який суд відхиляє.

Враховуючи існування доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, враховуючи особу обвинуваченого, вік, стан здоров`я, те, що матеріали провадження не містять будь-яких відомостей про неможливість утримувати обвинуваченого під вартою за станом здоров`я, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах строку, визначеного частиною 1 статті 197 КПК України на 60 днів до 24 липня 2026 року включно.

Відповідно до частин 3, 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.109-1142, 258-2586, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-4421 КК України.

Водночас, суд зазначає, що стороною обвинувачення наявності обставин, які б свідчили про необхідність не визначати розмір застави не доведено. Крім того, прокурор в судовому засіданні визнав за можливе визначити обвинуваченому розмір застави.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України, розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні розміру застави суд враховує наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем НГУ, неодружений, раніше не судимий, за місцем служби характеризується позитивно, має нагороди: медаль "Захисникам Вітчизни" та медаль "Кращий сержант". На думку суду внесення застави в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм частини 3 статті 183 та частини 5 статті 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати за викликом до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, а також з іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину у всіх випадках, крім спільної участі у слідчих та процесуальних діях в межах кримінального провадження № 62025170010002908 від 09.12.2025.

Відповідно до частини 7 статті 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 131, 132, 176-178, 181-186, 193-197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволені клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу на більш м`який та у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу та передачу ОСОБА_5 їй на поруки відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 114-1 КК України, продовжити на строк 60 днів, тобто до 24.07.2026 включно.

Розмір застави визначити у межах 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 266 240 гривень (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЗКПО 26304855, p/p UA 398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

прибувати за викликом до суду за першою вимогою;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим, а також з іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину у всіх випадках, крім спільної участі у слідчих та процесуальних діях в межах кримінального провадження № 62025170010002908 від 09.12.2025.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суд. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та уповноваженій службовій особі ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складений та проголошений 27 травня 2026 року.

Суддя

Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1