Рішення № 136889519, 27.05.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/361/26

Провадження № 2/533/373/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за правилами спрощеного позовного провадження)

27 травня 2026 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді Оксенюк М. М.,

за участю:

секретаря судового засідання Шуліки Л. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

20.04.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.03.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір №1524801 про надання споживчого кредиту «Комфортний» (далі - кредитний договір). Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит в сумі 1500,00 грн, строком на 360 днів.

24 грудня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №24122024, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №1524801.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгованість у загальному розмірі 15600,00 грн, яка складається: 1500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9975,00 - заборгованості за процентами, що нараховані первісним кредитором, 3375,00 грн - заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 90 календарних днів.

Також просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Згідно ухвали суду від 23.04.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Окрім цього задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Позивач у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує. В разі неявки відповідача, прохає постановити заочне рішення (а.с.15).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомила, відзив на позовну заяву до суду не направила.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 29.03.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений договір №1524801 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», який підписаний останньою 29.03.2024 о 13:40:46 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором К369 (а.с.95-99).

Відповідно до п.1.2 Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

У договорі вказано: сума кредиту складає 1500,00 грн, строк кредиту 360 дні (в)(день); періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів; згідно з п.1.5 договору відсоткова ставка фіксована; стандартна процентна ставка -2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту вказаного в п.1.4. договору; знижена процентна ставка 0,010% в день (п.1.3.-1.5. договору).

Відповідно до п.1.8. загальні витрати складають: за стандартною ставкою 13500,00 грн; за стандартною з урахуванням зниженої 12379,50 грн.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 90465,53% річних; за стандартною з урахуванням зниженої 13702,21% річних (п.1.9. договору).

Відповідно до п.1.10 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 15000,00 грн; за стандартною ставкою з урахуванням зниженої % ставки 13879,50 грн

Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 04.01.2025 о 14:06:34 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором М175 та в якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.79-80).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 1500,00 грн шляхом їх перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яка була зазначена ОСОБА_1 при оформленні договору (п.2.1. договору).

Так, із змісту листа надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК» за №2050115-1140 від 15.01.2025 вбачається, що на банківську карту № НОМЕР_1 о 13:41:25 29.03.2024 було перераховано 1500,00 грн. (а.с.89).

Крім того, 27.04.2026 на адресу суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду надійшла відповідь відносно рахунків, відкритих у банку на ім`я ОСОБА_1 , у якій підтверджено факт відкриття рахунку на її ім`я та належність останній картки № НОМЕР_2 на яку 29.03.2024 здійснено переказ коштів на суму 1500,00 грн. (а.с.105).

Таким чином, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало в повному обсязі та надало останній кредит в сумі 1500,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на її платіжну картку № НОМЕР_2 , емітовану в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Разом з тим, відповідач не виконала взятих на себе зобов`язань щодо погашення кредиту та процентів у встановлений строк.

Так, відповідно до розрахунку ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за ОСОБА_1 станом на 24.12.2024 (дата відступлення права вимоги) утворилась заборгованість в розмірі 12225,00 грн, з яких: 1500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9975,00 грн - заборгованість за відсотками (на дату продажу); 750,00 грн заборгованість по штрафам/пені ( а.с.83).

24.12.2024 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №24122024 ( а.с.62-70).

Відповідно до п.3.2-3.4 Договору факторингу, загальна сума прав вимоги, що відступаються за договором 96204174,51 грн. Ціна продажу за договором становить 2159760,91 грн, яку фактор сплачує клієнту 100 % ціни продажу протягом 3 х робочих днів з моменту передачі по акту прийому-передачі реєстру боржників.

За відступлення права вимоги фактор здійснив оплату клієнту в безготівковій формі на рахунок клієнта в загальній сумі 2159760,91 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №6308 від 26.12.2024 (а.с.23).

Згідно з умовами вищезазначеного договору відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором №1524801 від 29.03.2024, що був укладений між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 ..

Даний факт підтверджується реєстром боржників до вказаного Договору факторингу, в якому під порядковим номером 2157 зазначений боржник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , кредитний договір за №1524801 (а.с.87-88).

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на адресу відповідача направлялося повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №1524801 від 29.03.2024, де зазначалося про заміну кредитора у зобов`язанні та порядок погашення заборгованості за кредитним договором. Заборгованість за кредитним договором не погашена (а.с.81).

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Таким чином, за результатами дослідження та оцінки доказів у справі, суд вважає, що позивач отримав від первісного кредитора всі права та обов`язки в грошовому зобов`язанні, зазначені в кредитному договорі №1524801 від 29.03.2024.

Станом на дату укладання договору факторингу №24122024 від 24.12.2024, строк дії договору №1524801 від 29.03.2024 не закінчився.

Нарахування позивачем процентів в розмірі 3375,00 грн за період з 25.12.2024-24.03.2025 (90 днів) суд вважає правомірним (а.с.84-95).

Доказів належного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором відповідачем не надано.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч.3 ст.12, ч.ч.1, 5 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд вважає, що обставини, на які посилається позивач в частині надання кредиту відповідачу та стягнення з останньої тіло кредиту та відсотків за користування кредиту, підтверджуються належними та допустимими доказами, дослідженими судом в судовому засіданні.

Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачем належним чином не виконано зобов`язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимоги позивача, як нового кредитора про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не погоджується з аргументами позивача щодо стягнення штрафних санкцій.

Позивач за кредитним договором №1524801 від 29.03.2024 просить стягнути з відповідача 750,00 грн штрафу.

Однак, суд вважає, що нарахування штрафу у розмірі 750,00 грн позивачем здійснювалося безпідставно з огляду на наступне.

Згідно із п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено по теперішній час.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій, слід відмовити.

Оскільки відповідачем порушено зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, то на підставі статей 525-527, 530, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1524801 від 29.03.2024 в сумі 14850,00 грн, яка складається з: 1500,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 9975,00 грн заборгованість за відсотками (нарахованими первісним кредитором); 3375,00 грн заборгованість за відсотками (нарахованих позивачем за 90 днів позивачем).

Щодо стягнення судових витрат

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 15600,00 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 14850,00 грн, що становить 95,19% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2534,34 грн.

Відповідно до ч.1 та 3 (п.1) ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано: копію договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, укладеного між ТОВ «ФК «ФІНТРАС КАПІТАЛ» та адвокатом Столітній М.М.; копію заявки №17907 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024, копію акта №17907 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 10.12.2024, відповідно до якого витрачено на підготовку позовної заяви 12 годин часу, винагорода адвоката становить 10000,00 грн; ордер на надання правничої допомоги; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №9422/10 на ім`я Столітній М.М. (а.с.20-21, 91-92, 86, 78, 25).

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п.80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15.

Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 14, 19, 76, 141, 247, 274-279, 263-265, 280, 352-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03045, місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, буд.27, приміщення 2), заборгованість за договором №1524801 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 29 березня 2024 року в сумі 14850,00 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок), з яких: 1500,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 9975,00 грн сума заборгованості за відсотками (нарахованими первісним кредитором), 3375,00 грн сума заборгованості за відсотками (нараховані позивачем за 90 календарних днів).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2534,34 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити позивачу, що має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги впродовж тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.М. Оксенюк