Ухвала суду № 136889015, 27.05.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/547/26

381/3166/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Фастів

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12025111460000346, у порядку ст. 303 КПК України,

установила:

У травні 2026 року представник потерпілого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області зі скаргою на постанову слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 3 Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 № 123319-2026 від 18.05.2026 року про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Вимоги скарги заявник обґрунтовує тим, що в провадженні слідчого відділення Відділу поліції № 3 Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12025111460000346, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України. Провадження розпочато за заявою представника потерпілого від 16.09.2025 року щодо незаконного заволодіння належним ОСОБА_3 автомобілем марки «BMW» моделі «730D» (2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 ) шляхом підробки офіційних документів.

12.05.2026 року з метою забезпечення повного, всебічного розслідування представник потерпілого звернувся до слідчого з клопотанням у порядку ст. 220 КПК України, в якому просив: звернутися до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до оригіналів документів (зокрема, договору комісії № 8871/25/1/002806 від 24.07.2025), які перебувають у володінні ТОВ «АВТО ГРИНЯ» (код ЄДРПОУ 45425064); призначити у кримінальному провадженні судово-почеркознавчу експертизу підпису ОСОБА_3 у зазначеному договорі комісії; витребувати з Територіального сервісного центру № 5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонських областях реєстраційні документи, фото- та відеоматеріали щодо перереєстрації вказаного автомобіля на третіх осіб ( ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ).

19.05.2026 року представник отримав оскаржувану постанову слідчого від 18.05.2026 року про повну відмову у задоволенні клопотання.

Заявник вважає цю постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки неотримання додаткових показань потерпілого не звільняє слідчого від обов`язку збирати докази й витребовувати документи, у зв`язку з чим просить скасувати рішення слідчого.

Вказане стало підставою для звернення до суду з цією скаргою.

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 25.05.2026 відкрив провадження за цією скаргою та призначив її до судового розгляду у судовому засіданні за участю сторін на 27.05.2026 о 15 годині 00 хвилин.

Також суд зобов`язав суб`єкта, рішення якого оскаржується, надати слідчому судді до судового засідання матеріали кримінального провадження №12025111460000346 від 30.10.2025 року.

Скаржник та його представник у судове засідання не з`явилися, про місце, день та час розгляду справи повідомлені належним чином, представнику подав до суду заяву про розгляд скарги без його участі та участі його клієнта за наявними у матеріалами.

Фастівське РУП ГУ НП в Київській області на вимогу суду матеріали, що стосуються клопотання не надало, про день судового розгляду повідомлене належним чином, не направило до суду представника для участі у судовому засіданні, причини неявки суду не повідомило.

Оскільки ч. 3 ст. 306 КПК України визначений преклюзивний строк розгляду слідчим суддею такої скарги, вважаю можливим здійснити її судовий розгляд без участі осіб, які належно повідомлені судом про місце, день та час судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Предметом оскарження у цій справі є постанова слідчого слідчого відділення Відділення поліції №3 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 .

З огляду на це слідчий суддя бере до уваги, що правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.

Отже, для вирішення питання про законність та обґрунтованість рішення про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій, слідчий суддя повинен встановити:

- дотримання вимог КПК України під час постановлення такого рішення;

- обґрунтованість підстав для його прийняття.

Щодо процесуальних вимог.

З цього приводу слідчий суддя зазначає, що частиною 3 ст. 110 КПК України передбачено, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Слідчий суддя встановила, що оскаржувана постанова слідчого про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій відповідає формальним вимогам, визначеним законом. У ній слідчий вказав:

-відомості про особу, яка прийняла таке рішення, місце та час його прийняття (вступна частина);

-зміст обставин кримінального провадження, їх оцінку, мотиви для відмови у задоволенні клопотання, з посиланням на норму закону (мотивувальна частина);

-зміст прийнятого рішення (відмову у задоволенні клопотання у зв`язку з тим, що заявник та його законний представник не прибули за викликом до слідчого з метою проведення допиту в якості потерпілого, не встановлені покази заявника та не надано жодних підтверджуючих документів права власності.), порядок оскарження (резолютивна частина).

Це дає підстави вважати, що слідчий дотримався формальних вимог закону під час ухвалення рішення про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій.

Щодо вимоги обґрунтованості рішення слідчий суддя зазначає таке.

Статтею 91 КПК України визначено перелік обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Повноваження слідчого органу досудового розслідування визначені ст. 40 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 цієї статті процесуального закону, слідчий уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій регламентовані ст. 223 КПК України.

Згідно із частинами 1-3 цієї статті, Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.

Відповідно до ч. 6 вказаної процесуальної норми, слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.

Відповідно до ч. 1, ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Зі змісту оскаржуваної заявником постанови слідчого слідчий суддя встановила, що вказане процесуальне рішення мотивоване таким.

25.11.2025 року, 05.12.2025 року та 22.12.2025 на адресу ОСОБА_3 та його законного представника ОСОБА_8 слідчий надсилав повістки про виклик за допомогою оператора поштового зв`язку «Укрпошта».

Дата вручення повісток законному представнику - 01.12.2025 року, 09.12.2025 року та 30.12.2025 року.

На виклик слідчого вказані особи не прибули.

Окрім цього, слідчий неодноразово здійснював виклики цих осіб за допомогою телефонного зв`язку.

В оскаржуваній постанові слідчий з посиланням на висновки Європейського суду з прав людини зазначив про те, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення слухання

З урахуванням цього слідчий виснував, що наведені у клопотанні обставини не дають підстав для проведення необхідних слідчих дій, оскільки заявник та його законний представник не прибули за викликом до слідчого з метою проведення допиту в якості потерпілого, не встановлені покази заявника та не надано жодних підтверджуючих документів права власності.

З огляду на вказане слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова слідчого не є такою, що прийнята на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин кримінального провадження.

Статтею 2 КПК України визначено, що одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно зі ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов`язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Статтею 91 КПК України встановлено перелік обставин, які підлягають доказуванню кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається за загальним правилом на слідчого та прокурора.

Згідно із ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, зокрема, слідчий, прокурор, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Отже, наведені приписи кримінального процесуального законодавства передбачають, що рішення про задоволення клопотання про вчинення процесуальної дії чи відмову у його задоволенні може бути прийняте лише у результаті проведення ефективного, повного та всебічного досудового розслідування.

Крім цього, слідчий суддя наголошує, що на стадії досудового розслідування закон не вимагає від заявника доведення усіх обставин кримінального правопорушення або надання повного обсягу доказів, достатніх для остаточного підтвердження відповідних фактів.

Натомість після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на орган досудового розслідування покладається обов`язок вжити всіх передбачених законом заходів для перевірки повідомлених обставин, встановлення фактичних даних, витребування документів, отримання відомостей із державних органів, установ та організацій, а також проведення інших процесуальних дій, спрямованих на повне, всебічне та неупереджене дослідження обставин кримінального провадження.

Сам по собі факт неприбуття заявника чи його законного представника за викликом до слідчого не може розцінюватись як обставина, що унеможливлює здійснення досудового розслідування або звільняє слідчого від виконання визначених законом повноважень.

КПК України не ставить проведення слідчих (розшукових) дій у залежність виключно від факту проведення допиту потерпілого чи отримання його пояснень.

Значна частина процесуальних дій за своєю природою не потребує обов`язкової участі заявника та може бути проведена незалежно від його явки, зокрема шляхом витребування документів, отримання інформації з відповідних реєстрів та установ, допиту інших осіб, огляду, тимчасового доступу до речей і документів, направлення запитів та виконання інших дій, необхідних для перевірки викладених у заяві відомостей.

Водночас, слідчий суддя враховує, що зміст поданого заявником до слідчого органу клопотання свідчить про те, що він просить вчинити процесуальні дії з метою вилучення документів, які перебувають у володінні третіх осіб (ТОВ «АВТО ГРИНЯ» та ТСЦ № 5142), задля повного та всебічного встановлення обставин кримінального провадження.

Оцінюючи вказані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що у слідчого була наявна процесуальна можливість задовольнити клопотання без здійснення слідчих дій, на які заявник не з`явився.

Кримінальний процесуальний закон розмежовує різні джерела доказів та способи їх отримання.

Проведення допиту потерпілого (ст. 224 КПК України) та отримання тимчасового доступу до речей і документів (ст. 159, 160 КПК України) є незалежними одна від одної процесуальними діями.

Оскільки у заяві про злочин заявник вказав індивідуальні ідентифікаційні ознаки автомобіля BMW (номер кузова НОМЕР_1 ), слідчий ОСОБА_5 мала достатньо даних та правових підстав для направлення запитів до відповідних установ, а також у разі необхідності формування клопотань до суду, не ставлячи виконання цього свого обов`язку у залежність від факту з`явлення особи на допит.

З огляду на вказане слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи скаржника про те, що наведені в оскаржуваній постанові мотиви фактично свідчать про перекладання слідчим свого обов`язку зі збирання та витребування доказів на заявника, що суперечить засадам кримінального провадження, принципу офіційності та змісту процесуальних обов`язків слідчого.

Такий підхід не відповідає завданням кримінального провадження, оскільки замість забезпечення належної перевірки повідомлених обставин орган досудового розслідування фактично самоусунувся від виконання покладених на нього функцій, обмежившись формальним посиланням на відсутність окремих документів та непроведення допиту заявника.

З огляду на викладене, оскаржувана постанова не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, оскільки прийнята без належної перевірки обставин, викладених у заяві про кримінальне правопорушення, та без вчинення всіх необхідних слідчих і процесуальних дій, спрямованих на повне, всебічне та неупереджене дослідження обставин кримінального провадження.

Станом на день розгляду скарги слідчим суддею суб`єкт, рішення якого оскаржується, не надав до суду докази протилежного та не надіслав матеріали кримінального провадження на вимогу суду.

З огляду на вказане приходжу до висновку про невиконання суб`єктом, рішення якого оскаржується, вимог КПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування слідчий суддя може постановити ухвалу про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора.

Підсумовуючи усе викладене, слідчий суддя доходить висновку, що прийняте слідчим рішення є таким, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а тому наявні правові підстави для його скасування.

Керуючись статтями 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

Задовольнити повністю скаргу представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12025111460000346, у порядку ст. 303 КПК України.

Скасувати постанову слідчого слідчого відділення ВП №3 Фастівського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 про відмову в задоволенні заявленого клопотання від 18.05.2026 року.

Зобов`язати слідчого слідчого відділення Відділення поліції № 3 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 або інших слідчих з групи слідчих, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025111460000346, повторно розглянути клопотання про вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12025111460000346 від 17.09.2025 поданого 12.05.2026 року Адвокатським бюро «Євгена Бойка» в інтересах ОСОБА_3 .

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, та суб`єкту, рішення якого оскаржується.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала складена та проголошена 27.05.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_10