Ухвала суду № 136888964, 26.05.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кп/381/271/26

381/4129/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року місто Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

провівши судове засідання у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202511131000706 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст. 310 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся з клопотанням про продовження раніше обраного запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою строком на 60 днів, строк дії якого спливає 05 червня 2026 року, посилаючись на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років. Зважаючи на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вважає, що запобіжні заходи, не пов`язані з позбавленням волі, не здатні забезпечити дієвість кримінального провадження та запобігти ризикам, передбаченим пп. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від суду, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі може бути підставою та мотивом до втечі, також може бути підставою та мотивом вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказуючи на необґрунтованість прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Через канцелярію суду подав клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без внесення застави на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, обґрунтовуючи його тим, що обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , одружений з ОСОБА_7 , має на утриманні дитину з інвалідністю ОСОБА_8 , 2016 р.н. та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час проведення досудового слідства і розгляду в суді першої інстанції ОСОБА_4 обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту під час якого жодних порушень покладених на нього обов`язків ОСОБА_4 порушено не було. Крім того, ОСОБА_7 на даний момент вимушена самостійно займатися вихованням та утриманням двох малолітніх дітей. З метою належного утримання дітей ОСОБА_7 має можливість влаштуватись на роботу, проте потрібно щоб в цей час хтось знаходився вдома з двома дітьми, що може робити ОСОБА_4 , якщо йому оберуть запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про заявлені клопотання дійшов висновку про наступне.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою (чи продовження такого тримання) судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі обґрунтованість підозри, суспільну небезпечність тяжкого злочину, який інкримінується обвинуваченій, дані про її особу, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Суд зазначає, що тяжкість покарання слід оцінювати з урахуванням принципу презумпції невинуватості особи, а також рішення Європейського суду з прав людини від 01 червня 2006 року у справі «Мамедова проти Росії», де зазначено, що хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу подальшого позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою обвинуваченого у правопорушенні особи, така особа завжди має бути звільнена після затримання і перебувати на волі до початку судового розгляду її справи (рішення Суду у справі «Вемгофф проти Німеччнини).

Зазначені прокурором у клопотанні обставини свідчать про існування в зазначеному кримінальному провадженні ризику можливого переховування обвинуваченого від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, проте не доведено стороною обвинувачення, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належного виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків.

Водночас, суд вважає, що прокурором не доведено існування в даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання: АДРЕСА_1 , одружений з ОСОБА_7 , має на утриманні дитину з інвалідністю ОСОБА_8 , 2016 р.н. та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає, що для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, запобігання ризикам передбаченим у ч. 1 цієї статті, враховуючи наявність у нього постійного місця проживання, стійкі соціальні зв`язки, суд вважає, що саме запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та в подальшому цілодобово не відлучатись з місця проживання, якщо це не пов`язано з обов`язком з`являтись за викликом суду; з`являтися до суду за першим викликом, і у призначений час; утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, у сукупності здатні забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, вказаним у ст. 177 КПК України, та встановлених судом, тобто вказаний запобіжний захід буде відповідати меті його застосування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 314-316, 369-372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Обвинуваченому ОСОБА_4 змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 місяці, тобто до 26 липня 2026 року включно.

Строк дії ухвали суду про запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, обчислювати з 26 травня 2026 року до 26 липня 2026 року, включно.

Обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити з-під варти в залі суду негайно та зобов`язати невідкладно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

1) прибувати за викликом до суду;

2) цілодобово перебувати за місцем реєстрації та проживання, не відлучатись без дозволу суду та за виключенням випадків необхідності прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога»;

3) утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

4) безперешкодно впускати до свого житла працівників органів внутрішніх справ та надавати їм усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Виконання даної ухвали покласти на Фастівське РУП ГУ НП в Київській області, контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_10