Ухвала суду № 136888415, 27.05.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"27" травня 2026 р. Справа № 754/4518/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,

встановив:

17.03.2026 року позивач звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.

25.03.2026 року ухвалою Деснянського районного суду міста Києва вказану цивільну справу передано за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.

07.05.2026 року матеріали цивільної справи надійшли до Вишгородського районного суду Київської області.

12 травня 2026 року вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ЦПК України, у зв`язку з чим ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали. Одночасно позивачу було роз`яснено, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та підлягатиме поверненню.

Позивачу необхідно було усунути такі недоліки позовної заяви: уточнити позовні вимоги та зазначити, яке саме право порушене, не визнається або оспорюється; обґрунтувати наявність спору між сторонами та надати відповідні докази; зазначити мету встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини; надати докази неможливості встановлення такого факту у позасудовому порядку або докази його оспорювання іншими особами; визначити належне коло учасників справи; подати копії позовної заяви та доданих документів відповідно до кількості учасників справи; надати докази направлення документів іншим учасникам справи; надати належні докази сплати судового збору; подати позовну заяву у новій редакції відповідно до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

25.05.2026 року позивачем подано заяву та надано докази сплати судового збору у визначеному судом розмірі.

Разом з тим, інші недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, усунуті не були. При цьому позивачем не зазначено причин невиконання вимог ухвали суду та не наведено жодних обставин, які б об`єктивно унеможливлювали усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням процесуальних дій.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Разом із тим Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати допустимим процесуальним обмеженням.

ЦПК України чітко розмежовує стадії цивільного процесу, зокрема стадію відкриття провадження у справі. У даному випадку провадження у справі відкрито не було, оскільки позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недодержанням вимог статей 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, така заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у рішенні у справі «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, відповідно до якої нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками процесу перешкодам для руху справи є порушенням вимог статті 6 Конвенції.

Крім того, Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що встановлення процесуальних вимог до форми та змісту заяв не є обмеженням права на судовий захист, а повернення заяв, оформлених без дотримання вимог закону, саме по собі не свідчить про порушення права особи на доступ до правосуддя.

Суд наголошує, що у даному випадку повернення позовної заяви не є проявом надмірного формалізму чи обмеженням доступу до правосуддя, а спрямоване на забезпечення принципів юридичної визначеності, диспозитивності та рівності учасників процесу перед законом і судом.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у встановлений судом строк не усунуто недоліки позовної заяви у повному обсязі, а також не наведено причин чи обставин, які перешкоджали виконанню вимог ухвали суду, позовна заява відповідно до статті 185 ЦПК України підлягає поверненню позивачу та вважається неподаною.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.

Тому, позовна заява в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає поверненню, що в свою чергу жодним чином не є перешкодою у доступі до правосуддя, тобто повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст.ст. 185, 353-354 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини про встановлення факту, що має юридичне значення вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.В. Олійник