Ухвала суду № 136888411, 27.05.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"27" травня 2026 р. Справа № 363/5351/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

представника заявника (ВКЗ) Портнова М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді заяву представника FINGROW DEBTS Spolka z o.o. w Warszawie - адвоката Портного Миколи Івановича про роз`яснення рішення суду,

встановив:

20 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про роз`яснення судового рішення, посилаючись на те, що з належним чином засвідченого перекладу рішення вбачається, що заочним рішенням XV Господарського відділу Варшавського районного суду від 14 березня 2024 року у справі № XV GC 2278/21 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь FINGROW DEBTS Spolka z o.o. w Warszawie 25 648,07 злотих (двадцять п`ять тисяч шістсот сорок вісім злотих сім грошів) з річними відсотками згідно з чинним законодавством за період від 20 травня 2019 року до дня оплати, а також 3 782,74 злотих (три тисячі сімсот вісімдесят два злотих сімдесят чотири гроші) з річними відсотками згідно з чинним законодавством за неустойку за період від дня набрання рішенням законної сили до дня оплати щодо повернення судових витрат. В ухвалі Вишгородського районного суду Київської області від 16.12.2024 року про надання дозволу на примусове виконання рішення суду відсутні будь-які зазначення щодо можливості або неможливості виконання рішення іноземного суду в частині стягнення річних відсотків, що, на думку заявника, створює ризик неоднакового тлумачення та перешкоджає належному і повному виконанню рішення Варшавського районного суду від 14 березня 2024 року у справі № XV GC 2278/21. Заявник посилається, що питання здійснення фактичного розрахунку та стягнення річних відсотків належить до компетенції органів державної виконавчої служби або приватного виконавця. У зв`язку з цим заявник вважає за необхідне звернутися із відповідним клопотанням, оскільки таке роз`яснення суду є необхідним для забезпечення повного виконання рішення, а також для уникнення можливих перешкод у діяльності державного чи приватного виконавця. Надання такого роз`яснення, на думку заявника, не змінює змісту ухваленого рішення, але усуває його незрозумілість у частині обсягу стягнення.

Позиції учасників справи.

Представник заявника Портний М.І. в судовому засіданні підтримав заяву, просив суд її задовольнити, роз`яснити порядок нарахування в частині стягнення річних відсотків на стадії виконання.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції Вишгородського районного суду Київської області, трекінгом поштових відправлень АТ «Укрпошта», поштовими відправленнями з відміткою про повернення «адресат відсутній», а також оголошеннями про виклик до судового засідання на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони по справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що заочним рішенням XV Господарського відділу Варшавського районного суду від 14 березня 2024 року у справі № XV GC 2278/21 за позовом FINGROW DEBTS Spolka z o.o. w Warszawie до ОСОБА_2 про стягнення на користь FINGROW DEBTS Spolka z o.o. w Warszawie 25 648,07 злотих (двадцять п`ять тисяч шістсот сорок вісім злотих сім грошів), а також 3 782,74 злотих (три тисячі сімсот вісімдесят два злотих сімдесят чотири гроші) у якості судових витрат.

Згідно із завіреним перекладом з польської мови заочного рішення XV Господарського відділу Варшавського районного суду від 14 березня 2024 року у справі № XV GC 2278/21, зазначене судове рішення є остаточним та підлягає виконанню з 03 квітня 2024 року.

Відповідно до клопотання представника FINGROW DEBTS Spolka z o.o. w Warszawie Портного Миколи Івановича про надання дозволу на примусове виконання на території України заочного вироку Господарського відділу Варшавського районного суду Республіки Польща про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за заочним рішенням (вироком) XV Господарського відділу Варшавського районного суду від 14 березня 2024 року у справі №XV GC 2278/21 за позовом FINGROW DEBTS Spolka z o.o. w Warszawie до ОСОБА_2 про стягнення на користь FINGROW DEBTS Spolka z o.o. w Warszawie 25648,07 злотих (двадцять п?ять тисяч шістсот сорок вісім злотих сім грошів), а також 3782,74 злотих (три тисячі сімсот вісімдесят два злотих сімдесят чотири гроша) у якості судових витрат.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16 грудня 2024 року клопотання представника FINGROW DEBTS Spolka z o.o. w Warszawie Портного Миколи Івановича про надання дозволу на примусове виконання на території України заочного рішення Господарського відділу Варшавського районного суду Республіки Польща про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 задоволено. Надано дозвіл на примусове виконання заочного рішення XV Господарського відділу Варшавського районного суду від 14 березня 2024 року у справі № XV GC 2278/21, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь FINGROW DEBTS Spolka z o.o. w Warszawie 262 938 (двісті шістдесят дві тисячі дев`ятсот тридцять вісім) гривень 88 копійок, що станом на день постановлення ухвали становить еквівалент 25 648,07 злотих (двадцять п`ять тисяч шістсот сорок вісім злотих сім грошів), а також 38 779 (тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят дев`ять) гривень 89 копійок, що становить еквівалент 3 782,74 злотих (три тисячі сімсот вісімдесят два злотих сімдесят чотири гроші) у якості судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Базелюка Ю.В. на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 16.12.2024 року залишено без задоволення, а ухвалу Вишгородського районного суду Київської області без змін.

Застосовані норми права.

Відповідно до статті 271 ЦПК України роз`яснення судового рішення можливе за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Згідно з ч. 10 ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду, а саме приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Мотиви і висновки суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що заявником при зверненні до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не було заявлено вимоги щодо надання дозволу на примусове виконання зазначеного рішення в частині стягнення річних відсотків.

Відповідно до статті 271 ЦПК України роз`яснення судового рішення допускається виключно у випадку, коли воно є незрозумілим, що ускладнює або унеможливлює його виконання, за умови, що таке роз`яснення не змінює суті ухваленого рішення і не виходить за межі предмета судового розгляду.

Судом встановлено, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16 грудня 2024 року надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення іноземного суду та визначено суму, що підлягає стягненню в національній валюті, з урахуванням її еквівалента в іноземній валюті.

Як убачається зі змісту зазначеної ухвали, судом було надано дозвіл на примусове виконання заочного рішення XV Господарського відділу Варшавського районного суду від 14 березня 2024 року у справі № XV GC 2278/21 та визначено суму, що підлягає стягненню в гривневому еквіваленті станом на день постановлення ухвали.

Разом з тим, зі змісту належним чином засвідченого перекладу вбачається, що рішенням іноземного суду також присуджено стягнення річних відсотків на суму основного боргу за період від 20 травня 2019 року до дня оплати, а також річних відсотків на суму судових витрат за період від дня набрання рішенням законної сили до дня оплати.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що при зверненні із клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду заявником не порушувалося питання про надання дозволу на його примусове виконання в частині стягнення річних відсотків, визначених рішенням іноземного суду.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду він вирішує виключно ті вимоги та в тому обсязі, з якими звернувся заявник, та не може виходити за межі поданого клопотання. Оскільки питання щодо надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в частині стягнення річних відсотків заявником не ставилося, суд у цій частині рішення не ухвалював, і відповідний предмет не був охоплений судовим розглядом.

Таким чином, зазначене питання не було предметом судового розгляду під час вирішення клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, а відповідно не було вирішене судом у резолютивній частині ухвали.

Посилання заявника на те, що питання нарахування річних відсотків може бути врегульоване на стадії виконавчого провадження, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до пункту 10 частини першої статті 264 ЦПК України суд при ухваленні рішення визначає, зокрема, спосіб та порядок його виконання в межах заявлених вимог. Водночас під час розгляду клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду суд вирішує це питання виключно в межах заявленого заявником обсягу вимог.

Як убачається з матеріалів справи, заявник не просив про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в частині стягнення річних відсотків, у зв`язку з чим суд при вирішенні цього клопотання не мав правових підстав виходити за межі заявленого обсягу вимог.

За змістом статті 271 ЦПК України роз`яснення судового рішення не може підміняти собою перегляд судового рішення, зміну його змісту або вирішення питань, які не були предметом судового розгляду.

Фактично доводи заявника зводяться до необхідності додаткового уточнення порядку виконання рішення іноземного суду, що виходить за межі інституту роз`яснення судового рішення, оскільки призвело б до доповнення змісту ухвали новими положеннями.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення. Ухвала суду є зрозумілою, не містить неоднозначностей та не потребує додаткового тлумачення, а доводи заявника фактично зводяться до вирішення питання, яке не було предметом розгляду, у зв`язку з чим у задоволенні заяви слід відмовити.

Водночас суд роз`яснює, що відсутність у резолютивній частині ухвали положень щодо надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в частині стягнення річних відсотків не позбавляє заявника права звернутися до суду у встановленому законом порядку з окремим клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в цій частині.

Керуючись статтями 258261, 271 ЦПК України, суд,

постановив:

У задоволенні заяви представника FINGROW DEBTS Spolka z o.o. w Warszawie Портного Миколи Івановича про роз`яснення ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 16 грудня 2024 року у справі за клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.В. Олійник