Рішення № 136887721, 27.05.2026, Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 279/1877/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

під головуванням судді Піщуліної І.С.,

з секретарем Ярошенко В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулось з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором в сумі 10800 гривень, з яких: 3000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 4200 гривень заборгованість за процентами, 600 гривень заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, 3000 гривень відсотки, нараховані по статті 625 ЦК України.

Свої вимоги мотивує тим, що 26 вересня 2025 року між сторонами було укладено в електронній формі кредитний договір, за умовами якого останній отримав у кредит грошові кошти в сумі 3000 гривень. Позивач зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, натомість відповідач обов`язок щодо погашення заборгованості за кредитом не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у вищезазначеній сумі.

Ухвалою суду від 01 травня 2026 року було відкрито провадження у цій цивільній справи та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, представник позивача просить проводити розгляд справи без його участі, відповідач про причину неявки не повідомив.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 26 вересня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір №26.09.2025-100001579 (далі - Договір), згідно з яким останньому надано кредит у сумі 3000 гривень на 140 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 12 лютого 2026 року, з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1% за один день користування кредитом. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 600 гривень. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 7910,15%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 6668 гривень 14 копійок. Загальні витрати за споживчим кредитом 3668 гривень 14 копійок (пункти 1, 2, 3, 4, 6, 7, 14 Заявки кредитного договору).

Пунктом 3.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (Оферта) передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Відповідно до пункту 4.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (Оферта) кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб надання коштів: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4790-72ХХ-ХХХХ-9071.

Пунктом 4.3. Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (Оферта) передбачено, що днем надання кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитора, позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.

Згідно з пунктом 10.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (Оферта) договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем в інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації в інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року (ів).

Відповідно до пункту 11.5 Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (Оферта) позичальник підтверджує, що вказаний ним для перерахування коштів платіжний засіб/поточний рахунок належить виключно позичальнику на законних підставах, право на його використання не зупинене, не припинене, не обмежене іншим чином, платіжний засіб не є втраченим, безперешкодно використовується виключно позичальником.

Зазначене підтверджується копіями Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (Оферта), Заявки кредитного договору №26.09.2025-100001579 (кредитної лінії), Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №26.09.2025-100001579 (кредитної лінії), які оформлені 26 вересня 2025 року, складають електронний кредитний договір, а також були підписані відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора Е749, відправленого на його номер телефону НОМЕР_1 (а.с.14-20).

26 вересня 2025 року позивач перерахував відповідачу на вказаний ним у заявці номер картки № НОМЕР_2 кошти за договором №№26.09.2025-100001579 у сумі 3000 гривень в системі iPay.ua, що підтверджується листом товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» №1-1303 від 13 березня 2026 року (а.с.21).

З розрахунку позивача (а.с.29-30) вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором №26.09.2025-100001579 становить 10800 гривень, з яких: 3000 гривень основний борг, 4200 гривень заборгованість за процентами, 600 гривень заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, 3000 гривень відсотки, нараховані по статті 625 ЦК України.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пунктом 6 частини 1 статті 3 цього Закону обумовлено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отож електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі було укладено кредитний договір в електронній формі, за яким позивач виконав усі взяті на себе зобов`язання, натомість відповідач порушив договірні зобов`язання по сплаті заборгованості за кредитним договором й має сплатити позивачу заборгованість за тілом кредиту, процентами за користування ним та комісією.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача відсотків, нарахованих за статтею 625 ЦК України, суд зважає на пункт 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України N 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває на цей час.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, підстави для нарахування та стягнення з відповідача за статтею 625 ЦК України відсутні, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому суд вважає безпідставними посилання представника позивача на те, що кредитний договір з відповідачем був укладений після набрання чинності змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому вимога позивача про стягнення відсотків за статтею 625 ЦК України є правомірною, з огляду також на те, що Закон України «Про споживче кредитування» є спеціальною нормою, а тому має перевагу над Цивільним кодексом України, яка регулює лише загальні питання щодо правових норм та організаційних засад споживчого кредитування, зважаючи на те, що відсутні підстави вважати, що між положеннями Закону України «Про споживче кредитування» та статтею 625 ЦК України існує правова колізія, оскільки застосування статті 625 ЦК України у спірних правовідносинах має здійснюватися з урахуванням спеціальних положень законодавства та обмежень, установлених пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Тож позов слід задовольнити частково.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 2662 гривні 40 копійок, в порядку статті 141 ЦПК України вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог (72,22%) у сумі 1922 гривні 79 копійок.

Керуючись статтями 3, 10, 141, 259, 263, 265, 273, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором 26.09.2025-100001579 від 26 вересня 2025 року у сумі 7800 гривень, з яких: 3000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 4200 гривень заборгованість за процентами, 600 гривень заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору у сумі 1922 гривні 79 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул.Саксаганського, 133-А, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37356833.

Представник позивача: Мохир Ярослав Вікторович, місце перебування: вул.Саксаганського, 133-А, м. Київ, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повне рішення суду складено 27 травня 2026 року.

Суддя: Ірина ПІЩУЛІНА