Рішення № 136887691, 26.05.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2966/25

Провадження № 2/935/458/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 травня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Рибнікова М.М.,

секретаря судового засідання Бондаренко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в м. Коростишів цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ», в інтересах якого діє представник Кудіна А. В., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 19695 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.12.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит №8481663, за умовами якого Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю відсотки за користування кредитом та комісію за надання кредиту. Позичальником було виконано умови договору та надано ОСОБА_2 грошові кошти у кредит у сумі 6500, строком кредитування 30 днів, однак останній умови договору не виконав та кредитні кошти не повернув.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/03/25 та додаткову угоду до нього №4 від 27.05.2025, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором позики №8481663, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до реєстру боржників №5 до договору факторингу №27/03/25 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8481663 в сумі 19695 грн, з яких 6500 грн загальна сума боргу по тілу кредиту, 12675 грн сума заборгованості за пенею, та заборгованість за комісією 520 грн. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи позивач та представник позивача були повідомлені у встановленому законом порядку. В прохальній частині позовної заяви, зазначено, що розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги до відповідача просить задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву до суду не направив, пояснень , клопотань не подавав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідив матеріали справи на засадах змагальності та в межах позовних вимог та дійшов наступного висновку.

24.12.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №8481663 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором 554771.

Відповідно до умов Договору сума (загальний розмір) кредиту складає 6500,00 грн., строк кредитування - 30 днів, процентна ставка на день 0,01 % , фіксована, комісія за надання кредиту 29.71 % від суми кредиту, що складає 1931,15 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 2617,16 %.

Згідно умов договору кредитні кошти надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , яка зазначена відповідачем у договорі, як електронний платіжний засіб.

Умовами договору визначено порядок обчислення (нарахування) процентів, визначена пролонгація строку кредиту.

Відповідачем також підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 554771 таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, яка є додатком № 1 до договору про надання коштів у кредит №8481663 від 24.12.2024.

Відповідно до довідки №КД-000085466/ТНПП від 17.11.2025 ТОВ «ФК «Фінекспрес», 24.12.2024 перераховано кошти на платіжну картку № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_3 , у сумі 6500 грн, номер платежу - 153fccbc-6614-4bc6-8a7d-9ed81599c216.

27 березня 2025 року між між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/03/25, а 27.05.2025 додаткову угоду до нього №4. Відповідно до умов цього договору ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги боржників , відповідно до реєстру, у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №8481663 в сумі 19695 грн, з яких 6500 грн загальна сума боргу по тілу кредиту, 12675 грн сума заборгованості за пенею, та заборгованість за комісією 520 грн.

Із платіжного доручення №723 від 30.05.2025 вбачається, що позивачем згідно договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 було здійснено оплату за відступлення права вимоги на рахунок ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» .

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до частини першої-другої статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до положень статей 5,15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Зі змісту статей 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід`ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України«Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11Закону України«Про електронну комерцію»).

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України"Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі.

Відповідно до пункту 1 ч.1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07 грудня 2000 року "Про банки і банківську діяльність", у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

З частини першої статті 1077 ЦК України та частини п`ятої статті 5 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вбачається, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 Цивільного кодексу України), фактора, яким може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (провадження №12-97гс18).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, є фінансовою компанією та має право здійснювати фінансові послуги, зокрема надавати послуги факторингу без отримання ліцензії та/або дозволів відповідно до законодавства.

Отже, позивач набув право вимоги до відповідача за вище вказаним кредитним договором на законних підставах.

З приводу стягнення заборгованості за кредитними договорами, суд дійшов до наступного.

Як було вище зазначено, на підставі укладеного договору №8481663 від 24.12.2024 відповідачу було надано суму кредиту - 6500 грн. і даний факт відповідачем не заперечується.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до частини другої статті 89 ЦПК жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проте, відповідач свої обов`язки за договором №8481663 не виконав. На день розгляду справи відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б спростовували факт отримання ним кредитних коштів, а також про виконання свого обов`язку по сплаті заборгованості за користування кредитом, а тому в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та комісією за надання кредиту .

Щодо питання про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею у розмірі 12675 грн, яка нарахована за період з 23.01.2025 по 03.03.2025 суд виходить з наступного.

Згідно пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з пені в розмірі 12675,00 грн, яка нарахована за період з 23.01.2025 по 03.03.2025 слід відмовити.

Враховуючи наведене із відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість у сумі 7020,00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 6500 грн, - комісія за надання кредиту 520 грн.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому статтею 141 ЦПК України відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, так як позов задоволено частково, а саме в загальному розмірі 7 020,00 грн. з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір пропорційно до задоволених вимог, а саме в розмірі 863,43 грн.

На підставі та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 258, 259, 264-265, 268, 273, 274-279, 354-355, ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 7020,00 грн. (сім тисяч двадцять) гривень .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 863 грн 43 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Місцезнаходження позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Місце реєстрації проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Суддя М.М. Рибнікова