Постанова № 136887374, 27.05.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7815/26

Категорія 156

3/295/1925/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника адвоката Довганя В.С.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

26.04.2026 о 01 год. 35 хв. у м. Житомирі, по вул. Покровська, 96, ОСОБА_1 керував електросамокатом Ecos, серійний номер 2455, у стані алкогольного сп`яніння, при цьому огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 ARHF0022, результат становить 1.07 проміле. ОСОБА_1 відсторонено від керування самокаом шляхом його зупинки у безпечному місці. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, посилаючись на те, що він не керував електросамокатом, а також були відсутні підстави для його зупинки.

Захисник Довгань Б.С. просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, про що надав відповідне клопотання. Зазначив про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та безпідставність його зупинки.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, вивчивши зміст письмового клопотання адвоката Довганя Б.С., дослідивши матеріали справи, відтворивши долучений до протоколу відеофайл, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.

Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп`яніння.

За змістом п. 2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 266 КУпАП та п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкції), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Тобто, якщо у поліцейського виникла обґрунтована підозра про перебування особи, яка керує транспортним засобом, у стані сп`яніння, він має право направити цю особу для проведення відповідного огляду.

На основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 650209 від 26.04.2026, тестом № 1597 від 26.04.2026, результат якого становить 1,07%, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовані ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.04.2026, відтвореним відеозаписом та іншими матеріалами справи.

Зібрані докази, на переконання суду, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений спосіб, є належними та допустимими, тому не викликають сумнівів в їх достовірності та істинності.

Із відтвореного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним електросамокатом з порушенням правил дорожнього руху під час комендантської години, що стало підставою для зупинки електросамоката, при цьому останній заначив, що їде п`яний від тещі (01:36:10).

Доводи захисника стосовно того, що електросамокат під керуванням ОСОБА_1 зупинено працівниками поліції безпідставно, не заслуговують на увагу, оскільки зупинка транспортного засобу відповідала вимогам п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», відповідно до якого поліцейський має право зупиняти транспортний засіб у разі порушення водієм Правила дорожнього руху.

Водночас, як встановлено судом, ОСОБА_1 керував електросамокатом під час дії комендатської години.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-II від 05.04.2001 електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» № 2956-IX від 24.02.2023, електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Пунктом 1.10 ПДР визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Постановою Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22 визначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, електросамокат віднесено до транспортних засобів, а особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, у тому числі електросамокатом, є водієм у розумінні положень п. 1.10 ПДР, на яку поширюється дія статті 130 КУпАП.

Невизнання вини та заперечення події і складу адміністративного правопорушення ОСОБА_1 суд розцінює, як специфічний, обраний спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, за яке передбачене суворе покарання у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки наведені стороною доводи спростовуються відеозаписом і сукупністю інших доказів.

Будь-яких інших заяв чи клопотань, зокрема, про допит свідків, витребування додаткових доказів під час розгляду справи не надходило.

Доказів щодо оскарження дій або рішень працівників поліції у порядку ст. 267 КУпАП, частин 1, 2 ст. 286 КАС України до суду не надано.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями порушив пункт 2.9.а ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, дії останнього кваліфіковано правильно, вина особи доведена повністю.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 , за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння створює загрозу життю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху.

Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність встановлених обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, безальтернативний характер санкції статті, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортним засобом.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 130, 283 - 285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

(Отримувач: ГУК у Житомир обл./Житомирська обл.; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.