Рішення № 136887355, 27.05.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №278/358/26

Категорія 38

2/295/2927/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м.Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в полрядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 27.04.2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 шляхом підписання електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію», укладено договір позики, за згідно якого ТОВ «Маніфою» як позикодавець надав, а ОСОБА_1 , що виступила позичальником, отримала на умовах повернення, платності та строковості грошові кошти в сумі 4 000,00 грн.

Положеннями договору сторонами погоджено відсоткову ставку, що нараховується на суму позики відповідно до її характеру як строкової або простроченої.

В подальшому, між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» 13.10.2021 року укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за договором, укладеним із відповідачем.

Договори аналогічного врегулювання із відступленням права вимоги до боржника почергово укладено 15.02.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Кампсіс Лігал» та 12.05.2023 року між ТОВ «Кампсіс Лігал» і ТОВ «Дебт Форс, за результатом чого позивач набув права вимоги до відповідача за договором.

Сума заборгованості станом на день формування позовної заяви за твердженням позивача становить 15 318,84 грн., з них: заборгованість за тілом кредиту 4 000,00 грн., заборгованість за відсотками 11 318,84 грн.

Позивач звертає увагу на положеннях ст. 514 ЦК України, згідно якої до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, та, вказуючи на відповідні обставини, просить стягнути загальний розмір заборгованості, відшкодувати судові витрати, що полягають у сплаті судового збору 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу 9000,00 грн.

Судом встановлено наступні обставини.

Між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 27.04.2021 року укладено договір позики, згідно якого ТОВ «Маніфою» як позикодавець надав, а ОСОБА_1 - позичальник, отримала грошові кошти в сумі 4 000,00 грн. зі строком користування до 27.05.2021 року (30 днів).

Згідно п. 2.4.2. договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1.00 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.

Відповідно до п 2.4.3. договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.

Згідно п. 2.4.4. Договору позики базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99 % від суми позики за кожен день користування позикою.

У відповідності до п. 2.5. договору позики розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою.

За змістом п. 2.6. договору позики позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору.

Пунктом 3.1.1 договору позики визначено, що проценти за користування позикою нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування позикою з дня надання позики до дня повного погашення заборгованості включно.

Згідно п. 3.1.3. договору позики у період прострочення позики проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою на позику, визначеною п. 2.4.4.

Відповідно до п. 3.2.1. договору позики проценти на прострочену позику нараховуються у випадку неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором у розмірі, визначеному п. 2.5 Договору, за кожен день прострочення.

Згідно п. 3.6. договору позики у випадку укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики за цим договором, проценти за користування позикою в період дії такої додаткової угоди нараховуються за спадною процентною ставкою (формула розрахунку якої визначена Додатком № 1) на підставі фіксованого базового середньоденного розміру процентів за користування позикою (п.2.4.3); графік нарахувань визначається відповідною додатковою угодою.

Відповідно до п. 3.7. договору позики зобов`язання позичальника за договором вважаються виконаними в повному обсязі в момент зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позикодавця.

Згідно п. 3.10. договору позики, керуючись ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право нараховувати проценти відповідно до умов цього договору до дня повернення позики.

Судом встановлено, що 29.05.2021 року між відповідними учасниками укладено додаткову угоду № 1 до договору позики від 27.04.2021 року.

При цьому, сторони погодили продовжити строк позики на 30 днів, до 28.06.2021 року.

Судом також встановлено, що 13.10.2021 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за договором, укладеним із відповідачем.

Судом досліджено витяг з реєстру права вимоги як додаток до договору факторингу з відтворенням інформації про позичальника ОСОБА_1 та відомостями про суму заборгованості за основним зобов`язанням - 4000,00 грн, суму заборгованості по відсотках 6368,00 грн., а також по відсотках, нарахованих на прострочену позику 2020,00 грн.

Договір про відступлення прав вимоги укладено 15.02.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Кампсіс Лігал», відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» як первісний кредитор підступив шляхом продажу новому кредитору - ТОВ «Кампсіс Лігал», права вимоги до боржників, зазначених у додатках до договору.

Відповідно до відомостей зміненого реєстру боржників як додатку до договору про відступлення права вимоги від 15.02.2023 року сума заборгованості позичальника ОСОБА_1 становить 17 801,60 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням, 13 801,60 грн. - заборгованість за відсотками.

Договір про відступлення права вимоги укладено також між ТОВ «Кампсіс Лігал» і ТОВ «Дебт Форс» 12.05.2023 року. Згідно з договором ТОВ «Кампсіс Лігал» відступив на користь нового кредитора (ТОВ «Дебт Форс») права грошової вимоги до боржників, зазначених у додатках до договору.

Судом досліджено реєстр боржників (із змінами), де зафіксовано суму заборгованості позичальника ОСОБА_1 17 801,60 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням, 13 801,60 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року по справі N 444/9519/12 зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 04.02.2020 р. у справі №912/1120/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Здійснюючи аналіз змісту договору позики, укладеного між учасниками, суд приходить до висновку про необхідність тлумачення пункту 2.5 договору саме як досягнення домовленостей щодо застосування окремої відсоткової ставки, відмінної від базової в межах строку кредитування, у вигляді відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що за своїм характером узгоджується з положеннями ч.2 ст. 625 ЦК України.

Вказане додатково підтверджується відомостями про склад заборгованості боржника згідно реєстру боржників як додатку до договору факторингу, укладеному між 13.10.2021 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» з відомостями про суму нарахувань на прострочену позику.

Дослідженими судом доказами в їх взаємній та окремій оцінці підтверджується неналежне виконання взятих на себе зобов`язань позичальником та виникнення заборгованості з повернення суми позики, відсотків за користування коштами.

Приймаючи до уваги вищевикладені висновки в розрізі правильного застосування норм матеріального права, суд приходить до переконання про необхідність розрахунку заборгованості по відсотках в межах строку кредитування (з урахуванням продовження), тобто до 28.06.2021 року включно, за відсотковою ставкою 1,99 % від суми позики за кожен день користування позикою, оскільки неналежне виконя зобов`язань виключає можливість застосування акційної відсотковою ставки, та в період з 29.06.2021 року по 23.02.2022 року відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за ставкою 1,01 % від суми позики за кожен день з моменту прострочення сплати суми заборгованості.

Пункт 3.1.3 договору, відповідно до якого у період прострочення позики проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою на позику, визначеною п.2.4.4 (1,99000%) до застосування не підлягає як такий, що не узгоджується з вищевикладеним порядком нарахування відсотків за користування коштами, умовами настання відповідальності в разі прострочення виконання зобов`язання.

За таких обставин заборгованість складатиме:

заборгованість за позикою - 4 000,00 грн.,

заборгованість за нарахованими в період з 27.04.2021 року по 28.06.2021 року відсотками відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України (з урахуванням фактичної сплати позичальником 1359,20 грн.) - 3655,60 грн. (4 000/100*1,99*63 дні 1359,20 грн. = 3655,60 грн ),

нараховані на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України відсотки у період з 29.06.2021 року по 23.02.2022 року в сумі 9 696,00 грн. (4 000/100*1,01*240 днів прострочення = 9 696,00 грн.),

а всього 17 351,60 грн.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша стаття 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статями 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Отже, діючи в межах заявлених позивачем вимог суд вважає необхідним стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 27.04.2021 року в сумі 15 318,84 грн.

На підставі ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача суму судового збору.

З приводу вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать зокрема і витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Встановлено, що 03.07.2024 року між ТОВ «Дебт Форс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги. Прайс листом як додатком до договору сторони погодили перелік правничих послуг, їх вартість з урахуванням одиниці виміру за часом. Учасниками складено акт виконаних робіт з визначенням переліку: надання консультації (2 год.) 3000,00 грн., складення позовної заяви (2 год.) 6000,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Надаючи оцінку наведеним доказам, суд звертає увагу, що зазначена на виконання правничих послуг вартість робіт є завищеною з огляду на складність справи, виявляє непропорційність з врахуванням необхідного часу для захисту прав сторони.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 258-279 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ 43577608, місцезнаходження: 02095, м.Київ, вул. Княжий Затон, 9, прим. 369, офіс 1) заборгованість за договором позики від 27.04.2021 року в сумі 15 318,84 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ 43577608, місцезнаходження: 02095, м.Київ, вул. Княжий Затон, 9, прим. 369, офіс 1) судовий збір в сумі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.М.Лєдньов