Рішення № 136887044, 27.05.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3207/26

2-а/214/61/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 травня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в особі судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Сліпенької Л.В., представника позивача Акулова Є.В., в залі суду м. Кривий Ріг розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Акулов Євген Валерійович до Департаменту Патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Акулов Євген Валерійович звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом який згодом уточнив до Департаменту Патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, в якому просить: скасувати постанову серії ЕНА №6839820 від 15.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, якою накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн; стягнути з державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що 15.03.2026 року сержантом поліції 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Щуровою Наталею Олександрівною було винесено постанову ЕНА №6839820 від 15.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi Q7 НОМЕР_1 в населеному пункті с. Коблево, дорога м14 58 км та рухався зі швидкістю 78 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год. Швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем TruCam TC000760.

Представник позивача вважає, що постанова серії ЕНА №6839820 від 15.03.2026 року не відповідає обставинам справи є незаконною та постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню з огляду на наступне: відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн; наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень; згідно з статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність; статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах (про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом; Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; у наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання право особи, яка притягається до адміністративної, відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності; статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів; відповідно до положень статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі; Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду (справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення; постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати;правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу; отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами; як зазначено вище, провадження в справах: про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього; постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; відповідно до частини 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача; в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 70 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення (постанова ВС від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16-а, від 05 березня 2020 року у справі №607/7987/17); в свою чергу саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення; лише доказ фіксації, який долучений до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а не сама постанова, без зазначені у ній належних доказів вчинення такого правопорушення, підтверджує обставини та подію щодо вчинення правопорушення та накладення відповідачем (адміністративного стягнення та буде вважатися належним по справі; дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні. (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 05.03.2020 у справі №607/7987/17; оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі; на обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа №201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа №743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа №524/7184/16-а); Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом; у справі «Федорченко та Лозенко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом»; так, відповідач в якості доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення у пункті 7 постанови взагалі не зазначає про будь-які докази які долучені до цієї постанови а по тексту п.5 постанови зазначає про начебто долучення до постанови фото порушення та відео з нагрудного відеореєстратора Motorola vb400 б/к 474700, 470668; до постанови не залучено жодного фото або відео з «TruCam», з чого вбачається що неможливо встановити де саме було здійснено фотофіксацію начебто порушення правил дорожнього руху та яким чином здійснювалася відповідна фото-фіксація, як був зафіксований прилад та інше; в свою чергу, після зупинки транспортного засобу до позивача підійшла поліцейська, яка стверджувала, що нею було зафіксовано порушення правил дорожнього руху. Після запитання чи був у цей момент стаціонарно зафіксований «TruCam» технічними засобами, поліцейська повідомила що у момент начебто фіксації порушення правил дорожнього руху «TruCam» находився у руках та стаціонарно не був закріплений; більш того, інформація щодо здійснення фото- або відеофіксації правопорушення, яке ставиться у вину позивачу, з технічних записів, яким здійснено таку відеофіксацію, встановити не можливо, оскільки в графі 7 «До постанови додаються» постанови серії ЕНА № 6839820 від 15.03.2026 року відповідна інформація відсутня, а відтак такі відеозаписи, не можна вважати належними та допустимими доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення (правова позиція викладена в постанові Верховного Суд від 19 лютого 2026 року по справі №524/1284/17); окрім цього, зі змісту спірної постанови встановлено, що в п. 7 «До постанови додаються» не відображено відомостей про докази у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, не міститься посилання на технічний засіб за допомогою якого було здійснено фіксацію події, у зв`язку з чим долучені до відзиву на позовну заяву відео файли не є належними доказами у цій справі, оскільки посилання на ці докази (як додаток до постанови), у спірній постанові не відображено; інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення. вказаного в постанові серії ЕНА 16839820, до постанови не долучено; Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правові природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду з фіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення; додатково представник позивача вважає за необхідне зазначити, що статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» регламентовано застосування технічних приладів, технічних засобів та спеціалізованого програмного забезпечення; за змістом ч.1 ст.40 цього Закону в редакції на час фіксації події, що є предметом оцінки суду, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктом 1 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, утому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/ розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель; Цією нормою закону встановлений порядок застосування, зокрема, технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки та засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Так, технічний засіб з виявлення та/або фіксації правопорушень має бути монтований/розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель, закріплені на однострої, службових транспортних засобах. Інших способів використання технічних засобі, а ніж ті, які визначені в ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», законодавцем не визначено; так, значення слів «монтований/розміщений в контексті наведеної статті закону слід розуміти так, що технічний засіб має бути або ж вмонтований, або розміщений стаціонарно (статично), що виключало б можливість його руху (механічного (регулярного чи випадкового) коливання предмета навколо точки рівноваги) під час вимірювання швидкості. При цьому, використання технічного засобу в ручному режимі (тримання в руках) законодавством не передбачено; постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить доказів закріплення (розміщення) в порядку, передбаченому ст.40 Закону поліцейським лазерного вимірювача швидкості TruCam серійний номер №ТС000760, як на такий, що був застосований патрульним поліцейським у спірному випадку, та який у розумінні положень статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» є технічним засобом з виявлення та/або фіксації правопорушень; більш того, відеозапис з нагрудного відеореєстратора 474700, 470668 може підтвердить факт відсутності фіксації (розміщення стаціонарно або змонтованості) засобу TruCam серійний номер №ТС000760 та підтвердить відповідь поліцейського про те що відповідний вимірювальний засіб знаходився у руках поліцейського під час начебто фіксації порушення правил дорожнього руху; відтак такий засіб не може вважатися технічним засобом, що здійснює вимірювання швидкості, результати якого можуть розглядатися як доказ у справі про адміністративне правопорушення, що є підставою вважати дії патрульного поліцейського такими, що не узгоджуються з нормами чинного законодавства, що і стало наслідком прийняття протиправної постанови (стала судова практика з цього питання підтверджується численними рішенням суду першої та апеляційної інстанції, наприклад у справі №201/6350/25, 441/724/25: №643/8269/25, №603/561/25, 607/18474/25, 344/1132/25 та інші); таким чином, будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, відповідачем до адміністративної справи не надано.

06.04.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просить: відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що під час несення служби 15.03.2026 року поліцейськими УПП в Миколаївській області ДПП за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 серійний номер ТСО00760 було виявлено порушення правил дорожнього руху, а водій транспортного засобу Audi Q7 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався по автодорозі М-14, 58 км, с. Коблеве, Миколаївської області, зі швидкістю 78 (сімдесят вісім) км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 28 (двадцять вісім) км/год, чим порушив п. 4 ПДР України.

Було прийнято рішення зупинити вищевказаний транспортний засіб на ставі ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію". Поліцейська підійшла до водія, ким виявився ОСОБА_1 , представилася, повідомила про здійснення фото-, та відеофіксації відповідно до ст. 40 Закону України « Про Національну поліцію», пояснила суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів, попросила пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) на підставі ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України. Водій виконав законну вимогу поліцейської та пред`явив посвідчення водія і свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п.12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення (далі - Постанова) щодо Позивача. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 КАС. Проте, Позивачем не надано жодного підтвердження що спростовує факт вчиненням ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст.122 КУпАП.

Щодо роботи лазерного вимірювача швидкості TruCam представник відповідача зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу +- 2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м. до 1200 м.

З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки ячного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу лад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.

Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.

Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування АЕS забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.

Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз є обов`язковим.

Використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме працівниками управлінь патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано листом першого заступника ДПП Білошицького О.Г. від 04.10.2018 року. Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою інформування дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму.

Відповідно до листів ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» від 01.10.2019 № 22-38/49, від 19.11.2024 № 22-38/70 та від 01.07.2025 №22-38/30 лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів (ТЗ), тобто конструктивно створений для утримування в руках підчас вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху Т3 в автоматичному режимі. В автоматичному режимі без участі оператора забезпечується циклічне виконання послідовності дій: вибір цільового ТЗ, вимірювання швидкості руху ТЗ, документування результатів вимірювання та фотофіксація належної до цих результатів дорожньої ситуації.

Алгоритми обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювань швидкості руху ТЗ в межах максимально допустимої похибки, як в ручному так і в автоматичному режимах: +-2 км/год в діапазоні від 2 до 200км/год; +- 1км/год в діапазоні від 201 до 320 км/год.

Щодо правових підстав застосування лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 представник відповідача зазначає, що органами Національної поліції для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху використовується лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCam». Даний прилад отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 №UA-MI/1-2903-2012. Відповідно, на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніку «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12. Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.

Крім того, такої процедури як «сертифікація» взагалі вже не міститься в нормах чинного законодавства України.

Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 №437 і становить 1 рік.

Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08.02.2016 №193.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/32879, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 21.04.2025 та чинного до 21.04.2026, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 №ТС000760, є придатним до застосування.

Експертний висновок щодо програмного забезпечення Office TruCam Viewer v.3.1.2.0. №04/03/02-1454 від 11.06.2020 (термін дії до 10.06.2025 року), який підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES, визначений п.5.1 ДСТУ IOS/IES 18033-3:2015 (в режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ IOS/IEC 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт);

Експертний висновок щодо програмного забезпечення «TruCam Просмотрщик» № 04/03/02-1453 від 11.06.2020 (термін дії - до 10.06.2025 року), який підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритмування шифрування AES, визначений п.5.1 ДСТУ IOS/IES 18033-3:2015 (в режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ IOS/IEC 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт);

Необхідно зазначити, що можливість використання виробу «TruCam LTI 20/20», виробництва Laser Technology Inc., також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 07.09.2021 року № 04/05/02-2522, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування АЕS відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.

В соціальних мережах поширювалась публікація, що у зв`язку із виключенням TruCam із реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки у листопаді 2015 року, використання приладу сьогодні поліцією є незаконним.

Проте, такий висновок не відповідає дійсності.

Дійсно такий Реєстр є і дійсно TruCam в Реєстрі немає.

Проте наявність/відсутність приладу в Реєстрі мала значення до 01.01.2016 року, коли набув чинності новий Закон України "Про метрологію і метрологічну діяльність".

Відповідно до нового закону, повторного внесення до Реєстру приладів, яким набуття чинності закону видано сертифікат, не передбачено.

Більше того, відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі Україні № 1161 від 13.07.2016 «Деякі питання щодо ведення Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки» зберігання даних Реєстру мало б здійснюватись лише до 01.01.2019.

Таким чином, наявність свідоцтва про повірку є єдиним і достатнім документом, що підтверджує, що TruCam є вимірювальним приладом і його можна використовувати для фіксації перевищення швидкості.

Щодо обставин викладених в адміністративному позові зазначено, що факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеною компетентною службовою особою в своїх повноважень, відеозаписом з приладу TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС000760 («Трукам») та відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів ,470668 («Букреєв (Щурова)»).

На відеозаписі з приладу TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС000760 було зафіксовано порушення ПДР, а саме водій транспортного засобу Audi Q7 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався по автодорозі М-14, 58 км, с. Коблеве, Миколаївської області, зі швидкістю 78 (сімдесят вісім) км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 28 двадцять вісім) км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України.

На відеозаписі з нагрудних відеореєстраторів «Букреєв (Щурова)» на 14 год. 50 хв. зафіксовано як поліцейська підходить до Позивача, представляється, повідомляє про фото-, відеофіксацію відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію», про причину зупинки, а саме порушення п. 12.4. ПДР України: Швидкість руху населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год».

На відеозаписі з нагрудних відеореєстраторів «Букреєв (Щурова)» на 14 год. 51 хв. зафіксовано як поліцейська повідомляє суть правопорушення, водій на вимогу поліцейської надає документи, зазначені в п.п. 2.1 ПДР України на підставі ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» та п.п. 2.4 а) ПДР України.

На відеозаписі з нагрудних відеореєстраторів «Букреєв (Щурова)» на 15 год. 03 хв. зафіксовано надання водію для ознайомлення дозвільної документації, що підтверджує чинність та відповідність технічного засобу TruCam. Також зафіксовано відсутність перешкоджання з боку посадової особи у здійсненні водієм фотофіксації зазначених документів для забезпечення права на захист.

На відеозаписі з нагрудних відеореєстраторів «Букреєв (Щурова)» на 15 год. 07 хв. зафіксовано як поліцейською Щуровою Н.О., розпочато розгляд справи, Букреєва О.С. ознайомлено з правами відповідно до ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, ст.ст. 307,308 КУпАП.

На відеозаписі з нагрудних відеореєстраторів «Букреєв (Щурова)» на 15 год. 09 хв. зафіксовано як водій ознайомлюється зі змістом постанови та поліцейський вручає водієві копію цієї постанови під підпис.

В позовній заяві Позивач зазначає, що нібито відсутні докази вчиненого ним правопорушення. Зокрема, що п. 7 оскаржуваної постанови не містить посилання на докази вчиненого правопорушення.

Сторона відповідача не погоджується із заявленими вимогами у зв`язку з наступним.

Доводи позивача проте, що оскаржувана постанова та матеріали справи нібито не містять відомостей про проведення відеофіксації моменту вчинення адміністративного правопорушення або про використання інших технічних засобів, є необґрунтованими та суперечать змісту самої постанови і долученим доказам.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, встановлені за допомогою технічних засобів фото- та відеофіксації. В оскаржуваній постанові чітко зазначено номери нагрудних відеореєстраторів, які використовували працівники поліції (під час фіксації обставин правопорушення та складання постанови. Наявність у постанові реквізитів технічного засобу є прямим підтвердженням його використання.

У даному випадку факт перевищення швидкості Букреєвим О.С. зафіксований допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam ТС000760, який здійснив фото- та відеофіксацію руху транспортного засобу позивача із перевищенням встановленого ліміту швидкості та відеозаписами з нагрудних реєстраторів 474700, 470668. Ці матеріали були долучені до постанови і прямо зазначені в п. 5 її змісті.

Ці докази є належними і допустимими, оскільки забезпечують об`єктивне відтворення подій.

Представник відповідача звертає увагу на повну синхронізацію показників дати та часу на технічних засобах поліції. Зокрема, дані відеозапису з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції та TruCam є ідентичними, що беззаперечно підтверджує хронологію подій: як момент вчинення правопорушення Позивачем, так і процедуру подальшого розгляду справи на місці зупинки.

Таким чином, у матеріалах справи наявні повні, належні та допустимі докази, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а порядок розгляду справи відповідав вимогам КУпАП та підзаконних актів.

Згідно зі ст. 252 та ст. 280 КУПАП надані докази були всебічно, повно та об`єктивно оцінені, у зв`язку з чим поліцією правомірно та законно притягнуто водія до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: - найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи) який виніс постанову; -дату розгляду справи; -відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, їм`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; -опис обставин правопорушення; -зазначення технічного засобу фіксації (у разі застосування); - відомості про особу правопорушника; - доказову інформацію або посилання на неї; - порядок оскарження.

Винесена щодо позивача постанова цим вимогам відповідає. У тексті постанови зазначено технічний засіб фіксації - лазерний вимірювач TruCam ТС000760, що прямо підтверджується постановою та долученими матеріалами.

До матеріалів справи долучені відеозапис з приладу TruCam ТС000760, на якому відображені час, місце, швидкість руху транспортного засобу позивача, а також відеозапис з нагрудних відеореєстраторів, що фіксували безпосередній процес спілкування.

Доводи позивача про відсутність доказів у справі є безпідставними. Матеріали справи включають: відеозапис із TruCam із зазначенням швидкості; відеозаписи з нагрудних відео реєстраторів; копію відповідної постанови, у якій наведено обставини правопорушення; дані щодо сертифікованого технічного засобу вимірювання швидкості.

Таким чином, постанова є законною, вмотивованою, відповідає вимогам 283 КУпАП, а долучені до справи матеріали становлять належні та допустимі докази, що підтверджують наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Тобто, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний, в першу чергу дотримуватись вимог Правил дорожнього руху України.

Також в своєму позові позивач наголошує, що прилад TruCam повинен бути стаціонарно вмонтований.

Представник відповідача звертає увагу, що відповідно до листів ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» від 01.10.2019 № 22-38/49, від 19.11.2024 № 22-38/70 та від 01.07.2025 №22-38/30 лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів (ТЗ), тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі. В автоматичному режимі без участі оператора забезпечується циклічне виконання послідовності дій: вибір цільового ТЗ, вимірювання швидкості руху ТЗ, документування результатів вимірювання та фото фіксація належної до цих результатів дорожньої ситуації.

Аналогічні висновки викладені в постановах: Першого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі №229/438/20; Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №524/10396/21; Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі № 203/3049/20; П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №658/2791/21; Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у справі №753/11880/21; Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 у справі №726/933/22; Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022 у справі №349/1283/21; Третього апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №334/8176/23; Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі №706/767/24; П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №502/2309/23; Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №677/1077/23; Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 у справі № 458/98/25.

Постанова ЕНА №6839820 від 15.03.2026 року містить належні та допустимі докази скоєного адміністративного правопорушення в тому числі і відомості про пристрій LTI 20/20 TruCam серійний номер ТС000760, яким було здійснено фото- або відеозапис.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію" в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваної постанови поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціальне програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Отже, за технічними (характеристиками, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному режимі, а тому його дані можливо розцінювати як доказ у справі.

Водночас, в розглядуваному випадку порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCam в ручному режимі, а не автоматичному, тому вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" не розповсюджуються на спірні відносини.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Отже, згідно технічних характеристик прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості TruCam 20/20, спроможний робити фото- та відеозйомку, тому його покази можливо розцінювати як беззаперечний доказ по справі.

В даному випадку поліцейські діяли в рамках чинного законодавства та оцінюючи ситуацію, яка склалася, належним чином відреагували на правопорушення притягнули водія до адміністративної відповідальності оцінивши всі докази всебічно та за своїм внутрішнім переконанням.

Стосовно використання Лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 в ручному режимі сторона відповідача зазначає наступне:

Пунктом 3 частини 1 статті 40 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Вказана норма передбачає можливість (що не є тотожним обов`язку) кріплення, монтування та розміщення технічних приладів та технічних засобів, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини, тобто не виключає можливість використання таких приладів та засобів в ручному режимі.

Також, відповідно до п. п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування бічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису.

Отже, показання технічних засобів, що мають функції відеозапису, є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Правова позиція судів апеляційної інстанції, які в своїх постановах погоджуються з тим, що такий технічний прилад є належним засобом вимірювальної техніки, який конструктивно створений для тримання в руках під час вимірювання швидкості руху і такий спосіб його використання не впливає на точність показників, а отже лазерний вимірювач TruCam відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, який конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань:

Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №344/20572/23 від 29.02.2024, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справах №947/36028/21 від 21.03.2023, №759/15277/22 від 9.12.2023, Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду у справах №523/9102/23 від 28.02.2024, №653/2665/21 від 11.07.2023, №658/2791/21 від 21.12.2021, №522/14822/23 від 21.02.2024, №947/12877/23 від 20.07.2023.

Аналізуючи дану ситуацію та дослідивши докази, сторона відповідача приходить до наступних висновків. Водій під час керування транспортним засобом повинен бути уважний та стежити за дорожньою обстановкою, а отже звертати увагу на дорожні знаки, які розміщені на його шляху. Тобто, окрім правил дорожнього руху про швидкісний режим також нагадують знаки 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», який позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів. Проте, навіть за відсутності такого водій зобов`язаний у будь-якому випадку стежити забезпекою та дорожньою обстановкою, особливо в межах населеного пункту.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 2.3 б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення, вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування засобом у дорозі.

Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

З вищевказаного слідує, що поліцейська патрульної поліції врахувала необхідні обставини при розгляді справи, та винесла Постанову відповідно до чинного законодавства, а те, що особа не визнає факту порушення чи свою вину, не звільняє її від притягнення до відальності у випадку її об`єктивної винуватості.

Таким чином представник відповідача зазначає, що постанова серії ЕНА №6839820 від 15.03.2026 року у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою та законною, а також такою що не підлягає скасуванню.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Акулов Євген Валерійович до Департаменту Патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення було залишено без руху, та надано позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 квітня 2026 року адміністративний позов прийнято до провадження та призначено до судового розгляду за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

Позивач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити в повному обсязі посилаючись на обставині зазначені в позові.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6839820 від 15.03.2026, водій ОСОБА_1 15.03.2026 року о 14:50 год. в с. Коблеве, дорога м14 58км керуючи транспортним засобом Audi Q7 р.н. НОМЕР_1 , рухався в населеному пункті зі швидкістю 78 км/год., де рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год., чим перевищив максимальне обмеження швидкості на 28 км/год. Швидкість вимірювалася приладом TruCam ТС 000760, чим порушив п.12.4. ПДР та вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. (а.с.188).

На відеозаписі з приладу TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС000760 було зафіксовано порушення ПДР, а саме водій транспортного засобу Audi Q7 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався по автодорозі М-14, 58 км, с. Коблеве, Миколаївської області, зі швидкістю 78 (сімдесят вісім) км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 28 двадцять вісім) км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України.

На відеозаписі з нагрудних відеореєстраторів «Букреєв (Щурова)» на 14 год. 50 хв. зафіксовано як поліцейська підходить до Позивача, представляється, повідомляє про фото-, відеофіксацію відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію», про причину зупинки, а саме порушення п. 12.4. ПДР України: Швидкість руху населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год».

На відеозаписі з нагрудних відеореєстраторів «Букреєв (Щурова)» на 14 год. 51 хв. зафіксовано як поліцейська повідомляє суть правопорушення, водій на вимогу поліцейської надає документи, зазначені в п.п. 2.1 ПДР України на підставі ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» та п.п. 2.4 а) ПДР України.

На відеозаписі з нагрудних відеореєстраторів «Букреєв (Щурова)» на 15 год. 03 хв. зафіксовано надання водію для ознайомлення дозвільної документації, що підтверджує чинність та відповідність технічного засобу TruCam. Також зафіксовано відсутність перешкоджання з боку посадової особи у здійсненні водієм фотофіксації зазначених документів для забезпечення права на захист.

На відеозаписі з нагрудних відеореєстраторів «Букреєв (Щурова)» на 15 год. 07 хв. зафіксовано як поліцейською Щуровою Н.О., розпочато розгляд справи, Букреєва О.С. ознайомлено з правами відповідно до ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, ст.ст. 307,308 КУпАП.

На відеозаписі з нагрудних відеореєстраторів «Букреєв (Щурова)» на 15 год. 09 хв. зафіксовано як водій ознайомлюється зі змістом постанови та поліцейський вручає водієві копію цієї постанови під підпис.

Відповідно до статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Як передбачено статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Тобто, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Отже, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху, яким визначено, що У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 за №3353-XII зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, вчинення позивачем адміністративного правопорушення (перевищення максимально допустимої швидкості руху у населеному пункті) встановлено за допомогою лазерного вимірювача швидкості «TruCam» ТС000760.

Лазерний вимірювач швидкості «TruCam» LTI 20/20, зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12, затверджений сертифікатом, виданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 29.08.2012 (а.с. 173).

Всі прилади, що використовуються працівниками патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 № 437 і становить 1 рік.

В подальшому наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 № 1362 внесені зміни до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, а саме: згідно з п. 1 виключені з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки певні типи засобів вимірювальної техніки, внесені до нього за відповідними номерами, зокрема У3197-12.

Однак, засоби вимірювальної техніки, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.

Так, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32879, виданого ДП «Укрметртестстандарт» 21.05.2025 з терміном дії до 21.04.2026, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС000760 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач (а.с. 168).

Отже, прилад TruCam LTI 20/20 № ТС000760 пройшов повірку у встановленому законом порядку, за результатами якої було визнано його відповідність вимогам технічного регламенту, а відтак, є дозволеним до використання на території України.

Доводи позивача, стосовно невірного вимірювання працівниками поліції швидкості руху його транспортного засобу, з огляду на те, що пристрій не був закріплений стаціонарно, а тримався інспектором у руках, суд не бере до уваги з огляду на таке.

Листом Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 №22-38/49 (а.с.163) роз`яснено, що лазерний вимірювач TruCаm відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.

Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCаm LTI 20/20 також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів у автоматичному режимі.

Алгоритми обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювань швидкості руху транспортних засобів у межах максимально допустимої похибки, як в ручному, так і в автоматичному режимі + - 2 км/год в діапазоні від 2 до 200 ком/год, + - 1% в діапазоні від 201 до 320 км/год.

Отже, при здійсненні працівниками поліції контролю режиму швидкості руху за допомогою вимірювача TruCam LTI 20/20 експлуатаційні характеристики дозволяють проводити вимірювання шляхом утримування пристрою в руках. Таким чином, твердження позивача, що використання вказаного лазерного вимірювача в ручному режимі впливає на точність вимірювання швидкості руху ТЗ спростовується дослідженими доказами по справі.

При цьому, максимальна похибка, у тому числі і при такому способі тримання пристрою, становитиме максимум + - 2 км/год.

Враховуючи, що зафіксоване перевищення дозволеної швидкості руху позивачем становить більше 20 км/год., що перевищує визначений рівень похибки та не могло бути обумовлене нею, суд вважає безпідставними посилання позивача на некоректне вимірювання працівниками поліції швидкості руху транспортного засобу, що здійснене із застосуванням пристрою, що не був закріплений стаціонарно.

Помилковим є також і покликання позивача на те, що з урахуванням положень ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може утримуватися інспектором поліції в руках, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, оскільки вимоги ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» не містить приписів щодо можливості використання поліцією лише змонтованих технічних приладів.

Водночас зазначена норма права передбачає можливість монтажу або розміщення таких приладів по зовнішньому периметру доріг і будівель, однак не обов`язок.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2020 у справі №524/1284/17 зазначив про те, що суди попередніх інстанцій вірно зазначили про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого статтею частиною другою 122 КУпАП, оскільки відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

Враховуючи наведене вище, суд не може погодитись з доводами позивача про те, що, оскаржувана постанова, а саме в графі 7 «До постанови додаються» відсутня інформація про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), позаяк в оскаржуваній постанові в п. 5 наведено вимірювання швидкості приладом TruCam ТО000760, зафіксована на нагрудний відео реєстратор Motorola vb 400 474700, 470668 (а.с.188)

Дослідивши обставини справи, надані докази під час розгляду справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 77, 90,ст.243-246,286 КАС України, Кодексом України про адміністративні правопорушення,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Акулов Євген Валерійович до Департаменту Патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 27.05.2026.

Суддя Н.М.Фролова