Ухвала суду № 136886859, 26.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

26.05.2026 Єдиний унікальний номер 205/18959/25

Номер провадження2/205/2731/26

У Х В А Л А

26 травня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Костромітіної О.О.,

за участю секретаря судового засідання Шеремет В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває вищезазначена цивільна справа.

Предметом позову в даній справі є заборгованість за кредитним договором у розмірі 34 787,45 гривень.

Представник позивача АТ КБ "ПриватБанк" Савіхіна А.М. через систему «Електрониий суд» подала до суду заяву про закриття провадження у справі, в якій зазначено, що станом на 30.04.2026 заборгованість відповідача перед позивачем повністю сплачена, що свідчить про відсутність предмету спору. Просить суд закрити провадження у цивільній справі № 205/18959/25 у зв`язку з відсутністю предмету спору та повернути АТ КБ ПРИВАТБАНК сплачений судовий збір.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як вказано у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в справі № 638/3792/20 від 20.09.2021 поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Такий висновок підтримано Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в справі № 638/3792/20 від 20.09.2021.

За змістом заяви АТ КБ "ПриватБанк" просить суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету позову через фактичне виконання зобов`язання відповідачем.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладне, суд дійшов висновку про обгрунтованість клопотання позивача, внаслідок чого закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки у даній справі відсутній предмет спору.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №ZZ427В2EKG від 07.10.2025 року.

Враховуючи, що провадження у даній цивільній справі підлягає закриттю, суд дійшов висновку, що сплачений судовий збір за подання даного позову, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 255, 256 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі №205/18959/25 за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з відсутністю предмету позову.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути Акціонерному товариству Комерційний Банк "ПриватБанк" суму сплаченого судового збору відповідно до платіжної інструкції №ZZ427В2EKG від 07.10.2025 року у сумі 2 422,40 гривень.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Костромітіна