Рішення № 136885925, 21.05.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8111/25

Провадження № 2/635/1947/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Загайко Г.Я.,

учасники справи

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача Фещенко Ігор Станіславович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість:

- за кредитним договором № 73871227 у розмірі 16626,42 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 8673,00 гривень; сума заборгованості за відсотками 1500,00 гривень; сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом - 4953,42 гривні; комісія за надання кредиту - 1500,00 гривень;

-за кредитним договором №8727249 в розмірі 12900,00 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 4000,00 гривень; сума заборгованості за відсотками 11,60 гривень; сума заборгованості за пенею 8000,00 гривень; комісія за надання кредиту - 888,40 гривень;

-за кредитним договором №4977066 у розмірі 22257,76 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 5999,97 гривень; сума заборгованості за процентами 13257,79 гривень; сума заборгованості за штрафами - 3000,00 гривень.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму понесених судових витрат.

На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10 листопада 2024 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит № 73871227.

Згідно з п.п 2.1 кредитного договору, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Відповідно до п. 5 кредитного договору цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

27 березня 2025 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно п.1.1. договору факторингу, згідно умов цього договору фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов?язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до реєстру боржників №2 від 27 березня 2025 року до договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16626,42 гривень, з яких:

- 8673,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 1500,00 гривень - сума заборгованості за відсотками;

- 4953,42 гривень - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування

- 1500,00 гривень - комісія за надання кредиту.

Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 73871227 в розмірі 16626,42 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 8673,00 гривень; сума заборгованості за відсотками 1500,00 гривень; сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом - 4953,42 гривні; комісія за надання кредиту - 1500,00 гривень;

Щодо укладання кредитного договору № 8727249 позивач зазначає, що 10 листопада 2024 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит № 8727249.

Згідно з п.п. 2.1 кредитного договору, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Відповідно до п. 5 кредитного договору цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

27 березня 2025 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «і безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №1 від 27 березня 2025 року до договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12900,00 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 4000,00 гривень; сума заборгованості за відсотками 11,60 гривень; сума заборгованості за пенею 8000,00 гривень; комісія за надання кредиту - 888,40 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №8727249 в сумі 12900,00 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 4000,00 гривень; сума заборгованості за відсотками 11,60 гривень; сума заборгованості за пенею 8000,00 гривень; комісія за надання кредиту - 888,40 гривень.

Щодо укладання кредитного договору № 4977066 позивач посилається на таке.

18 вересня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір№ 4977066.

Відповідно до п.п. 1.1. кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ітс товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

16 липня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №16072025, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №2 від 16 липня 2025 року до договору факторингу № 16072025 від 16 липня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22257,76 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 5999,97 гривень; сума заборгованості за процентами 13257,79 гривень; сума заборгованості за штрафами - 3000,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 4977066 в розмірі 22257,76 гривень, з яких:сума заборгованості за основною сумою боргу 5999,97 гривень; сума заборгованості за процентами 13257,79 гривень; сума заборгованості за штрафами - 3000,00 гривень.

Аргументи учасників справи

31 жовтня 2025 року відповідач, від імені якого діє його представник адвокат Фещенко І.С. надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість, недоведеність та відсутність належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт укладення між сторонами кредитних договорів, факт отримання відповідачем кредитних коштів, а також правомірність нарахування позивачем процентів, комісій та штрафних санкцій.

На обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначав, що позивачем не доведено належним чином факту укладення кредитних договорів саме відповідачем, оскільки спірні договори були укладені в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, однак матеріали справи не містять належних доказів використання такого ідентифікатора саме відповідачем. Надані позивачем копії кредитних договорів не містять жодних відомостей щодо накладення відповідачем кваліфікованого електронного підпису, електронного цифрового підпису або інших засобів електронної ідентифікації, які б унеможливлювали сумніви щодо особи, яка фактично підписувала договори. Також позивачем не надано доказів отримання відповідачем одноразового ідентифікатора, доказів належності відповідачу номера телефону, на який направлявся такий ідентифікатор, а також доказів реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.

Представник відповідача посилався на положення статей 205, 207, 626, 628, 638, 639 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до яких електронний договір вважається укладеним лише за умови належного підтвердження волевиявлення сторін та використання визначеного законом способу підписання електронного правочину. Водночас матеріали справи не містять належних електронних доказів, які б підтверджували факт вчинення відповідачем дій, спрямованих на акцептування умов кредитних договорів та їх підписання. У зв`язку з цим представник відповідача ставив під сумнів сам факт укладення між сторонами кредитних договорів у передбаченому законом порядку.

Крім того, позивачем не надано належних первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували фактичне надання відповідачу кредитних коштів, сам по собі кредитний договір без належного підтвердження факту перерахування грошових коштів не може свідчити про виникнення у відповідача грошового зобов`язання перед позивачем, позивач не надав суду жодного належного документа, який би підтверджував факт зарахування кредитних коштів саме на банківський рахунок відповідача, а також не надав доказів належності відповідачу банківської картки, на яку нібито були перераховані кредитні кошти.

Надані позивачем розрахунки заборгованості не можуть вважатися належними доказами існування заборгованості, оскільки вони є внутрішніми документами фінансової установи, складеними позивачем в односторонньому порядку, такі документи не містять відомостей щодо фактичного руху грошових коштів, не підтверджують проведення конкретних фінансових операцій та не дають можливості перевірити правильність нарахування процентів, штрафів і комісій. Крім того, зазначені розрахунки не містять детального обчислення заборгованості із зазначенням періодів нарахування процентів, сум погашення кредиту та черговості списання платежів, що унеможливлює перевірку достовірності заявленої до стягнення суми.

Окремо представник відповідача заперечував проти правомірності переходу права вимоги до позивача за договорами факторингу. Так, відповідно до умов укладених договорів факторингу перехід права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора відбувається виключно з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі реєстрів боржників. Водночас, матеріали справи не містять належних доказів підписання таких актів, а тому позивач не довів факту набуття статусу нового кредитора у спірних правовідносинах. Крім того, відсутні докази повідомлення відповідача про відступлення права вимоги новому кредитору, що також свідчить про недоведеність позовних вимог.

Представник відповідача також зазначав, що заявлені позивачем до стягнення проценти за понадстрокове користування кредитом, комісії та штрафні санкції нараховані з порушенням вимог чинного законодавства. Адвокат посилався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 та від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, відповідно до яких право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту.

Умови договорів щодо сплати комісій за надання кредиту є несправедливими та такими, що суперечать вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки комісія за надання кредиту фактично є прихованою платою, яка не пов`язана з наданням будь-якої додаткової послуги, а лише штучно збільшує загальну вартість кредиту для споживача.

Також позивачем не надано оригіналів електронних доказів, а саме електронних примірників кредитних договорів із накладеними електронними підписами сторін. Натомість позивачем подано лише роздруковані паперові копії договорів, які не дають можливості перевірити їх відповідність електронним оригіналам.

Крім того, представник відповідача посилався на положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до яких у період дії воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань, а також від обов`язку сплати штрафів, пені та інших платежів, нарахованих у зв`язку з таким простроченням. У зв`язку з цим заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції, пеня та інші додаткові платежі, нараховані після 24 лютого 2022 року, підлягають списанню та не можуть бути стягнуті з відповідача.

Рух справи

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 жовтня 2025 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Фещенко І.С., у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Позивачем наданий договір про надання коштів у кредит № 73871227 від 10 листопада 2024 року, укладений між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , в якому зазначено про його підписання останнім електронним підписом одноразовим ідентифікатором 78722.

Згідно з п. 2.1 кредитного договору, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Відповідно до п. 2.2 договору сума кредиту 10000,00 гривень, строк кредитування 30 днів, процентна ставка /день 0,500%, комісія за надання кредиту 15,00 % від суми наданого кредиту (1500,00 гривень), орієнтована загальна вартість кредиту 13000,00 гривень.

Згідно з п. 11.1 кредитного договору, підписанням цього договору відповідач підтверджує, що ознайомився на сайті кредитодавця з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги. А також погодився, що до моменту підписання договору вивчив умови договору та правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті, а його зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

Відповідно до п. 5 кредитного договору цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Також відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 78722 додаток № 1 до вищезазначеного договору, яким погоджено параметри, порядок і графік повернення кредиту, сплати процентів та комісії за надання кредиту.

Також відповідач підписав паспорт споживчого кредиту з електронним підписом одноразовим ідентифікатором 46208.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно п.1.1. договору факторингу, згідно умов цього договору фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов?язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно п.1.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до реєстру боржників №2 від 27 березня 2025 року до договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16626,42 гривень, з яких:

- 8673,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 1500,00 гривень - сума заборгованості за відсотками;

- 4953,42 гривень - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування

- 1500,00 гривень - комісія за надання кредиту.

10 листопада 2024 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит № 8727249, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 502606 10 листопада 2024 року о 21 годині 11 хвилин.

Згідно з п.п. 2.1 кредитного договору, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Відповідно до п. 2.2 договору сума кредиту 4000,00 гривень, строк кредитування 30 днів, процентна ставка /день 0,01%, комісія за надання кредиту 22,21 % від суми наданого кредиту (888,40 гривень), орієнтована загальна вартість кредиту 4900,00 гривень.

Згідно з п.п. 11.1 кредитного договору, підписанням цього договору відповідач підтверджує, що ознайомився на сайті кредитодавця з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги. А також погодився, що до моменту підписання договору вивчив умови договору та правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті, а його зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

Відповідно до п. 5 кредитного договору цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Також відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 502606 додаток № 1 до вищезазначеного договору, яким погоджено параметри, порядок і графік повернення кредиту, сплати процентів та комісії за надання кредиту.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «і безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно п.1.1. договору факторингу, згідно умов цього договору фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно п.1.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до реєстру боржників №1 від 27 березня 2025 року до договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12900,00 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 4000,00 гривень; сума заборгованості за відсотками 11,60 гривень; сума заборгованості за пенею 8000,00 гривень; комісія за надання кредиту - 888,40 гривень.

18 вересня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4977066.

Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 97910 18 вересня 2024 року о 17 годині 20 хвилин.

Відповідно до п.п. 1.1. кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Відповідно до п.1.2 договору, на умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит, сума кредиту 6000 гривень, строк кредитування 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п.п.9.7. кредитного договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку товариства аналогом власноручного підпис уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ITC товариства. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Відповідно до п.п. 2.1. кредитного договору, кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену клієнтом в особистому кабінеті, і яка зазначена в даному п.п. кредитного договору.

Згідно з п.п. 2.4. кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Лінеура Україна» суми кредиту (загального розміру) на користь клієнта.

Додатком № 1 до договору обумовлена таблиця обчислення вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

На підтвердження того, що ТОВ «Лінеура Україна» повністю виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 4977066 від 18 вересня 2024 року та надало відповідачу кредит на умовах та розмірі, передбачених цим договором, позивач надав лист ТОВ «Пейтек» вих. № 20250718-177 від 18 липня 2025 року, відповідно до якого товариство повідомило про успішне перерахування на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна» грошових коштів у сумі 6000,00 гривень. У листі зазначено номер транзакції, Session ID, код авторизації, банк-еквайр АТ «ПУМБ», а також дату та час створення, прийняття в роботу та виконання операції 18 вересня 2024 року. Призначення платежу: зарахування на картку № НОМЕР_1 .

16 липня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №16072025, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб -боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №1, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до реєстру боржників №2 від 16 липня 2025 року до договору факторингу № 16072025 від 16 липня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22257,76 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 5999,97 гривень; сума заборгованості за процентами 13257,79 гривень; сума заборгованості за штрафами - 3000,00 гривень.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Оспорюваний договір був укладений сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Оспорюваний договір був укладений сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як слідує з наданих позивачем копій кредитних договорів № 73871227 від 10 листопада 2024 року та № 8727249 від 10 листопада 2024 року, вказані договори підписані відповідачем із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором та містять номери таких ідентифікаторів. Водночас сам по собі факт зазначення у договорі про його підписання одноразовим ідентифікатором не є безумовним підтвердженням того, що такий підпис був накладений саме відповідачем, оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів проходження відповідачем процедури електронної ідентифікації, передбаченої Законом України «Про електронну комерцію», та використання ним відповідного одноразового ідентифікатора.

Крім того, матеріали справи не містять належних доказів належності номера телефону, на який нібито направлявся одноразовий ідентифікатор, саме відповідачу станом на дату укладення договорів. За таких обставин суд позбавлений можливості достеменно встановити, що електронні договори були підписані безпосередньо відповідачем, а не іншою особою, яка могла мати доступ до відповідного номера телефону або інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця.

Крім того, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного перерахування кредитних коштів відповідачу за кредитними договорами № 73871227 від 10 листопада 2024 року та № 8727249 від 10 листопада 2024 року позивачем також не надано. Матеріали справи не містять первинних бухгалтерських документів, банківських виписок або інших доказів, які б підтверджували факт зарахування кредитних коштів саме на рахунок відповідача.

За відсутності належних первинних документів суд позбавлений можливості перевірити реальність господарських операцій, у тому числі факт отримання відповідачем кредитних коштів, у зв`язку з чим доводи позивача щодо наявності заборгованості є недоведеними.

За таких обставин позивачем не доведено факту належного підписання відповідачем кредитних договорів № 73871227 від 10 листопада 2024 року та № 8727249 від 10 листопада 2024 року, а також факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів за зазначеними договорами, що свідчить про відсутність належних доказів виникнення між сторонами кредитних правовідносин. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що вказані кредитні договори не можуть вважатися укладеними у передбаченій законом формі.

Також судом встановлено, що наданий позивачем кредитний договір № 4977066 від 18 вересня 2024 року взагалі не містить підпису відповідача, у тому числі відомостей щодо підписання договором електронного підписом одноразовим ідентифікатором, який би підтверджував волевиявлення відповідача на укладення спірного правочину.

При цьому із матеріалів справи вбачається, що одноразовим ідентифікатором підписано лише паспорт споживчого кредиту, тоді як сам кредитний договір будь-якого підпису відповідача не містить.

Суд враховує, що паспорт споживчого кредиту та кредитний договір є різними за своєю правовою природою документами. Паспорт споживчого кредиту є документом інформаційного характеру, який відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування» містить інформацію про істотні умови кредитування та надається споживачу для ознайомлення до моменту укладення договору. Водночас сам по собі факт підписання паспорта споживчого кредиту не свідчить про укладення кредитного договору та не підтверджує погодження особою усіх умов договору.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 2 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі. Разом із тим, відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, саме підписання кредитного договору електронним підписом є обов`язковою умовою належного укладення такого договору в електронній формі. Водночас наданий позивачем кредитний договір не містить відомостей щодо накладення відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, не містить самого одноразового ідентифікатора, а також не містить жодних технічних даних, які б підтверджували факт його підписання відповідачем.

За таких обставин підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту не може свідчити про підписання самого кредитного договору, оскільки зазначені документи є окремими документами та породжують різні правові наслідки.

За відсутності підпису відповідача у кредитному договорі, суд доходить висновку, що позивачем не доведено факту укладання кредитного договору № 4977066 від 18 вересня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 .

Крім того, належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного перерахування кредитних коштів відповідачу за кредитним договором № 4977066 від 18 вересня 2024 року позивачем також не надано. Матеріали справи не містять первинних бухгалтерських документів, банківських виписок або інших доказів, які б підтверджували факт зарахування кредитних коштів саме на рахунок відповідача.

Оцінюючи наданий позивачем лист ТОВ «Пейтек» вих. № 20250718-177 від 18 липня 2025 року, відповідно до якого товариство повідомило про успішне перерахування на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна» грошових коштів у сумі 6000,00 гривень, суд зауважує, що такий лист не містить будь-яких відомостей, що перерахування грошових коштів було здійснено саме за кредитним договором № 4977066 від 18 вересня 2024 року.

Відповідно до частини 1 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Отже, саме на позивача покладається обов`язок доведення факту належного підписання електронного договору відповідачем.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом на подання клопотань про витребування у банківських установ інформації щодо належності рахунку відповідачу та підтвердження факту зарахування на нього спірних коштів, що унеможливлює перевірку реальності здійснення такої господарської операції.

З урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази отримання відповідачем кредитних коштів, а також докази належного підписання відповідачем спірних кредитних договорів, судом не встановлено факту виникнення між сторонами кредитних правовідносин та укладення кредитних договорів у передбаченій законом формі, у зв`язку з чим суд висновує про недоведеність позовних вимог та відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові із вищезазначених підстав, суд не надає оцінку іншим доводам відповідача, у тому числі щодо недоведеності переходу до позивача права вимоги за договорами факторингу, відсутності належних доказів підписання актів приймання-передачі реєстрів боржників, а також щодо правомірності нарахування процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів за спірними кредитними договорами.

Щодо розподілу судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають, такі витрати суд покладає на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 26 травня 2026 року.

Суддя Т.В. Бобко