Рішення № 136885813, 26.05.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/153/26

Провадження № 2/348/611/26

26 травня 2026 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у м. Надвірна Івано-Франківської областіцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

26.01.2026 ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" пред`явило позов, відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №73197882 у розмірі 16125,00 гривень. В обґрунтування позову наведене таке. 24.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір надання коштів у кредит №73197882. На виконання умов договору відповідачу перерахували кошти у розмірі 5000,00 гривень, а відповідач зобов`язався повернути їх разом із відсотками за користування кредитом. Однак своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує. У зв`язку з цим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 16125,00 гривень, яка складається з: заборгованості по кредиту - 5000,00 гривень, заборгованості за відсотками - 375,00 гривень, заборгованість по комісії - 750,00 гривень, заборгованість за пенею - 10000,00 гривень. 27.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №27/03/25, відповідно до якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача, за вказаним кредитним договором. Заборгованість не погашена, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення цих коштів з відповідача.

27.01.2026 суд прийнав до розгляду позовну заяву і відкрив провадження у справі, постановивши проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач у ході судового розгляду справи просив відмовити у задоволенні позову, зазначив, що не укладав кредитного договору та не отримував кошти від позикодавця. Кому належить карта, на яку були зараховані кошти та номер телефону на який надсилали одноразовий ідентифікатор відповідачу не відомо. 03.03.2026 подав відзив, відповідно до якого зазначив, що позивач не надав належних доказів заборгованості та не довів волевиявлення відповідача на укладення договору. Зазначив, що загальні витрати споживача за кредитом не можуть перевищувати подвійної суми отриманого кредту. У період воєнного стану не підлягають стягненню штраф, пеня та інші санкції.

06.03.2026 позивач подав відповідь на відзив, відповідно до якої зазначив, що спірний кредитний договір був укладений відповідачем у електронній формі, шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором, що відповідає чинному законодавству. Так, відповідачу було надіслано одноразовий ідентифікатор, який він ввів для підписання договору на сайті первісного кредитора. Тіло кредиту було перераховане відповідачу на карту, яку він зазначив при укладенні договору. Відсотки та інші платежі за кредитом були передбачені умовами договору і відповідач був із цими умовами ознайомлений. Заперечень щодо умов договору відповідач не висловлював.

Суд встановив:

24.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено кредитний договір №73197882: сума кредиту 5000,00 гривень, строк кредитування 30 днів, процентна ставка 0,25 % на день. Договір підписаний електронними цифровими підписами сторін за допомогою одноразового ідентифікатора.

Згідно з випискою за картою відповідача 24.02.2025 на карту № НОМЕР_1 було зараховано 5000,00 гривень. Належність цієї карти відповідачу підтверджується інформацією АТ "Райффайзен Банк", яка була надана на ухвалу суду щодо витребування доказів. Згідно з довідкою від 08.01.2026 позикодавець 24.02.2025 на виконання умов договору здійснив грошовий переказ відповідачу.

27.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та позивачем було укладено договір факторингу №27/03/25 та додаткові угоди №6 від 25.07.2025 та №10 від 25.07.2025, відповідно до умов яких до позивача перейшли права грошових вимог відповідно до реєстру №10 від 25.07.2025, у тому числі і право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №73197882 у розмірі 16125,00 гривень, яка складається з: заборгованості по кредиту - 5000,00 гривень, заборгованості за відсотками - 375,00 гривень, заборгованості за комісією - 750,00 гривень, заборгованості за пенею - 10000,00 гривень.

Оцінка суду.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором .

Згідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вказаний кредитний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Суд відхиляє заперечення відповідача в цій частині, оскільки для укладення договору відповідач надав первісному кредитору свої персональні дані, номер телефону, номер банківської карти для зарахування коштів.

Судом встановлено, що відповідач отримав кошти за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується банківською випискою. Також суд встановив, що карта на яку були зараховані кредитні кошти належить відповідачу. Заборгованість за кредитом відповідач не погасив, хоча відповідно до умов договору зобов`язаний був повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом та інші платежі, що визначені договором. Позивачу відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором, а отже відповідач зобов`язаний провести виконання зобов`язань на користь нового кредитора.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК Українита доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

У зв`язку із викладеним, вимога про стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 10000,00 гривень не підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд задовольнив позов частково, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 1011,30 гривень.

Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість в розмірі 6125 (шість тисяч сто двадцять п`ять) гривень 00 копійок

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір у розмірі 1011 (одну тисячу одинадцять) гривень 30 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складено повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ідентифікаційний код 35625014, місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Київська область.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 26.05.2026.

Суддя Матолич В.В.