Ухвала суду № 136884954, 27.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.05.2026Справа № 910/6180/26Суддя Господарського суду міста Києва Зеленіна Н.І., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімком»

про забезпечення позову

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мімком (03124, місто Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. 16, код ЄДРПОУ 40636138)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Коста-Проект (03115, м. Київ, вул. Павла Глазового (Григорія Онискевича), буд. 1, код ЄДРПОУ 34980441)

про стягнення 4 132 960,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мімком звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Коста-Проект про стягнення 4 132 960,58 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором № 7051 від 20.10.2025 в частині неповної оплати виконаних робіт. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з ТОВ «Коста-Проект» суму основного боргу в розмірі 4 122 118,84 грн, а також 3% річних у розмірі 10 841,74 грн, що в сукупності становить 4 132 960,58 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 10.06.2026.

Разом із позовною заявою 23.05.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімком» надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача у банківських установах, а також на належне йому майно, виявлене в процесі виконання цієї ухвали, у межах ціни позову 4 132 960,58 грн.

Заява обґрунтована наявністю об`єктивного ризику ускладнення виконання судового рішення та захисту прав позивача, оскільки у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідач може розпорядитися власними активами, що унеможливить повернення позивачу коштів у розмірі заявлених позовних вимог.

Розглянувши подану заяву та дослідивши надані з нею докази, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (ст. 136, 137 ГПК України).

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання, тощо).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п. 1 вказаної постанови).

Тобто з урахуванням загальних вимог, передбачених статтями 73, 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.

У цій заяві позивач мотивує необхідність вжиття заходів забезпечення позову тим, що на час звернення до суду відповідач за договором № 7051 від 20.10.2025 не виконав зобов`язання з оплати виконаних робіт, що, на думку ТОВ «Мімком», свідчить про недобросовісність відповідача та створює реальні ризики, які унеможливлять виконання рішення суду в майбутньому.

Утім, суд зазначає, що неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договором (у тому числі несплата вартості виконаних робіт) саме по собі не є безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення позову, Факт існування боргу та його невиплата є предметом спору, що підлягає розгляду по суті, і не свідчить про намір відповідача приховати майно чи вчинити дії, спрямовані на унеможливлення виконання рішення суду, за відсутності доказів вчинення таких дій.

Поряд з цим суд приймає до уваги, що стала судова практика Верховного Суду передбачає саме обов`язок заявника довести обґрунтованість заяви про забезпечення позову, а не перекладати тягар доказування на боржника. Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 18.05.2021 № 914/1570/20, в постановах Верховного Суду від 05.04.2023 № 915/577/22, від 13.02.2023 № 922/1737/22.

Проте заявник не надав суду в розумінні ст. 73-79 ГПК України доказів, з якими пов`язується необхідність застосування певного заходу забезпечення позову, зокрема, доказів вчинення відповідачем дій чи хоча б наявності у відповідача наміру виведення коштів чи реалізації наявного у нього майна, як не надав і обґрунтованих припущень щодо неможливості виконання судового рішення в майбутньому.

Так само позивачем не надано доказів наявності у ТОВ «Мімком»» відкритих рахунків у банківських установах, грошових коштів на цих рахунках та іншого майна, їх приналежність відповідачу, на які він просить накласти арешт.

Водночас згідно з постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" саме лише посилання в заяві на потенційну можливість утруднення чи невиконання рішення суду відповідачем без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За таких обставин суд вважає, що позивач у встановленому процесуальним законом порядку не довів наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову та того факту, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в цій справі в разі задоволення позову.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімком» про забезпечення позову слід відмовити.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви покладається на заявника.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімком» від 25.05.2026 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя Н.І. Зеленіна