Рішення № 136884816, 26.05.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/10383/25 2/303/4194/25

ряд. стат. звіту №38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області під головуванням судді Мирошниченка Ю. М. при секретарі Лукач К. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами споживчого кредитування,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами споживчого кредитування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 травня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту № 45582-05/2025, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 грн строком на 120 днів. Крім того, 09 червня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та відповідачем укладено договір позики № 7787175, за умовами якого останньому надано позику у розмірі 3 000 грн строком на 90 днів. Позивач зазначає, що права вимоги за вказаними договорами перейшли до нього на підставі договорів факторингу, укладених із первісними кредиторами. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 45582-05/2025 у розмірі 23 180 грн, за договором № 7787175 у розмірі 11 799 грн, а також судові витрати.

Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечили. Зазначили, що матеріали справи не містять належних доказів отримання відповідачем кредитних коштів за обома договорами, оскільки відсутні банківські квитанції про перерахування коштів, а власників банківських карток, на які нібито здійснювались перекази, не ідентифіковано. Також сторона відповідача вказувала, що заявлені до стягнення суми перевищують максимальну загальну вартість кредитів, визначену умовами договорів, а встановлені комісії за видачу кредитів є несправедливими та не підтверджені фактичним наданням будь-яких додаткових послуг. Крім того, представник відповідача посилався на надмірність заявленого до стягнення розміру заборгованості та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Проаналізувавши доводи та заперечення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять погоджені сторонами умови.

Частиною другою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки предметом спору є вимога про стягнення заборгованості за кредитними договорами, саме на позивача покладається першочерговий обов`язок доведення факту виникнення кредитних правовідносин, надання відповідачу кредитних коштів, розміру заборгованості та переходу до нього права вимоги за спірними зобов`язаннями, що випливає із системного зв`язку положень цивільного процесуального законодавства та норм зобов`язального права.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертав увагу, що належними доказами фактичного надання кредитних коштів та руху коштів за рахунком є первинні бухгалтерські документи, зокрема банківські виписки та документи, які підтверджують виконання платіжних операцій (постанови від 16 вересня 2020 року у справі № 554/4300/16-ц, від 28 серпня 2023 року у справі № 206/3009/15).

Судом установлено, що 19 травня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 45582-05/2025, а 09 червня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та відповідачем укладено договір позики № 7787175. Умовами договорів передбачено надання відповідачу кредитних коштів у безготівковій формі. Також матеріали справи містять договори факторингу та витяги з реєстрів прав вимоги, відповідно до яких право вимоги за вказаними договорами перейшло до позивача.

Надані позивачем електронні договори містять персональні дані відповідача та підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що саме по собі свідчить про дотримання сторонами письмової форми правочину.

Разом з тим сам факт укладення електронного договору не є безумовним підтвердженням фактичного отримання позичальником кредитних коштів.

На підтвердження надання кредиту позивач посилається на власні розрахунки заборгованості, договори факторингу, витяги з реєстрів боржників та окремі документи щодо ініціювання переказу коштів. Однак матеріали справи не містять: банківських виписок щодо руху коштів по рахунку відповідача; підтвердження банку про зарахування кредитних коштів; доказів належності відповідачу платіжних інструментів, на які, за твердженням позивача, здійснювалося перерахування коштів; належних первинних документів, які б підтверджували завершення платіжної операції та фактичне отримання відповідачем кредитних коштів.

Надані позивачем докази унеможливлюють встановлення повного руху кредитних коштів від первісного кредитора до рахунку відповідача та підтвердити завершення відповідних платіжних операцій. Матеріали справи не містять належних відомостей щодо фінансового посередника, через якого здійснювався переказ коштів, реквізитів договору про переказ коштів, номера транзакції, підтвердження виконання платіжної операції та зарахування коштів на рахунок відповідача.

У наданих суду документах відсутні також належні та допустимі докази, які б дозволяли суду ідентифікувати конкретний платіжний інструмент як такий, що належить відповідачу.

Посилання позивача на розрахунок заборгованості суд оцінює критично, оскільки такий розрахунок не є первинним бухгалтерським документом, який сам по собі підтверджує факт видачі кредиту та рух коштів.

Таким чином, надані позивачем докази підтверджують факт укладення електронних договорів та переходу права вимоги за договорами факторингу, однак не підтверджують належними та допустимими доказами фактичного надання відповідачу кредитних коштів. За відсутності таких доказів суд позбавлений можливості встановити виникнення у відповідача обов`язку з їх повернення, а також перевірити правильність та обґрунтованість заявленого позивачем розрахунку заборгованості

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач не довів належними, допустимими та достовірними доказами виникнення у відповідача грошового зобов`язання у заявленому розмірі, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89, 229, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 45582-05/2025 від 19 травня 2025 року та договором позики № 7787175 від 09 червня 2025 року відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 26.05.2026 року.

Суддя Юрій МИРОШНИЧЕНКО